Столи на чотирьох ніжках мають каркас з квадратної, круглої або овальної трубки перетином 25-30 мм. Звичайна форма стільниць таких столів - прямокутна з розмірами 700х700, 750х750, 800х800, 700х1100 мм.

Багато моделей столів для кафе мають опору у вигляді однієї ніжки із сталевої круглої (іноді квадратної) труби діаметром 50-60 мм. У верхній частині труба приварюється до сталевого фланця або рами, в підставі - до металевої хрестовини або тумби. Висота столів для кафе стабільна, як в ресторані або їдальні. У кафе часто застосовують низькі столи (наприклад, в молодіжних кафе). Низький стіл не розділяє співбесідників, допомагає створювати більш невимушену атмосферу вільного спілкування. Мінімальною є висота 690-700 мм. При подальшому пониженні стіл починає бути схожим на журнальний, переддиванний.

У дитячих кафе застосовуються декілька видів столів: для молодшого і середнього дошкільного віку - столик на двох малюків заввишки 540- -'" 550 мм із столешніцей 600Х600 мм; для старшого дошкільного віку (5-7 років) - столи BЫCOTO~ 570-590 мм; для молодшого шкільного віку (8-12 років) - столи заввишки 650-680 мм. 3а ці столи сідають і дорослі, що прийшли в кафе з дітьми.

Готові комплекти меблів для ресторанів випускаються рідко. У кожному окремому випадку підбір столів і крісел до ним проводиться індивідуально залежно від художнього рішення інтер'єру. Краще всього, коли столи і стільці (крісла) мають каркаси з одного матеріалу, однаково обробленого і забарвленого.

3.2. Дизайнерське рішення.

При створенні інтер'єру ресторану варто враховувати індивідуальні смаки замовника та визначитись з майбутнім стилем закладу. Покладатися на моду - справа

При створенні інтер'єру ресторану, як і будь-якої іншої кімнати, варто враховувати насамперед необхідно насамперед з'ясувати усі "плюси" та "мінуси" кімнати.

Найперше, на що варто звернути увагу, це форма примішення. Найкраще щоб воно було правильною, без зайвих виступів та ніш. Однак, навіть якщо вашому приміщенню бракує лаконічності форм, недоліки можна перетворити на переваги.

Якщо приміщення не відзначається особливо великими розмірами, його можна збільшити візуально саме за допомогою значної дзеркальної площі. Зважаючи на загальну площу, слід підбирати і меблі. Варто пам'ятати, що громіздкий декор робить невеличке приміщення ще меншим. Тому для невеликих ресторанчиків якнайкраще пасують лаконічні стилі.

Що до освітлення, то і справді, більшість прагнуть зробити ресторан світлим. Однак навряд чи такий задум вдасться, якщо вікна виходять на північ, схід чи північний схід. Допоможе у цьому випадку вдало підібраний колір стін. Загалом для "північних" приміщень доцільніше обирати більш теплу та світлу кольорову гаму.

Окрім того можна до цього підійти з фантазією та використати в інтер’єрі вітраж або ж гофроване скло. Що ж до штучного освітлення, то воно має бути м'яким та не надто інтенсивним. Таке світло сприяє релаксації. Дуже яскраве світло, навпаки, не дає ефекту розслаблення. До того ж воно дає виразні тіні, тим самим загострюючи загальні риси приміщення та підкреслюючи недоліки.

Щоб досягти ефекту м'якості освітлення, можна використати абажур, плафони з матового скла. Загалом, не варто забувати і про те, що в ресторанах пасують розлогі люстри. Можна використовувати і точкові джерела освітлення. Цікавим рішенням може стати використання багатьох дрібних джерел світла, світловий пучок яких направлений у стелю. Відображаючись від стелі, світло розсіюється, створюючи ефект "ніжного" світла.

Для особливо романтичних натур можна порадити "живе полум'я" свічки. Цей варіант, звісно, навряд чи підійде для постійного використання, зате тут можна пофантазувати на тему підсвічників.

Напевне, варто згадати й про те, що саме за допомогою штучного освітлення ресторан можна розбити на декілька зон.

"Персональний" колір.

Виявляється, чималу роль у оформленні ресторану відіграє саме домінуючий колір інтер'єру. Важливо, щоб заклад був насамперед комфортним для людини та налаштовував на відпочинок.

Домінуючим об'єктом кольору в ресторані є колір стін. Доповнити обрану кольорову гаму можна по-різному. Безпрограшним варіантом є оформлення вікон на кілька тонів світліше. Звісно, загального стилю слід дотримуватися і у дрібницях. Однак перенасичувати одним кольором заклад не варто.

Підбирати "головні" барви слід не лише за схемою "подобається - не подобається". Певний вплив на самопочуття людини може мати і психологія кольору. Так, рожевий у налаштовує на медитацію та сон, що не підходить у ресторанах. Зелений є кольором благополуччя. І це, напевно, найкращий вибір для закладу середнього класу. Синій сприяє порозумінню між людьми. Жовтий - колір дружби і любові. Що ж стосується червоного, то він символізує пристрасть та енергійність.

Завданням даної курсової роботи було розробити проект закладу громадського харчування - ресторану.

3.3 Створення проекту.

Назва ресаторану „Леонардо” виникла не дарма, мене надихнув великий митець Леонардо да Вінчі (1452-1519). Сила його розуму, його геніальні наукові передбачення, його чудові технічні винаходи, нарешті, його велике реалістичне мистецтво - усе це валило в здивування вже людей Ренесансу, схильних сприймати Леонардо як живе втілення того ідеалу всебічно розвинутої особистості, про яку мріяли кращі з мислителів і письменників XV- XVI століть. Як художник Леонардо да Вінчі стоїть на грані двох епох – раннього і високого Відродження. Він підсумовує багатий художній досвід XV століття, і він закладає основи для мистецтва XVI століття. Леонардо ставить собі метою дати об'єктивне відображення дійсності. Але цю дійсність він сприймає вже по-іншому. Він шукає узагальнених форм, типових рішень, ясної художньої мови. Його вже не задовольняє аналітичний реалізм XV століття, у якому інтерес до деталей нерідко затемнював