11 194 418 готельних службовців, що становить 5 % від загальної кіль-кості службовців, зайнятих у туристській індустрії. Світова готельна практика пропонує градацію відношення чисельності персоналу до кіль-кості готельних місць: 0,22 — 0,76.

В Україні починаючи з 1992 р. спостерігається скорочення числа готельних підприємств, зменшення кількості місць і чисельності персо-налу. Так, з 1992 по 1995 р. кількість готелів зменшилася на 15,6 %, номерів — на 11,6 %, місць — на 16,6 %, число готельних службовців — на 3,4 %. З 1995 по 1998 р. скорочення кількості готелів сповільнилося і становило 4,9 %, номерів — 11,1 %, місць — 13,05 %, але зріс відсоток скорочення готельних службовців до 7,4 %. При цьому показник чисель-ності персоналу на одне готельне місце з 1992 р. постійно зростав (від 0,18 до 0,21), а з 1995 р. - стабілізувався (0,215 - 1995 p.; 0,217 -1996 p.; 0,219 - 1997 p.; 0,216 - 1998 р.)

У Києві з 1995 р. змінюються кількісні й якісні характеристики готельних підприємств: кількість готелів скоротилася на 5,75 %, номе-рів — на 17 %, місць — на 27 %, число готельних службовців — на 12,3%.

На чисельність персоналу впливає рівень комфорту — категорія готелю, підтверджена сертифікатом.

За статистикою 1998 р. в Україні 50,8 % готельних підприємств було заявлено на сертифікацію.

Станом на 11.06.2000 р. підтвердили свою категорію тільки 9 % готельних підприємств по Україні та 43% — по Києву.

Динаміка сертифікації підприємств готельного типу визначається існуючими формами власності та управління. За статистикою 1998 р. готельні підприємства колективної форми власності становили 57 %, державні — 40,5 %, приватні — 2,6 % від загальної кількості готельних підприємств. При цьому було заявлено на сертифікацію: з колектив-них — 45,6 %, з державних — 56 %, з приватних — 80 %.

Крім того, форми управління готельними підприємствами визнача-ються їхньою підпорядкованістю різним відомствам (за статистикою 1998 р. таких відомств було 18 по готельних підприємствах і 41 по санаторних).

Таке розходження і неузгодженість форм управління впливають на технологію, якість і вартість готельних послуг. Наприклад, за статисти-чними даними 1997 р. середня ціна проживання в готелях України зросла за рік на 11 %, у готелях Києва — на 26,5 %. Зростання цін визначило динаміку прибутків від експлуатації за рік.

Зростання доходів (у 1999 р. на 71 % порівняно з 1996 р.) при загальному зниженні інших показників (місткості — на 17 %, надання ліжко-ночей — на 25 %) пов'язано з інфляційними процесами і ринко-вими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.

Собівартість виробництва послуг є вихідною базою калькуляції цін, нижче яких готель не може продавати свої послуги. Завдання зниження собівартості до рівня купівельної спроможності вимагає скорочення чисельності персоналу, впровадження високопродуктивних ресурсозбері-гаючих технологій, комплексної автоматизації технологічних процесів.

Висновок

Концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг пе-редбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямованих на розробку єдиної "готельної марки".

Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузго-дженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту. Так, у статистичному бюлетені за 1998 р. Держкомтуризму України всі засоби розміщення згруповані за двома напрямами: підприємства готельного типу (Hotel facilities) і підприємства оздоровлення та відпочинку (Recreational facilities).

Типологічна уніфікація засобів розміщення дає змогу створити стан-дарт, центральною частиною якого має стати їхня класифікація на основі класифікації, розробленої ВТО.

Усі засоби розміщення можна класифікувати за формами, видами й типами.

Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політи-ки "готельної марки": підвищення якості послуг і комфортності під-приємств, використання нових технологій та комплексної автомати-зації технологічних процесів.

Зростання доходів пов'язане з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень кон-куруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.

Технології також впливають на виготовлення продукту. Розвиток технологій визначає технологічні прогнози як приблизну оцінку майбутнього стану (технологічне співробітницт-во, технологічний розрив, технологічні інновації, технологічне зру-шення).

Сучасні дослідження в галузі технологій дають змогу розробити шкалу вимірів складності у вигляді технологічних категорій. Технологічна складність виробництва збільшує технологічну склад-ність рівнів управління.

Технології розвивалися з розвитком науки і техніки, визначаючи якісно новий стан цивілізації.

Сучасний ринок готельних послуг потребує їх частішого оновлення та зміни асортименту й, отже, періодичної перебудови технологічного процесу. Забезпечення високого рівня обслуговування в готелі у су-часних умовах неможливо досягти без застосування нових техноло-гій. На основі нових технологій відбувається автоматизація багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування при одночасному скороченні персоналу.

У сучасних готелях технічний комфорт, складовими якого є: тепло-вий і екологічний комфорт, якість повітря і технічний контроль, що мають взаємопов'язуватися і змінюватися централізовано й індиві-дуально, підлягає коригуванню.

Екологізація та спеціалізація готельних підприємств, диверсифіка-ція й "гедонізація" готельних послуг, концептуалізація і технологіза-ція пропозицій — такою є сучасна готельна політика як засіб вижи-вання, пошуку нових "ніш ринку" і розширення асортименту готель-них послуг.

Список використаної літератури.

Браймер Р. А. Основи управлення в индустрии гостеприимства: Пер. с англ. -М.: Аспект Пресе, 1995.

Соловьёв Б. Л. Менеджмент гостеприимства. - М.: Рос. междунар. акад. туризма, 1997.

Стадник А. А. Технология приема и обслуживания туристов в гостинице: Обобщение зарубежного опыта). - М.: ВШТГ, 1995.

Уокер Д. Введение в гостеприимство: Пер.