дозволяє персоналу створити дійсно родинну атмосферу в готелі й цим самим посприяти бажанню гостей знову повертатися в цей готель [19].
Отже, професійна культура – це збірне поняття, котре включає в себе культуру спілкування,щкультуру поведінки, культуру обслуговування, корпоративну культуру, бездоганний зовнішній вигляд. Визначення професійної культури дозволяє повністю розкрити особистість працівника, його можливості. Професійна культура – це не рамки в які себе ставить працівник починаючи роботу на підприємстві гостинності, а можливість коригування своїх якостей в кращу сторону.
Приймаючи до уваги, що персонал відділу повинний мати дуже гарне знання номерного фонду і всіх помешкань готелю, а також періоди високого, середнього і низького завантаження.
2.3 Корпоративна культура готельних підприємств мережі Grand Yazici – один із факторів їх конкурентоздатності
У традиційних теоретичних моделях конкурентоздатності підприємств як основних факторів цієї конкурентоздатності розглядаються ціна і якість продукції в порівнянні з конкурентами. У сучасному світі, коли практично кожне підприємство стає підприємством обслуговування, усе більшою мірою на перше місце серед факторів конкурентоздатності виходить корпоративна культура підприємства [22].
Корпоративна культура підприємства - це система колективно поділених цінностей, переконань, традицій і норм поведінки працівників. Вона виражається в символічних засобах духовного й матеріального оточення людей, що працюють у даній організації. [20].
Культуру готельної мережі Grand Yazici характеризують наступні атрибути:
поділеніщцінності,штобтогщошлюдишцінуютьщушсвоємущжитті,щв організації:щсвоєщположення,щтитули,щпросуваннящпощслужбі, саму роботу;
віра в керівництво, в успіх, у свої сили, у взаємодопомогу,
в етичну поведінку, у справедливість і т.п.;
комунікаційнащсистемагіщмоващспілкування,щтобтощвикористання усної,щписемної,щневербальноїщкомунікації,щабревіатури, жестикуляції й т.п.;
усвідомлення часу,ставлення до нього і його використання:
ступіньщточностіщчасущущпрацівників,щдотриманнящтимчасовогожрозпо-
рядку й заохочення за це;
взаємовідносини між людьми, що розрізняються за віком і статтю, статусом й владою, досвідом й знаннями, релігією й громадянством, а також шляхи й методи вирішення виникаючих конфліктів;
процес розвитку працівника і навчання: процедури інформування працівників, порядок участі в навчальних програмах, значення процесу підвищення кваліфікації, що використовується в організації;
трудова етика й методи стимулювання: ставлення до роботи й відповідальність за доручену справу; поділ праці й виконання посадових обов'язків; оформлення і чистота робочого місця; якість роботи; оцінка роботи і винагорода; шляхи просування по службі;
зовнішній вигляд, одяг, що і як їдять працівники, подання себе на роботі, діловий стиль [13].
Всі характеристики, взяті разом, формують організаційну культуру цієї сітки готелів. Вони відображаються в традиціях, у поведінці людей, у їхньому зовнішньому вигляді, у манері спілкування, у їхніх діях і емоціях. Персонал, що працює в готельному підприємстві, формує його культуру, і у той же час культура впливає на поведінку робітників в готелі. Культура засобів розміщення проявляється через уявлення про цінності, з них виводяться норми й правила поведінки, на основі яких, у свою чергу, формується конкретна поведінка працівників усередині й поза організацією. Поділені цінності формують у членів організації стандарти в діях і схожі почуття. Вони проявляються в матеріальних і духовних символічних речах: зовнішньому вигляді офісних приміщень, самих співробітників, у символах і фірмовому стилі, формах винагород і заохочень. Культура організації - це узагальнююча характеристика всієї організації в цілому. Основні елементи культури сітки турецьких готелів Grand Yazici це:
цінності, соціальні установки;
моральні принципи й ділова етика;
методи мотивації працівників;
організація праці й способи контролю;
стиль керівництва;
шляхи вирішення конфліктів;
способи прийняття рішень;
комунікації.
Культура проявляє себе різними способами, деякі з них чітко виражені, інші – важкозрозумілі.. Багато про що говорить архітектура. Показовим є рекламний і інформаційний матеріал, що випускає мережа. Щорічні звіти, брошури, проспекти, каталоги несуть у собі інформацію про культурні цінності готелів. Вони показують, на що орієнтовані засобами розміщення: на клієнта або на власні результати, які принципи лежать у її діяльності. [27].
Культура організації – один з факторів конкурентоздатності комерційної організації; фактор успіху, ефективності діяльності, а часом і виживання. Культура організації стає все більшою мірою предметом турботи менеджерів усього світу. Культура організації - це складний феномен. У неї входять норми, принципи, правила, цінності, ідеали, мова, жаргон, історія організації, легенди, образи, символи, метафори, церемонії, ритуали, форми винагород і заохочень, розташування, будинок, оточення. У відмінності від національної культури, що носить досить інерційний характер, культура організації може значно змінитися протягом нетривалого часу (місяці, роки). Методи формування позитивної культури організації, як правило, носять неформалізований характер, однак, незважаючи на це, є численні приклади потужної й цілеспрямованої зміни культури багатьох організацій. Сучасний період розвитку практики й теорії менеджменту все частіше називають «культурною революцією» у менеджменті.
Перенесення все більшого числа наукомістких і «персоналомістких» технологій залежить від наявності відповідної позитивної культури організації. Прикладами слугує масове виготовлення технічно складних виробів, високоякісні послуги, успішне функціонування урядових закладів [31].
Культура готельної мережі Grand Yazici має явно виражену орієнтацію на майбутнє. Більшість рішень приймаються в умовах високого ризику. Співробітники працюють ґрунтовно, обачно, обережно, з терпінням й цілеспрямовано. Вони змушені переборювати тривалий період невизначеності в умовах мінімального зворотного зв'язку або її повної відсутності. Ця культура розвиває ініціативу, творчість, а також колективізм і групову діяльність.
Таким чином, керівництво готельних підприємств формує і змінює її культуру двома способами:
перетворюючи й демонструючи необхідні норми, цінності й прин- ципи;
формуючи і змінюючи «вторинні» ознаки культури (деталі реаль-ного життя в організації).
Перший спосіб може реалізовуватися через публічні заяви, виступи й особистий приклад, що свідчать про послідовний інтерес керівництва до первинних цінностей. Якщо щоденні дії менеджерів в організації відповідають цінностям, що заявлені ними, то це, безумовно, сприяє розвитку культури і її вдосконаленню. Керівники можуть відкрито виступати із заявами в засобах масової