ЗМІСТ

1.Вступ

2. Загальна характеристика ресторанів:

2.1. Історія зародження ресторанів;

2.2.. Стиль та інтер’єр ресторанів XIX – XX ст.;

2.3.. Сучасні ресторани.

3. Вибір теми, вивчення об’єкту, робота над ескізами.

4. Практична частина:

4.1. Виконання проекту;

5.Технологічна частина.

6. Економічна частина.

Висновок

Список використаної літератури

1.Вступ.

На протязі всієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя, зробити красивими всі необхідні їй предмети - одяг, житло, посуд.

В наш час з особливою пристрастю входять поняття, як художник і суспільство, краса і користь, творчість і потрібність. Важливо, щоб усе, що нас оточує несло в собі красу і потрібність, як необхідна умова життя цивілізованого суспільства.

Це стосується і дизайну: своїми специфічними виразними способами дизайн разом з архітектурою формують зовнішній світ людини, її погляди, культуру, мораль, життєві принципи.

Художник все інтенсивніше працює над проблемою середовища, комплексного її вирішення в синтезі з архітектурою. Коли ми говоримо про житлове середовище, про інтер'єри суспільних будов, то маємо на увазі не тільки єдність звичних і красивих виробів. Середовище - це не тільки матеріальне поняття, це - простір, наповнений взаємовідносинами людей, це єдиний духовний і матеріальний світ.

Якщо в минулому використання декоративного мистецтва в інтер'єрах суспільних будов частіше всього були стихійними, то в даний час ще на стадії проектування художники і архітектори реалізують не тільки рішення загальної теми, зв'язаної з призначенням будови в цілому, а і використовують найбільш виразні форми різних видів декоративного мистецтва.

Архітектори, будівельники, художники, скульптори, майстри спираючись на досягнення будівельної науки і техніки, підвищують художній рівень обробки приміщень. При цьому в інтер'єрі широко використовують як традиційні - камінь, дерево, кераміка, скло, так і сучасні матеріали - наприклад, полімер. Вибираючи для обробки той чи інший матеріал, архітектори прагнуть до створення єдиної композиції інтер'єра, сполученню матеріалів з призначенням приміщень. Специфіка інтер'єрів громадських закладів дозволяє широко використовувати в їх оформленні оригінальні композиційні рішення, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, художню мебель. Можна привести безліч прикладів будівель, де в інтер'єрі всі елементи повністю відповідають функціональним завданням. Це Палац культури "Україна" в Києві, Кремлівський палац з'їздів у Москві.

Архітектурні рішення інтер'єра - це складне сполучення архітектурної форми, конструкції, простору, масштабу, пропорцій, ритма, кольору і світла, направлене на повне виявлення громадських ідей і максимально відповідає функціональному призначенню приміщень.

Український народ будував своє житло не із дорогих матеріалів, а з каменю, цегли. Та яке б не було просте житло, а українці, із своїм внутрішнім прагненням краси, також намагалися прикрасити своє житло. Це і розписані печі і стіни на Сході, печі кахлю та ліжники в горах, які кожен по своєму створювали затишок.

Інтер'єр - відносно замкнуте і організоване в функціонально-естетичному відношенні простору в середині будинку.

Інтер'єр - складова частина архітектури. Під інтер'єром розуміється оформлення внутрішніх приміщень в будові, квартирі.

Мистецтво інтер'єру - це способи створення виразного внутрішнього середовища будови. Організація простору будови залежить від їх призначення (житлові, суспільні, виробничі, навчальні та ін.) і підкоряються загальним вимогам, закономірностям (психофізіологічним, соціальним, будівельним).

Проектування інтер'єру здійснюється за допомогою архітектурних і будівельних креслень, найважливіші з яких наступні: план - горизонтальний розріз будови з показом стін і перегородок, обладнання і меблі, плафон - проекція стін із світильниками, розгортки - фасад кожної стіни, перспектива - умовне зображення загального виду інтер'єру.

Рішення інтер'єру включає в себе функціональні і естетичні завдання. При цьому велику роль відіграє художньо-декоративне мистецтво, яке повинно гармонійно синтезувати масштабність, пропорції, ритм, фактуру, рельєф, колір і світло для створення найбільш естетичного сприймання архітектурно-художньої композиції, задуманої архітектором і художником. Дизайн - це не прикрашування, а створення зовнішнього середовища.

Промислове мистецтво, технічна естетика, художнє конструювання, дизайн - назви, які з'явились порівняно недавно «За смисловими значеннями вони дуже подібні, проте найбільш поширеним в даний час є дизайн. Технічна естетика є теорією дизайну, і вони разом формують гармонійне предметне середовище, сприяють підвищенню ефективності виробництва.

Мета дизайну - створення прекрасних форм речей, які розкривали б справжній характер нашої цивілізації, втім предмет ужитку не може виконувати функцію художнього твору, а долі мистецтва не можуть збігатися з долями промисловмх виробів.

Завдання вчених , інженерів , виробничників - художня доцільність, естетизація промислово-технічної продукції. В центрі уваги дизайну, спрямованого на створення зручних і гарних виробів, завжди є людина з її суспільними і індивідуальними потребами, утилітарними і духовними

запитами.

Місце дизайну визначити не завжди просто. Дизайн важко відокремити від архітектури (коли ідеться про проектування інтер'єрів), від скульптури (коли проектують, скажімо, дитячі майданчики або атракціонні) ,від прикладного мистецтва (створення нових видів посуду або меблів).

Мета моєї дипломної роботи - розповісти як проходив процес реконструкції і оформлення приміщення ресторану.

Дизайн у перекладі з англійської означає - проектування, малювання, до цього проектування речей називалося "художнім конструюванням", а теорія створення речей - "технічною естетикою". Цей термін породив похідні поняття: "дизайнер", художник-конструктор, "дизайн-форма" , зовнішня форма предмета і т.д. А саме слово "дизайн" з'явилося на пострадянському просторі недавно. І досі ведуться дискусії про сам зміст дизайну, його мету і можливості.

Сьогодні дизайнерське мистецтво є важливою складовою частиною системи художньої освіти. Важливим є той тісний зв'язок, який існував між способами життя людини і формами речей.

Будь-який предмет на відміну від твору мистецтва, має якесь життєво важливе призначення, інакше кажучи, функцію. Але майже в кожної людини є потреба в тому, щоб оточувати себе красивими предметами. Тому цінність речей