Певний кулінарний інтерес можуть становити і різні обрядові страви. Це і різдвяні „мантули” – печені пироги з кукурудзяного борошна і картоплі начинені смаженою квашеною капустою і натерті часником, холодець із сушеної риби, великодні „цвіклі” та „застівник” (спеціальний великий хліб-стільник), петрівські „перевертаники”, „баламаш”, баба . Смакуючи гуцульські наїдки найперебірливіші гурмани мають прекрасну можливість переконатися, що гуцульська кухня надзвичайно багата національни-ми традиціями та розмаїттям страв. А висновок напро-шується сам: хочеш довго жити - надавай перевагу молочно-рослинним стравам, дотримуйся національних традицій, зокрема релігійних постів, в часі яких зі столу зникають жири та продукти тваринного походження. У вашому меню постійними мають стати страви з куку-рудзи, овочів, фруктів, молочні продукти, а також кріп, петрушка, цибуля, часник, селера, щавель. Щоб довго жити - робімося гуцулами! Зі стравами гуцульської кухні - у наступне тисячоліття, бо ... біда навчить.

Зірка Андрусь, Прес-референт Львівського відділу СоюзуСільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком стала і Україна. Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажання — взяти участь у сільськогосподарських роботах. Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За агротуризмом в Україні велике майбутнє. Саме тому тема сільського (зеленого) туризму дуже актуальна.

Мета

роботи полягає в розгляданні особливостей сільського зеленого туризму, визначення передумов для розвитку відпочинку на селі - специфічної форми підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з широкою можливістю використання природного і культурного потенціалу регіонів.

Завдання роботи:

Визначити поняття та сутність сільського зеленого туризму, та специфіка туристичного продукту сільського зеленого туризму

Визначити перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні

Охарактеризувати українську кухню, як основну базу харчування в сільському зеленому туризмі, зробити історичні нариси та дати сучасну характеристику української кухні

дослідити режим харчування, його організацію, та санітарно-гігієнічні вимоги до приготування та збереження їжі

розробити рекомендоване меню повсякденних страв

дати характеристику українській гостині

Зробити висновки з проведеного дослідження

Джерельна база включає в себе 21 літературне джерело.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків.

1. Зелений туризм, як один із видів туристичної діяльності

1.1. Поняття та сутність сільського зеленого туризму

Сільський туризм – відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами.

Існує три різновиди сільського зеленого туризму в Україні. Київська область//Туризм сільський зелений. - 2000. - №1-2. - С. 52-61

По-перше, агротуризм - вид сільського зеленого туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаний з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень в навантаженості на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку.

По-друге, відпочинковий (відпочинок на селі). Базою його розвитку є капітальний житловий фонд на садибах господарів та наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові і інші надбання тієї чи іншої місцевості

1.2. Специфіка туристичного продукту сільського зеленого туризму

Основним контингентом серед любителів відпочинку у сільській місцевості є міський житель, який прагне відпочити у середовищі цілком відмінному від умов життя і праці в місті, шукає можливість контакту із збереженим природним середовищем, а також з традиційною культурою села, ознайомлення з сільським життям, сільськими тваринами та сільськогосподарською працею, здоровою селянською їжею.

Міський житель сподівається під час свого відпочинку отримати затишне і охайне житло (кімнату, будинок), домашнє харчування, а також бажає познайомитись з місцевою природою і пам'ятками культури, зайнятись активними видами відпочинку (рибальство, збір грибів та ягід, прогулянки на велосипеді, конях, човнах). Деяких міських жителів може зацікавити участь у рільничих роботах, а також догляд за домашніми

тваринами. Це може бути косіння сіна, доїння корів та кіз, квашення капусти та огірків, випікання хліба.

Пізнавальна сторона для жителя міста є дуже важливою під час його відпочинку у селі. Особливо охоче відвідують туристи місця, де розміщені природно-заповідні території (національні і ландшафтні парки, визначні пам'ятки живої і неживої природи) або архітектурно-археологічні чи історичні місця. При цьому турист прагне побачити цікаві природні явища (печери, скелі, джерела) та мальовничі краєвиди; зрозуміти історію краю, відвідати найвидатніші історико-культурні пам'ятки (замки, церкви, монастирі, городища), побувати у місцевому музеї; набратися особливих культурних вражень, пов'язаних із сільським побутом і звичаями та народними ремеслами; порівняти власну природу і культуру з місцями, які відвідує. Київська область//Туризм сільський зелений. - 2000. - №1-2. - С. 52-61

Сучасних жителів міста