Пінцет служить для видалення скрученого волосся яке часто росте на шиї. Небезпечна бритва складається з таких частин;.—

носик;—

клинок;—

головка;—

спинка;—

робоче полотно;—

виїмка;—

шийка;—

ручка;—

хвостик;—

заклепка;—

поперечні насічки;—

п'яточка;—

жало.

Інструменти дамського перукаря

а) Щипці для завивки волосся

Винахідником щипців для завивки волосся є француз Марсель, що народився в Шовіньї 18 жовтня 1852 року. Його винахід, незважаючи на багато наступних невеликих удосконалень, в основному не зазнав змін.

Щипці для завивки складаються з двох частин, : з'єднаних у замку заклепкою. Є також дві ручки, внутрішнє повне і зовнішнє порожнинне, жолобоподібне коліна для завивки та довгі ручки, тоді як у учасних щипцях, навпаки, довгі коліна і короткі ручки, вільні в шарнірі замка. Перевага їх полягає в тому, що, на відміну від марселівських, досягається рівномірний тиск на всі захоплені пасма волосся. Інше вдосконалення полягає в тому, що зовнішнє коліно, звернуте до того, хто робить завивку, було вкорочено. Такі щипці особливо зручні для завивки плоскої витягнутої хвилі волосся, причому помил-ковий зворотний перегин, який часто допускається початківцями, тим самим виключається. Щипці для завивки нагрівають на спиртових, газових та елект-ричних грілках. Використовують також електричні щипці для завивки. Вони обладнані у внутрішньому коліні регульованим ступінчастим нагрівачем, який дає можливість робити завивку безперебійно. Хоч яка цікава ця новинка, але застосування вона не знайшла: і надалі застосовують щипці старої форми.

Щипці для локонів являють собою більш вузьку форму для завивки і застосовуються головним чином для завивки локонів. Купуючи щипці, треба звертати увагу на те, щоб їхні коліна були загартовані, У більшості випадків у продаж надходять тільки за-гартовані щипці, та все ж перукареві необхідне знати спосіб їх загартовування. З цією метою коліна щипців нагрівають на газі до червоності, потім швидко охолоджують опусканням їх в олію або вод для загартування. Загартовані щипці мають ту пе-ревагу, що при їхньому нагріванні на спирті або газі тепло розподіляється рівномірно, завдяки чом ожна уникнути надмірного перегрівання в одному місці.

б) Інструменти для стрижки волосся

Мода на коротку зачіску викликала потребу І прискоренні процесу філірування (розрідження) волос-ся і створенні необхідних для цього інструментів Краса і тривалість зачіски залежать, поза сумнівом, вії правильного філірування.

Само собою зрозуміло, що кращим методом філіру-вання волосся є розрідження їх звичайними ножицямр для стрижки, але необхідно також ознайомитися і з спеціальними для цього інструментами, які знаходяться у продажу. Передусім це звичайна бритва і схожі на неї інструменти для філірування волосся. В обох випадках розрідження окремих пасом досягається скоблильним рухом бритви. Таким чином і тут робота виконується індивідуально.

На протилежність наведеному вище методові іс-нує механічний спосіб розрідження волосся. Для цього застосовують так звані ножиці "Ескулап" та гребінець "Мабокав", а також спеціальні головки для розрідження волосся, які монтують на елект-ричні машинки для стрижки. Це апарати спеціальної конструкції, що зрізають волосся в певних про-міжках, тоді як решта волосся просковзує у просвіти ножів.

в) Гребені і щітки ,

Гребені. Відомо, що до гребенів певної форми можна легко звикнути. Розрізняються вузький, дов-гий, але стійкий гребінь для завивки і гребінь для мокрої завивки з різновидами. Для завивки засто-совують переважно гнучкий металевий гребінь і ма-ленький гребінь із дрібними частими зубцями. Для розчісування використовують великий з рідкими зуб-цями гребінь, а для зачісування — гребінь з гострокінчастою ручкою. При особливо точному вико-нанні зачісок (для виставки чи конкурсу) часто застосовують гребені з дуже дрібними зубцями в 0,1 мм.

Щітки. У перукарській практиці застосовуються переважно звичайна щітка для розчісування волосся, бо волосся, довше за 25 см, треба спочатку розчі-сувати не гребенем, а щіткою, а також щітка з гострокінчастою ручкою, якою особливо зручно пра-цювати при укладанні локонів зачіски (причісуван-ня). Після розробки нового методу опрацювання хвиль з локонів були запроваджені і почали застосовуватися кругла і напівкругла щітки з гострокінчастими ручками.

г) Допоміжне приладдя для мокрої завивки і обробки локонів

Оскільки не всяка волосина зберігає надане їй положення і форму, то для укладання "неслухняної" волосини застосовують гребінці для мокрої завивки. Роблять їх з пластмаси, металу та інших матеріалів, бо мусять бути термостійкими. Вони мають коротку форму з довгими зубцями, загнутими за формою голови. Останнім часом ці гребінці було замінено звичайними затискачами, які клієнтки особливо ціну-вали, бо з їхньою допомогою створювалася, здавалось би, хвиляста і особливо тривка зачіска.

Однак справжні спеціалісти відхиляють такого роду завивку, схожу на залізничне полотно.

Техніка завивки локонів передбачає застосування найрізноманітніших допоміжних засобів, зокрема папільоток. На протилежність першим папільоткам з паперу, на які волосся накладалося вручну, тепер є спеціальний стержень для намотування волосся. Свій розвиток він отримав від звичайної дерев'яної па-лички, прийнявши форму конічного стержня, що його згодом стали виготовляти у вигляді гостро-кінчастої ручки гребінця, який набув тепер двоякого значення: гребінця і стержня для намотування ло-конів. Закріплення локонів здійснюється шпильками або різного виду спеціальними затискачами. Є також папільотки (бігуді) для локонів. Це конічні трубки з легкого металу або пластмаси. Для закріплення на-мотаного на них волосся служать або металеві скоб-ки, або гумові застібки.

Для прискорення процесу сушіння волосся у стін-ках трубок є отвори. Потім з'явилися спеціальні папільотки (бігуді), винайдені швейцарським перука-рем Крамером. Вони здійснили