МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
РОБОТА
БАКАЛАВРА
Тема: Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств
ЗМІСТ
Вступ
Порівняно нещодавно на Україні, та і в інших колишніх державах соцтабору, діяла командно-адміністративна система господарювання. Підприємства знаходились в прямому підпорядкуванні відповідних міністерств і відомств. В порядку наказу підприємства одержували контрольні цифри для укладання своїх планів по випуску продукції, собівартості продукції, використання фінансів. Керівництво підприємства чітко знало, які види продукції та в якому обсязі будуть випускатися найближчим часом. Аналогічно здійснювалося і матеріально-технічне забезпечення та збут продукції. Заздалегідь були відомі постачальники сировини і матеріалів, споживачі готової продукції.
Актуальність даного дослідження визначається тим, що в умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного асортименту підприємства є одним їз засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.
В нинішній час, в умовах ринкової економіки, підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. Однією з основних задач є формування товарного асортименту продукції. Підприємство повинно мати перелік певних номенклатурних позицій продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і забезпечать виживання підприємства в довгостроковому періоді.
Мету даного дослідження полягає в розгляді методологічних основ та практичних аспектів побудови товарного асортименту підприємства..
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
-
розгляд понять номенклатури та асортименту;
-
характеристика видів асортименту;
-
розгляд поняття перспективного товарного асортименту як складової частини економічної стратегії підприємства;
-
визначення методів формування товарного асортименту та засобів його розширення, на основі даних, отриманих на підприємстві-об’єкті дослідження;
-
здійснення оцінки базового товарного асортименту підприємства та внесення пропозицій щодо формування перспективного товарного асортименту.
В якості об’єкту дослідження виступає київське Відкрите Акціонерне Товариство “Електроприлад”. В результаті політичних і економічних змін в державі підприємство отримало господарську самостійність і розпочало формування свого портфеля замовлень на випуск продукції на власний розсуд.
Теоретико-методологічною основою даного дослідження є положення сучасної економічної теорії, що відноситься до формування перспективного товарного асортименту підприємства. В ході дослідження вивчено та узагальнено вітчизняні та закордонні літературні джерела з питань, що стосуються методів формування перспективного товарного асортименту та засобів його розширення, а також данні статистичної звітності підприємства-об’єкта дослідження.
Структура роботи складається з вступу, двох розділів, заключення, списку літератури та додатків.
У вступній частині визначені актуальність дослідження, його мета та задачі, об’єкт дослідження, методологічна та інформаційна база.
В першому розділі розкрита суть понять номенклатури та асортименту, визначені методи формування перспективного товарного асортименту підприємства.
В другому розділі на основі даних по підприємству-об’єкту дослідження показано механізм формування перспективного товарного асортименту підприємства.
В заключенні сформульовано основні результати дослідження, узагальнено висновки та пропозиції.
І. Теоретико-методологічні основи формування товарного асортименту підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки
1.1. Економічна сутність та види товарного асортименту
Будь-яке підприємство, що виробляє яку-небудь продукцію або надає послуги, має свою номенклатуру продукції та свій асортимент.
Номенклатура продукції - це перелік найменувань виробів, завдання по випуску яких міститься в плані виробництва продукції.
Асортимент - це сукупність різновидів продукції за марками, найменуваннями, розмірами, типами, сортами, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.
Асортиментна політика – система заходів, по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу перевагу для успішної діяльності на ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому.[5, с. 75]
Основними задачами асортиментної політики є:
1.
Задоволення потреб споживачів;
2.
Завоювання нових покупців;
3.
Оптимізація фінансових результатів підприємства;
Отже, - задоволення потреб споживачів. Потреба споживачів - величина змінна. Вона залежить від цілого комплексу факторів, які впливають на неї. Це і соціальний статус, і рівень доходів населення, очікування, і навіть смаки, які є різні у кожної людини. Отже, підходити до розробки асортименту і номенклатури продукції чи послуг також потрібно комплексно і всебічно, з урахуванням всіх вище перерахованих факторів. Підприємство нездатне задовольняти потреби усіх верств населення одночасно. Виходячи на ринок, воно обирає сегмент господарювання і тим самим обирає контингент споживачів, який має свої особливості. Асортимент і номенклатуру потрібно розробляти з максимальним врахуванням цих особливостей, і навіть більше того. Це дасть можливість розширити ринки збуту і завоювати нових покупців. Завоювання нових покупців можливе лише у випадку стійкої позиції підприємства на ринку, досконалої рекламної кампанії та гарної репутації, і, звичайно, можливості задовольнити потреби нових споживачів. Ефективне впровадження і здійснення політики завоювання нових покупців неодмінно сприятиме подальшій стабілізації позиції підприємства на ринку і призведе до оптимізація фінансових результатів діяльності.
В глобальному плані - асортимент є одним з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху.
Номенклатури продукції розрізняються по ширині охоплення (кількості різних категорій товарів) і ємності (кількості товарів в кожній категорії).
Підприємство, що випускає електроприлади та товари народного вжитку, має широку і і ємну номенклатуру виробів.
Ширина номенклатури визначається такими видами продукції, що випускається:
·
електровимірювальні прилади;
·
прилади контролю за технічними процесами;
·
товари народного вжитку;
Окремі види продукції мають в своєму складі великий перелік товарів. Наприклад, товари народного вжитку – це закаточна машинка, садовий секатор, підставка під телевізор, котушка спінінгова, дитячі іграшки, обприскувач та ін.
Всі товари можна класифікувати за наступними категоріями: Споживчі товари, що в свою чергу діляться на три підгрупи в залежності від підходу людей до покупки - товари повсякденного попиту, товари тривалого користування, товари спеціального асортименту.
Товари повсякденного попиту - легкодоступні, дешеві і товари, що широко рекламуються, що часто і охоче купують споживачі. Оскільки споживач вже знайомий