Технологічний регламент виробництва спирту етилового ректифікованого із меляси в суміші з крохмалистою сировиною на Підгайчицькому спиртзаводі
Зміст
№ п/п | Назва розділу | Номер сторінки
1 | Вступ | 3
2 | Характеристика сировини - меляси | 4
3 | Транспортування, прийом та зберігання меляси | 7
4 | Облік меляси | 8
5 | Відпуск меляси на виробництво | 9
6 | Переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною | 10
6.1 | Загальні технологічні рекомендації | 10
6.2 | Приготування мелясної розсиропки (технологічна інструкція) | 11
6.3 | Приготування дріжджів | 12
6.4 | Технологічні показники зрілої братки та дріжджів | 13
6.5 | Розрахунок продуктів | 15
6.6 | Схема технохімконтролю виробництва спирту при переробці меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною | 17
1. Вступ
Існують технологічні інструкції відповідно 1965 р. та 1971 р. В Н І І Пр Б
по переробці цукровмісної сировини на зернових заводах в суміші з крохмалистою сировиною, які підвищують ефективність використання цієї сировини у виробництві спирту. Особливо є актуальною. переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною в період, коли немає в наявності достатньої кількості крохмалевмісної сировини.
2. Характеристика сировини
Бурякова меляса є продуктом переробки цукрових буряків в цукровому виробництві.
Бурякова меляса виробляється відповідно до вимог стандарту
ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98) "Меляса бурякова", і " Технічні умови" та згідно з "Інструкцією по веденню технологічного процесу цукрового виробництва".
За органолептичними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.
ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)
Таблиця 1 — Органолептичні показники
Назва
показника | Характеристика | Метод
випробування
Зовнішній вигляд | Густа в'язка непрозора рідина | 7.2
Колір | Від коричневого до темно-бурого | 7.2
Запах | Властивий буряковоцукровій мелясі
без стороннього запаху | 7.2
Смак | Солодкий з гіркуватим присмаком | 7.2
Розчинність у воді | Повна, розчиняється у будь-яких
співвідношеннях у гарячій і холодній воді |
7.2
За фізико-хімічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники
Назва показника | Норма | Метод
випробування
Масова частка сухих речовин, %, не менше | 75,0 | 7.3
Масова частка сахарози, %, не менше | 43,0 | 7,4
Масова частка суми цукрів, що зброджуються, %, не менше | 44,0 | 7.5
Величина рН | 6,5 - 8,5 | 7.6
Примітка. Масова частка суми цукрів, що зброджуються, регламентується для бурякової меляси, яка вико-ристовується для виробництва етилового спирту.
За мікробіологічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.
Таблиця 3 — Мікробіологічні показники
Назва показника | Норма | Метод
випробування
Загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-ана-еробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше
Плісняві гриби, КУО в 1 г,
не більше |
1,0х105
1,5х104 |
7.7
7.7
Вміст токсичних елементів і пестицидів у буряковій мелясі не повинен перевищу-вати допустимих рівнів, установлених «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» [6], СанПиН 42-123-4540 [3] і наведених у таблиці 4.
ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)
Таблиця 4 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів і пестицидів
Назва показника | Норма | Метод випробування
Вміст токсичних елементів,
мг/кг, не більше:
ртуть | 0,02 | ГОСТ 26927
миш'як | 1,0 | ГОСТ 26930
мідь | 25,0 | ГОСТ 26931
свинець | 1,0 | ГОСТ 26932
кадмій | 0,05 | ГОСТ 26933
цинк | 50,0 | ГОСТ 26934
Вміст пестицидів, мг/кг,
не більше:
гексахлоран ГХЦГ гама-ізомер |
0,005 | СанПиН 42-123-4540 [3]
фостоксин | 0,01 | СанПиН 42-123-4540 [3]
ДДТ | 0,005 | СанПиН 42-123-4540 [3]
3. Транспортування, прийомка та зберігання меляси.
Транспортування, прийом, облік та зберігання меляси здійснюється із згідно "Інструкції по прийомці, зберіганню і обліку меляси на підприємствах спиртової та дріжджової промисловості СРСР ". 1987 р.
Транспортування меляси на завод здійснюється автотранспортом в автоцистернах.
На мал. 1 наведена апаратурно-технологічна схема прийомки, зберігання і транспортування меляси на заводі. Мелясу в автоцистер-нах зважують і подають для розгрузки в прийомний збірник в присут-ності матеріально-відповідальних осіб. Для збереження меляси установлені резервуари №11, 12, 13, 1,2. Для перекачки встановлена група насосів. По спеціальному трубопро-воді меляса перекачується із прийомного збірника в резервуари і далі на виробництво. При необхідності насосом №_____ можна перекачувати мелясу з резервуара в резервуар.
Кожний резервуар для зберігання меляси має наружні драбини і площадки з огорожею, виконані, згідно вимог ТБ.
Резервуари мають посантиметрові калібрувальні таблиці Івано-Франківського ДЦСМС; оснащені мірною лінійкою. Для відбору проб меляси з різних шарів установлені пробні крани, гнізда для термометрів, а також дистанційні термометри.
Для підігріву меляси в холодний період існує обігрів закритою парою.
4. Облік меляси.
Кожна партія меляси, що поступає на завод, повинна супроводжува-тися документами зі вказаними даними:
номер і дата документа;
назва і адреса поставника;
назва продукту;
нетто, брутто;
сертифікат якості;
Результати зважування меляси реєструються в ваговій книзі, що пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і знаходиться . у зав. складом.
При зливі меляси хіміком по сировині, відбирається середня проба в відповідності до вимог ДСТУ 3696-98./П 7.1./ і проводяться випробування меляси за показниками якості, передбачені п.3.1.3
По результатах аналізу хімік оформляє посвідчення якості на мелясу.
З метою обліку меляси ведеться по резервуарний облік в журналі, з відображенням дати зливу відпуску маси отриманої чи відпущеної меляси, суми зброджуваних цукрів (в %) виводиться щодобові залишки меляси.
При зберіганні меляси t повинна бути якнайнижчою, але не вище 300С для запобігання цукроамінної реакції, що приводить до псування меляси. Тому необхідно щоденно перевіряти t в резурвуарах і реєструвати t в журналі.
5. Відпуск меляси на виробництво.
На виробництво меляса відпускається по попередньо виписаній і оформленій підписами (головного інженера), головного технолога, головного