картці у 2-х примірниках, копії реєстраційного свідоцтва, сплата держ.мита за нотаріальне засвідчення документів);
звернення у банківську установу (подання документів, необхідних для відкриття рахунку в банку, заяви на відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності з відміткою податкової інспекції);
звернення у місцевий відділ внутрішніх справ (подання документів для отримання дозволу на виготовлення печатки і штампів);
звернення у штемпельно-гравірувальну майстерню (подання екскізів печатки і штампів з відміткою районного ВВС про дозвіл на виготовлення);
ліцензування (отримання дозволу на здійснення конкретного виду підприємницької діяльності – за необхідності).
Ринок не передбачає необмеженої свободи дій підприємницьких структур. Відповідно до чинного законодавства України можна здійснювати всі види підприємницької діяльності, крім деяких.
По-перше, лише державні підприємства і організації можуть здійснювати виготовлення і реалізацію наркотичних засобів, військової зброї, боєприпасів до неї, вибухових речовин, охорону об’єктів державної власності.
По-друге, існує конкретна низка видів підприємництва, які можна здійснювати лише за умови отримання спеціального дозволу – ліцензії.
Ліцензія –є спеціальним документом, що видається підприємствам та іншим підприємницьким структурам компетентними державними органами і надає право здійснювати окремі види підприємництва або вивозити певні товари за межі країни.
Для отримання ліцензії кожний суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний звертатися після державної реєстрації з заявою до відповідного органу. До заяви мають додаватися: підприємцем – юридичною особою – нотаріально засвідчені копії установчих документів, що повідомляють про рівень освіти і кваліфікації, необхідні для здійснення певного виду підприємницької діяльності, а також копію документа про державну реєстрацію. Варто зазначити, що у статуті підприємницька структура має право посилатися на здійснення вибраного виду ліцензованої діяльності. Отримання ліцензії є платною послугою. За видачу ліцензії стягується плата: з підприємців-громадян – у розмірі двох заробітних плат, з бридичних осіб – шести мінімальних зарплат. Уся сплачена сума надходить на рахунок органів, що видають ліцензії.
На практиці може виникнути ситуація започаткування багатопрофільної підприємницької діяльності. Необхідно мати ліцензію на кожний вид діяльності.
Ліцензія на здійснення певної діяльності видається на термін не менше 3-х років. Продовження терміну дії здійснюється у тому ж порядку, що і отримання.
Основні види підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню:
Пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин (видає ліцензію – держкомпенсація за узгодженням з Держнаглядохоронпраці).
Виробництво, ремонт, реалізація спортивної вогнепальної та холодної зброї, виготовлення печаток і штампів (міністерство внутрішніх справ).
Здійснення юридичної практики (міністерство юстиції).
Внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (міністерство транспорту).
Виробництво і ремонт засобів вимірювання і контролю (держстандарт).
Торгівля алкогольними напоями та пот.виробами (райдержадміністрація).
Діяльність, що зв’язана з професійною освітою і підготовкою спеціалістів різних рівней кваліфікації (міністерство освіти).
Діяльність, що зв’язана з наданням послуг стосовно одержання загальної середньої освіти (обласна, міська )держадміністраціями.
Нормативна база реєстрації підприємства .
Державна реєстрація господарських товариств проводиться по правилах, встановлених Законом України “Про підприємства в Україні” і “Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”.
Ліцензування проводиться на основі “Положення про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на виконання окремих видів діяльності.
Перереєстрація суб’єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для їх реєстрації (зміна назви, форми власності, організаційної форми суб’єкта підприємницької діяльності).
Основна частина
1. Підбір персоналу для підприємства та основні форми його найму.
Значного поширення в останні роки набуває контрактна система наймання і оплати праці. Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права і обов’язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організацій праці працівників, умови розторгнення договору можуть установлюватися угодою сторін.
У контракті передбачаються обсяги запропонованої роботи і вимоги до якості і термінів її виконання, права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін, інші умови. Він має передбачати зобов’язання відносно компенсації матеріального та морального збитку, завданого працівникові у разі дострокового розторження контракту.
Організація заробітної плати відбувається через державне регулювання, тарифно-договірне регулювання та визначення індивідуальної заробітної плати. При цьому комерційні структури не завжди укладають колективний договір, що може викликати певні суперечності в організації заробітної плати. Адже підприємницька структура має джерелом формування з/плати свої грошові надходження від реалізованої продукції чи наданих послуг.
Відсутність коштів на рахунку підприємства означає відсутність можливості сплатити заробітну плату, відповідну обсягом роботи. Тому організація з/плати в комерційних структурах часто відбувається з урахуванням фінансового стану підприємства. виняток становить тільки визначений державою гарантований мінімум з/плати.
За структурою оплата праці складається з фонду основної з/плати, фонду додаткової з/плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основними чинниками регулювання з/плати визначають форми та система оплати праці. На підприємствах застосовуються головним чином дві форми оплати праці: погодинна (проста погодинна, погодинно-преміальна та їх модифікації), та відрядна (пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядна прогресивна, які уособлюють залежність величини з/плати від кількості, якості витраченої праці та її результатів.
Фонд оплати праці розділяють з урахуванням таких складових:
обсягу виконаних за місяць робіт окремим структурним підрозділом або працівником фірми;
питомої ваги заробітної плати в одиниці обсягу виконаних робіт; (у 2грн. реалізованої продукції);
умовного вкладу окремого підрозділу чи працівника в досягненні кінцевих результатів діяльності.
Для цього використовують формулу:
Із/п - РФоп Ізп - індивідуальна з/пл за підсумками роботи за м-ць
окремого працівника чи підрозділу.
? (Ор х У) РФоп – реальний фонд з/плати.
?(Ор х У) – сума вкладів підрозділів і працівників в
кінцеві результати підприємницької діяль-
ності.
2. Організація роботи гарячого цеху.
Теплову кулінарну обробку продуктів здійснюється з метою приготування страв і кулінарних виробів. Вона позитивно впливає на якість їжі. Санітарне значення теплової обробки пов’язане з тим, що при нагріванні мікроорганізми, які утворюються переходять у неактивний стан і не розмножуються при високих