Культурні чинники безпосередньо впливають на споживачів і вироб-ників, тому що і ті й інші живуть і діють у суспільстві, яке вносить поправки в їхню поведінку. Людська поведінка переважно набута, тобто вихована суспільством. Культура визначає цінності суспільства в ціло-му і складається із субкультур, які можна класифікувати за різними ознаками.

Соціальні чинники впливають на середовище гостинності через соці-альний стан споживача в суспільстві, приналежність до тієї або іншої референтної групи, що виражає позицію людини, визначену його соціаль-ною роллю і статусом. Підтримуючи свій статус, споживач пред'являтиме до середовища гостинності певні вимоги. Диференціація суспільства за соціальним станом дає можливість визначити вплив цього чинника на поведінку споживача середовища гостинності.

Взаємодія цих чинників спрямована на забезпечення попиту на про-дукцію середовища гостинності.

Фундаментом середовища гостинності є ресурси.

Ресурси гостинності включають оцінку природних ресур-сі в за функціональним аспектом, тобто за придатністю для визначеного виду сфери послуг; за екологічним аспектом — з огляду на обґрунтованість вибору території за психофізіологічною комфортністю (за від-сутністю шумових, вітрових та інших негативних впливів зовнішнього середовища); за естетичним аспектом, тобто емоційним впливом ланд-шафтів на гостя. Антропогенні ресурси оцінюються за культурно-історичним та біосоціальним аспектами з погляду благо-устрою території (наявність систем споруд для обслуговування, культур-них об'єктів, устаткування та комунікацій) і задоволення потреб се-редовища гостинності як споживчого, так і виробничого.

Споживче середовище гостинності визначається наявністю попиту, потреби в послузі.

Виробниче середовище гостинності визначається виділенням тру-дових ресурсів (живих ресурсів), суть яких полягає в підвищенні уваги до людського чинника. У середовищі гостинності людський чинник віді-грає головну роль, впливаючи не тільки на прибутковість, а й на господар-ський механізм сфери послуг, що визначається сутністю обслуговування, низьким рівнем механізації й автоматизації технологічних процесів, потребою підвищення кваліфікації та професійної орієнтації в кадровій політиці середовища гостинності.

Рівень розвитку середовища гостинності залежить від багатьох про-фесій, потреба в яких визначається кадровою політикою в сфері послуг.

Професії гостинності визначаються всією розмаїтістю сфери послуг (матеріального і соціально-культурного характеру), у якій відбувається безпосередній контакт споживача з виконавцем послуги. Роком наро-дження професій гостинності у США вважається 1956 р., коли число службовців, зайнятих у сфері послуг, перевищило число робітників, зайня-тих у виробництві. У 1986 р. група експертів США, що виступила з доповіддю на тему "Тенденції в індустрії гостинності", заявила про бага-торічний дефіцит фахівців, які мають спеціальну освіту в сфері послуг.

Індустрія гостинності є збірним поняттям, що охоплює різні форми діяльності в сфері послуг, пов'язані з прийняттям і обслуговуванням гостей. Індустрія гостинності — діяльність щодо надання послуг з ме-тою отримання прибутку.

Вона охоплює всю сферу послуг, включаючи готельну і ресторанну справу, туристський і транспортний бізнес, рекреаційну індустрію, конгресний бізнес і комерційне шоу, гральний бізнес.

Розвиток індустрії гостинності визначається трансформацією індустрії малих підприємств у сучасну індустрію готельних і ресторанних лан-цюгів із різноманітними формами власності та управління.

Готельні ланцюги — об'єднані готельні підприємства, які перебувають в єдиному підпорядкуванні, з єдиною системою стандартів: матеріаль-но-технічних, технологічних, поведінкових і обслуговуючих.

Технологічна концепція визначає організацію комфортних умов

гостинності через створення технологічного стандарту .

Фундаментом для розробки технологічного стандарту є вимога уні-фікації технологічних процесів.

Детермінантом гуманітарної концепції гостинності є гасло: "Клієнт завжди правий", яке вимагає гостинного поводження від обслугову-ючого персоналу. Створення чітких стандартів поведінки,

що спираються на корпоративну культуру і моральні вимоги до персо-налу, сприяє підвищенню якості обслуговування.

Вимога якості готельних послуг визначає розробку комерційної концепції гостинності, в основі якої лежить облік динаміки цін і послуг. Послуги підприємств гостинності мають легко видозмінюватись відповідно до потреб і запитів гостей. Детермінантом комерційної кон-цепції гостинності є повторне звертання клієнтів. Аналізуючи потреби таких клієнтів, можна визначити стратегію гостинності через форму-вання філософії підприємства: його концептуалізації, спеціалізації, ди-версифікації й екологізації.

Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їх-ній асортимент і є засобом як виживання, так і пошуку нових "ніш ринку".

Для збереження своїх позицій на ринку підприємство гостинності має впроваджувати передові технології, шукати нові форми в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

2. Розробка нових та перспективних технологій

До якої категорії не належали б технології, вони безупинно розвиваються з розвитком науки і техніки. Можна виділити кілька етапів розвитку технологій, розглядаючи їх з точки зору загальнолюдського розвитку, розвитку науково-технічної думки і якісно нового стану цивілізації. Технології розроблялися революційне, будучи провідниками еволю-ційних змін у науці й техніці.

Історично перший етап становили ручні технології, коли людина навчилася добувати вогонь і обробляти каміння. Система "лю-дина — примітивні знаряддя праці" була головним елементом ручних технологій. Другий етап — етап механізованих технологій, вершиною яких став конвеєр, створив жорстку систему "людина — спе-ціалізоване устаткування" для виробництва серійного і масового стан-дартизованого складного виробу.

Третій етап автоматизованих технологій з'єднав гнучкими зв'язками систему "людина — автомат", пристосовану до швидкої зміни різних технологічних операцій.

Автоматизація, особливо зі зворотним зв'язком, тісно пов'язана з і формуванням, опрацюванням і переміщенням інформації, що перетворюється на основний елемент сучасного виробництва.

Автоматизація виробництва дала змогу виробити концепцію індиві-дуалізації масового виробництва, тобто випуск продукції з урахуванням 1 запитів споживачів відносно невеликими партіями. е Четвертий етап інформаційних технологій вивів людину І з-під влади техніки і технологій, пристосовуючи їх до можливостей р людини і забезпечуючи комфортні умови праці.

Прогноз розвитку технологій впливає на інтенсифікацію наявних потужностей виробництва.

Технологічні прогнози визначаються можливістю співробітництва в галузі технологій: співробітництво — це передача технологій як між регіонами усередині держави,