Адже причини невдоволеності може критися , навіть , не у формі одиничного предмета, а у невдалому його поєднанні з іншими предметами, непорівнянності його з навколишнім простором. Можливо, помилка криється у невдало прийнятій, недоречній гамі? Можливо, ці самі предмети повинні сприйматися в іншій послідовності?

Порівняно за статично не розвиненими людьми, людина, яка засвоїла закони пластичних видів мистецтва, у тому числі дизайну, вміє охопити думкою суть і форму предметного середовища, має низку незаперечних переваг:

1. у відборі кращих речей та їх поєднанні;

2. у виготовленні речей, хоч це звучить начебто парадоксально і в наш час є швидше винятком із правил. Поштовх до виготовлення речей - це внутрішня, властива більшості естетично розвинених людей, потреба створювати для себе художньо-неповторні предмети. Ще більше до цього спонукає масовість і знеособленість промислової продукції;

3. у створення предметного середовища. Організацією своєї квартири кожен займається за своїм розумінням - фарбує або обклеює шпалерами стіни, підбирає і розставляє меблі, розвішує на стінах картини.

Рівень розуміння і глибина почуття, підвищення особистого смаку пов'язані передусім із загальною культурою людини, із залученням її до мистецтва, у найширшому розумінні цього слова, при тому не тільки до живопису, скульптури і архітектури, а й до літератури, поезії, музики. Усі їх не скороминучі естетичні цінності акумулюються у свідомості людини, залежно від її особистих здібностей та цілеспрямованості, й реалізуються уже в сфері предметного світу. Усе це дається не відразу. При будь-якій можливості треба думати, дивитися, слухати, спостерігати.

Естетику предметного світу не можна відокремити від усього іншого, Тільки ставши на інший, вищий ступінь розуміння і відчуття, можна зробити своє бачення оточуючого нас предметного світу більш досконалим.

Відмовитись від естетичного контролю практично неможливо. Кожен із нас так чи інакше обживає середовище-побутове або виробниче, особисте і громадське. Це норма життя сучасної людини. Тільки робиться це краще або гірше, гарно й осмислено, чи повторно і не раціонально. Не залежно від особистих наших даних і умов , що сприяють або заважають справі, ми так чи інакше беремо участь у створення нашого предметного оточення.

Треба невпинно шліфувати свій смак, вдивлятися в усе красиве, створене природою і людиною. Самовиховання і самовдосконалювання дають свої плоди.

Бібліографія.

Ачкасова Л.Ф. « Інтер’єр і дизайн вашого будинку.» Харків 2005р.

Бутусов X. А., Вершинин А. А., Руданов В. Н. Архитектура й оформление общественньгх зданий. -М.: 1985.

3. Волкотруб Й. Т. Основи художественого констуирования: Учебник. - К., 1998.

4. Грожан Д.В. « Практикум дизайнера-початківця. Інженерні

подробиці». Ростов-на-Дону. 2005

5. Даниленко В. Я. Дизайн. - Харків, -2003

6. Журнали "Інтер'єр", "Салон", "Меблі", "Лутшие интерьерьі", "Архідея".

7. В.Н.Кропотов, Н.В.Мажура. Отделочные материалы в интерьере. - Киев: "Вища школа", 1981.

8. Курліщук Б. Ф. Проектування інтер'єрів

житлових і громадських споруд: Навчальний посібник. - К., 1995

9. Степанов Н. Н. Цвет в интерьере. -К.: Вища школа, 1985.

10. П.Е.Шпара. Техническая естетика и основы художественного конструирования.- Киев: Вища школа

11. Шумера С. С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер'єру: Навчальний посібник. -К: Центр навчальної літератури, 200

12. В.П.Уренев. Архитектура предприятий общественного питания. - Киев: "Будівельник", 1981.

13.Caroline Mogg “ the Color Design Source Book” 2006 New-York