аеропортах, на пристанях, теплоходах, морських суднах, у плавучих будинках відпочинку, при готелях, мотелях, у місцях масового відпочинку: парках, садах, а також на стадіонах і в приміських зонах.
Усі ресторани поділяють на три класи: люкс, вищий і перший.
Для ресторанів класу люкс столовий посуд і прибори виготовляють по спеціальному замовленню (з нержавіючої сталі, високоякісної порцеляни і скла з найвищою обробкою) або підбирають з врахуванням особливостей кухні й обслуговування. На кожному предметі з порцеляни повинна бути монограма чи емблема підприємства. На банкетах і прийомах використовують посуд і прилади з мельхіору і кришталю.
Столова білизна (банкетні, білі і кольорові скатертини і серветки, рушники) виготовляють на замовлення відповідно до загального художнього задуму сервіровки й інтер'єру залів. На кожнім предметі зображують монограму чи емблему ресторану. Споживачам подають вологу гарячу серветку. Скатертини заміняють перед обслуговуванням кожної нової групи гостей. Меблі виготовляють відповідно до інтер'єру залів. Обов'язкові додаткові послуги, надані в ресторанах класу люкс: готування страв вдома й організація обслуговування святкового столу; доставка на дім обідів і іншої продукції за замовленням; бронювання місць на визначений час; виклик таксі на прохання споживачів; продаж сувенірів, квітів.
Ресторан вищого класу має у своєму розпорядженні банкетний зал, коктейль-хол з барною стійкою. Приміщення повинні бути красиво оформлені, витримані у визначеному стилі, що відповідає назві ресторану. Метрдотелі й офіціанти зобов'язані в досконалості володіти технікою обслуговування споживачів, а також знанням іноземних мов в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов'язків. Обслуговуючий персонал повинен бути одягнений у формений одяг і взуття єдиного зразка. Столову білизну для ресторанів вищого класу виготовляють на замовлення.
Меню в ресторанах люкс і вищого класу повинні бути видрукувані топографічним способом. При обслуговуванні на цих підприємствах індивідуальних іноземних туристів меню друкують на трьох іноземних мовах. Фірмову обкладинку на меню, рекламні афіші, буклети, листівки, вітальні і запрошення і інші види друкованої реклами виготовляють із щільного "паперу чи картону з глянцевим покриттям. На обкладинці поміщають крім назви ресторану його емблему, а також малюнок, що відбиває тематичну спрямованість підприємства.
Ресторани люкс і вищого класу розміщують у громадських, адміністративних і видовищних комплексах, у готелях, на курортах, автовокзалах ( ресторан вищого класу ), у місцях, де знаходяться історичні й архітектурні пам'ятки
У ресторанах люкс і вищого класу передбачають виступи оркестру, інструментального вокально-інструментального ансамблю, концертну програму. У ресторанах люкс використовують високоякісну стереофонічну радіоапаратуру, оснащують столи індивідуальними динаміками з регулюванням рівня голосності звучання.
Ресторани першого класу розміщують на магістралях (поблизу зупинок громадського транспорту), у зонах відпочинку, у комплексах торгових центрів.
У ресторанах першого класу в меню включають замовлені і фірмові страви.
У заміських, національних і тематичних ресторанах кількість найменувань страв і напоїв у меню встановлюють індивідуально встановлюють за умови, що основу асортименту складають фірмові страви і вироби. До фірмових відносять такі страви, що приготовляються яким-небудь одним підприємством по спеціально розробленій рецептурі.
Меню для ресторанів першого класу друкують на машинці, а обкладинку для них виготовляють із щільного паперу з художнім оформленням.
У ресторанах першого класу використовують металевий посуд і прибори з нержавіючої сталі, посуд із порцеляни, білі чи кольорові скатертини і серветки, однак на столах з поліефірним покриттям стільниць допускається.
Рекомендації щодо організації громадського харчування на території ринку (торговельного комплексу) (далі - Рекомендації) визначають основні етапи розроблення програми розвитку громадського харчування на ринку, приведення його у відповідність із попитом, що склався, і принципами раціонального харчування, приведення організації обслуговування споживачів у відповідність з умовами праці і носять рекомендаційний характер.
За даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2001 року на території України функціонує 2514 ринків (торговельних комплексів) (далі - ринок) різної форми власності, підпорядкування, спеціалізації, які для здійснення торговельної діяльності надають 664108 торговельних місць, що в перерахунку на один ринок становить 264 місця. Для України розвиток таких господарських структур є перспективним напрямом, про що свідчать статистичні дані - за останні два роки спостерігається тенденція до збільшення їх кількості на 8,4 % та кількості нових робочих місць на 0,4 %.
Різноманітність товарної структури, яка призначена для споживання населенням, диктує необхідність упорядкування торговельних зон згідно з товарною спеціалізацію - продовольчого, непродовольчого та змішаного характеру. Найбільш розповсюдженими є ринки змішаного типу, частка яких становить 54,5 %, їм належить 62,6 % всіх торговельних місць.
поступового перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси, у тому числі із залученням коштів вітчизняних і іноземних інвесторів;
удосконалення протягом 2001 року нормативно-правових актів, що регламентують особливості здійснення торговельної діяльності на ринках, з метою забезпечення належного захисту прав споживачів;
сприяння розвитку на прилеглих до ринку територіях сучасної інфраструктури закладів, що здійснюють діяльність у сфері обслуговування населення.
На даному етапі економічного розвитку країни суб'єкти господарювання не приділяють належної уваги організації громадського харчування на ринках, на яких, за статистичними даними на Україні, працює до 700 тис. чоловік. Це позначається на їх відношенні до цієї важливої проблеми на практиці: не на всіх ринках є заклади громадського харчування, а на тих ринках, де вони є, забезпеченість місцями коливається в межах від 10 до 70 % норми, установлені під час дослідження. У найбільш складному становищі опинилися підприємці, що торгують на ринку тому, що більшість із них не може залишити своє робоче місце. Згідно з опитуванням, лише 23 % загальної кількості зайнятих на ринку користуються послугами закладів громадського харчування, що розташовані