При моделюванні зачісок з волосся різної довжини для трикутного типу обличчя.

Трикутне обличчя – характеризується широкими виличними виступами і вузьким підборіддям. Контраст між виличними виступами і підборіддям надає обличчю різних ліній переходу. Рекомендуються зачіски: довгий косий губчик закриває більшу частину лоба і доходить до лінії брів. Волосся при цьому закриває лише верхню частину вух. При оформленні зачіски застосовують легкий начіс.

Не рекомендується, занадто короткий губчик у зачісці несприятливий для трикутного обличчя. Також неприйняте гладко зачесане бічне волосся, в результаті цього виличні виступи різко виділяються на загальному фоні зачіски. Зачіска – це форма, яка надається волоссю у процесі стрижки, укладання, завивки. Зачіска нерозривно пов’язана з індивідуальністю клієнта – його фігурою, формою голови – типами обличчя.

Моделювання зачісок – творчий процес при створення оригінальних моделей.

Інструмент – це знаряддя виробництва перукаря, який використовує для виготовлення різних операцій, в результаті, яких вони змінюють свій стан, це гребінці, щітки бритви, ножиці, бігуді, коклюшки.

Сучасні гребені виготовляються з рогу, металу, галаліту, целулоїду і твердої гуми (ебоніту). Останні є найбільш економічними і поширеними. Чоловічий перукар користується легким, тонким 1- і 3- міліметровим гребенем для різання, стрижки і розчісування волосся. Чищення гребенів здійснюється спеціально маленькою сталевою щіткою. Під час миття гребенів треба стежити за тим, щоб окрім дезинфікуючих засобів, застосовувались тепла мильна вода, бо ебоніт у гарячій воді розм’якшується і гребінь втрачає при цьому свою форму і стає непридатним.

До гребенів можна легко звикнути. Розрізняють вузький, довгий але стійкий гребінь для завивки й гребінь для мокрої завивки з різновидами. Для завивки застосовують переважно гнучкий металевий гребінь і маленький гребінь із здрібними частинами зубцями. Для розчісування використовують великий з рідкими зубцями гребінь, а для зачісування – гребінь з гостокінчастою ручкою. При особливо точному використанні зачісок (для виставки чи конкурсу), часто застосовують гребені з дуже дрібними зубцями в 0,1 мм. Гребінці бувають металічні і пластмасові. Їх поділяють на чотири типи: перший тип – це гребені з масивною ручкою і великими зубцями. Їх застосовують для розчісування волосся: другий тип – це гребінчики пластмасові і металічні з густими зубцями і хвостиком; третій тип – це комбіновані гребінці, повинна густе, а половина рідких зубчиків. Їх застосовують у чоловічий залах; четвертий тип - це гребінці рідкі або густі з однорідними роз положенням зубців.

І ще є п’ять способів тримання гребінця:

1 спосіб – використовують для розчісування волос великий палець на зубцях з внутрішньої сторони, а чотири із зовнішньої сторони.

2 спосіб – зубчики догори, вказівний палець на зубчиках, великий палець з внутрішньої сторони, використовують для топіровки або начісування волосся знизу.

3 спосіб – використ. великий палець з внутрішньої сторони і 3- з зовнішньої сторони для холодної вкладки.

4 спосіб – великий палець на площині зубчики знизу для розчісування волосся.

5 спосіб – для підхвату волосся, зубчики в верх. Гребінчик тримаємо у ліві руці.

У перукарській практиці застосовуються переважно звичайна щітка для розчісування волосся, бо волосся, довше за 25 см, треба спочатку розчісувати не гребенем, а щіткою, а також щітка з гострокінчастою ручкою, якою особливо зручно працювати при укладанні локонів зачіски. Після розробки нового методу опрацювання хвиль з локонів були запроваджувані і почали застосуватися кругла і напівкругла щітка з госрокінчастими руками.

Перукарські ножинці відрізняються від звичайних ножиць тим, якістю сталі і спеціальним шліфуванням їх меж. Перукарські ножиці складаються з двох половинок, замка і ручок з кільцями для великого і безіменного пальців. Розрізняють звичайні ножиці для стрижки волосся різних розмірів, маленькі загнуті для бороди і ножиці для філірування волосся, які мають особливу конструкцію, що дозволяє відрізати волосся, що дозволяє відрізняти волосся тільки в певних місцях, тоді як решта волосся проходить між різальними зубцями залишаючись цілою.

Бритви є небезпечні (опасні) і ополні (безпечні) і філіровочні. Безпечні бритви діляться на бритви, які використовуються для бриття і для філіровки волосся.

Небезпечні використовують для стрижки і для бриття. Небезпечна бритва складається з таких частин:

носик

клинок

головка

спинка

робоче полотно

виїмка

шийка

ручка

хвостик

заклепка

поперечні насічки

п’яточка

жало

Прийом тримання бритви.

Бритву тримають різальною кромкою вниз, мізинець знаходиться на хвостику, вказівний, середній і безіменний пальці – на верхній кромці шийки, великий палець підтримує бритву знизу, впираючись у кромку шийки біля п’ятки робочого полотна. Розкрита ручка бритви знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем.

Бритву тримають різальною кромкою вгору. Великий палець знаходиться на шийці бритви зі сторони майстра решта пальців – з протилежного боку бритви. При обробці тієї чи іншої ділянки волосяного покриву, при голінні бороди вусів і голови користаються тим прийомом тримання бритви, який найзручніший.

При виконанні перукарських операцій з використанням небезпечної бритви майстер мусить дотримуватись застережних заходів: бритву передають у закритому вигляді хвостиком наперед.

До електроінструментів відносять: електричний фен, електрошипці, електросушарку.

Нині без елекрофена не можливо обійтися в сучасній перукарні, він застосовується в сучасній чоловічих і жіночих закладах.

Фен складається з електро-винтилятора і нагрівних елементів. Також фен має шнур живлення із штепсельною вилкою. Найзручніший фен 1000-15000 В, не мешне.

Щипці для завивки волосся.

Винахідником щипців для завивки волосся є француз Марсель. Його винахід, незважаючи на багато наступний невеликих удосконалень, в основному не зазнав змін. Щипці для завивки складаються з двох части,