в) Гребінь

Перші різновиди гребнів свідчать про те, що модел-лю для їхнього створення послужила людська рука. Як матеріали для їх виготовлення використовувалися де-рево, ріг, кістки, слонова кістка і метали. Сучасні гребені виготовляються з рогу, металу, галаліту, це-лулоїду і твердої гуми (ебоніту). Останні є найбільш економічними і поширеними. Чоловічий перукар ко-ристується легким, тонким 1- і 3-міліметровим гребе-нем для різання, стрижки і розчісування волосся. Чищення гребенів здійснюється спеціальною малень-кою сталевою щіткою. Під час миття гребенів треба стежити за тим, щоб, окрім дезинфікуючих засобів, застосовувалася тепла мильна вода, бо ебоніт у гарячій воді розм'якшується і гребінь втрачає при цьому свою форму і стає непридатним.

г) Машинки для стрижки волосся

На противагу тим часам, коли стрижка виконува-лася тільки ножицями, у 80-х роках минулого сто-ліття поширилися з Америки перші машинки для стрижки волосся. Відтоді їхня конструкція постійно вдосконалювалася. У наші дні використовуються для стрижки волосся ручна і електрична машинки.

Ручна машинка для стрижки волосся. Складаєть-ся вона з двох ручок, двох різальних пластинок, спіральної пружини для правої руки, одного болта, пружинної шайби і гайки. Ці машинки розрізняють-ся за довжиною стрижки — від 0,5 до 3 мм. Є також підкладні гребені, що подовжують стрижку до 7 мм.

Електрична машинка для стрижки волосся. Якщо ручна машинка приводиться в дію тиском руки на праву ручку, то електрична машинка працює за допомогою електромотора.

Ручна машинка дозволяє робити стрижку тільки певної довжини, тоді як електрична при заміні її головок може виконувати стрижку від 0,05 до 5 мм довжини. Є машинки, які завдяки особливій кон-струкції можуть бути встановлені на всю довжину стрижки без заміни головки.

Машинки, в яких і електромотор, і головка поєднані в одному апараті, дуже практичні.

Машинка, крім електромотора і головки, скла-дається із:

1) вмикача, що приводить машинку в робоче поло-ження;

2) важеля для перемикання номерів пластинок;

3) різальних ножів;

4) регулятора для фіксації положення різальних ножів.

Для бездоганної роботи машинку треба регулярно чистити, дезинфікувати і змащувати. При застосу-ванні електричних машинок, електромотор яких спо-лучений з головкою, треба ретельно стежити за тим, щоб ковзаючі частини головки були добре змащені. Після тривалого користування площини ковзаючих частин головки (ножі) можна обновлювати шліфу-ванням.

д) Щипці для завивки вусів та бороди

На початку нашого століття і незадовго до Першої світової війни ці інструменти були у великій моді. Щипці для вусів загострені до кінця, внутрішній же бік їх плоский. Щипці для бороди схожі на нинішні для завивки волосся. Обидва ці види робіт тепер практично не знаходять застосування.

е) Помазки для гоління

Помазок для гоління складається з ручки і щетини. Для виготовлення ручок використовуються дерево, слонова кістка, ебоніт, галаліт і метал. Щетина для помазка вживається свиняча, але особливо цінуються помазки із щетини борсука. Щетина зв'язується в пучок і вище зв'язки склеюється смолою. Кожний новий помазок перед застосуванням має бути добре вимитий у гарячій воді. Крім того, одним помазком можна обслуговувати лише одного клієнта, бо небез-пека зараження в даному випадку досить велика. З цього виходить, що після кожного користування помазок треба вимити і продезинфікувати.

ж) Щітка

Розрізняються: головна щітка з ручкою, так звана "крута щітка", кругла щітка дамського перукаря для локонів, а також щітки без ручок. Першою щіткою користуються під час завивки, другу і третю застосовує дамський перукар для розчісування волосся, четверта за формою щітка — це ручна, так звана "чесалка". Нею користуються для зняття дрібного зрізаного волосся після стрижки. Слід нагадати і про гумову щітку для масажу голови. Верхня її частина і ручка зроблені з дерева, нижня складається з гумової про-кладки із штучною щетиною з тонкого нержавіючого сталевого дроту.

Як робляться щітки? Існують два способи їх виготовлення. В одного різновиду щіток щетина прикріплюється спочатку до дерев'яної дощечки, потім до неї кріпиться верхня частина з ручкою. Другий різновид щіток виготовляється з одного суцільного матеріалу. Розрізняють також щітки із шитою (про-тягнутою) щетиною і щітки із вклеєними пучками щетини. Для закріплення щетини до щітки в ній робляться отвори. Окремі пучки щетини згинаються пополам і протягуються за допомогою нержавіючого дроту крізь ці отвори (шита щітка). Коли усі отвори заповнено, до щітки прикріпляють її верхню части-ну, після чого щетина щітки підстригається. Чоловічі щітки для волосся підстригають коротше дамських, бо вони мусять бути жорсткішими.

Для чищення і дезинфекції щіток необхідно спо-чатку звільнити їх від залишків волосся, лупи тощо Для цього щетиною щітки ударяють по твердій по-верхні. Бруд зміщується до кінців щетини і легко усувається. Миють щітки в теплій мильній воді, в яку додають дезинфікуючий засіб. Щітки зі зйомни-ми пластинами щетини набагато легше мити, ніж суцільні з полірованою поверхнею. Останні очищу-ються тільки при ударянні щетини по приготованому для мийки розчину. При цьому бруд розчиняється і змивається, вдаряючись об воду. Потім щітку поло-щуть у чистій воді, сушать, ударяючи щетиною по волохатому рушнику на лівій руці, і підвішують для просихання, а її поліровану поверхню злегка натира-ють маслом.

з) Щітка-пензель для потилиці, затискач для бороди і пінцет

Сама по собі назва "щітка для потилиці" говорить про ЇЇ призначення. Користуються нею для усування після стрижки дрібного волосся з потилиці, вух тощо.

Затискачі для бороди надають їй