Реферат

Сертифікація, ліцензування, управління якістю продукції

7. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини в Законі України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”

Цей Закон встановлює правові засади забезпечення якості та без-пеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, вироб-ництва, ввезення на митну територію України (далі - ввезення), закупівлі, постачання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини, а також надання послуг у сфері громадського харчування.

Стаття 3. Основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини є:

пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визна-ння її права на належну якість та безпеку харчових продуктів і продо-вольчої сировини;

створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виготов-лення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини;

державний контроль і нагляд за їх виробництвом, переробкою, транспортуванням, зберіганням, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням, які забезпечують збереження навколишнього природного середовища, ввезенням в Україну, а також наданням послуг у сфері гро-мадського харчування;

стимулювання впровадження нових безпечних науково обгрунто-ваних технологій виготовлення ( обробки, переробки) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів спеціальних та екологічно чистих харчових продуктів, продо-вольчої сировини і супутніх матеріалів;

підтримка контролю якості харчових продуктів з боку громадських організацій;

координація дій органів виконавчої влади при розробці і реалізації політики щодо забезпечення належної якості та безпеки харчових продук-тів і продовольчої сировини;

встановлення відповідальності виробників, продавців (постачаль-ників) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів за забезпечення їх належної якості та безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації, а також за реалі-зацію цієї продукції у разі її невідповідності стандартам, санітарним, вете-ринарним та фітосанітарним нормам.

Стаття 4. Вимоги щодо попередження ввезення, виготовлення, реа-лізації, використання неякісних, небезпечних або фальсифікованих харчо-вих продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів.

Забороняється виготовляти, ввозити, реалізувати, використовувати в оптовій чи роздрібній торгівлі, громадському харчуванні неякісні, небез-печні для здоров'я життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину та супутні матеріали.

Неякісними, небезпечними для здоров'я та життя людини та фаль-сифікованими є харчові продукти і продовольча сировина, якщо:

1) вони містять будь-які шкідливі чи токсичні речовини екзогенного або природного походження, небезпечні для здоров'я мікроорганізми або їх токсини, гормональні препарати та продукти їх розкладу;

2) вони містять харчові добавки, які не отримали в установленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені для використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких забезпечує безпечне використання харчових продуктів і продовольчої сировини, чи їх вміст перевищує встановлені граничне допустимі рівні;

3) вони містять будь-які сторонні предмети чи домішки;

4) для їх виготовлення використовуються продовольча сировина чи супутні матеріали, які не властиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсована чи не придатна за іншими ознаками продовольча сировина;

5) тара, пакувальні чи супутні матеріали, які використовуються у процесі виробництва харчових продуктів, повністю або частково виготовлені із матеріалів, що не відповідають вимогам чи відсутні в переліку матеріалів, дозволених для контакту з харчовими продуктами головним державним санітарним лікарем України для певних видів харчових продуктів;

6) порушено визначені нормативними документами рецептуру, склад, умови виробництва чи транспортування, реалізації і викорис-тання;

7) приховується небезпека їх споживання або їхня низька якість;

8) порушено умови зберігання і ( або) строк придатності до спо-живання;

9) з метою збуту споживачами або використання у сфері громадсь-кого харчування виробником ( продавцем) навмисне надано зовніш-нього вигляду та ( або) окремих властивостей певного харчового продукту, але які не можуть бути ідентифіковані як продукт, за який вони видаються. Факт фальсифікації харчового продукту встанов-люється у процесі його ідентифікації.

Харчові продукти і продовольча сировина не вважаються неякіс-ними, небезпечними для здоров'я і життя людини, якщо шкідливі або токсичні речовини, небезпечні для здоров'я мікроорганізми чи їхні ток-сини не є для харчового продукту чи продовольчої сировини сторонніми домішками, а їх кількість не перевищує встановлених гранично допус-тимих рівнів.

Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчо-вих продуктах, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Документальне підтвердження належної якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані у реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.

Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчо-вих продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:

1) сертифікат відповідності;

2) Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

3) ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;

4) карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.

Стаття 6. Вимоги щодо запобігання використанню небезпечних продовольчої сировини, супутніх матеріалів та технологій їх виготов-лення (обробки, переробки).

Стаття 7. Вимоги до маркування харчових продуктів. Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) загальну назву харчового продукту ;

2) номінальну кількість харчового продукту в установлених одини-цях виміру (маси, об'єму тощо);

3) склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох склад-ників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготов-лення інших продуктів харчування, харчових