Програми якості з установленням значень показників можуть входити складовою частиною в усі можливі плани і програми проектно-конструкторських організацій, виробничих об"єднань підприємств, договірні зобов"язання. Показники якості обумовлюються в угодах на товарних біржах і при інших формах руху товарів.

Вимоги до якості встановлюються і фіксуються в нормативних і нормативно-технічних документах: державних, галузевих, фірмових стандартах, технічних умовах на продукцію, у технічних завданнях на проектування або модернізацію виробів, у кресленнях, технологічних картах і технологічних регламентах, у картах контролю якості тощо.

Зі сказаного стає очевидним, що перша умова по теорії управління у випадку з якістю задовольняється.

Звернемося до другої умови. Тут потрібно розглянути кілька ситуацій. Насамперед, варто вказати на те, що відхилення якості продукції від заданих параметрів відбувається, як правило, у гіршу сторону і має загальні і конкретні прояви.

До числа загальних відноситься моральний знос, фізичне і моральне старіння продукції, тобто втрата первісних властивостей при експлуатації і збереженні.

Нестійкість, мінливість якості продукції виявляється не тільки в двох загальних тенденціях фізичного і морального старіння. Мають місце так звані приватні відхилення якості від встановлених вимог. Вони надзвичайно різноманітні й обумовлені вже не економічною і технічною природою, а умовами зовнішнього характеру: порушеннями правил і умов експлуатації, помилками розробників і виробників, порушеннями виробничої дисципліни, дефектами устаткування, за допомогою якого виготовляється і використовується продукція тощо.

Нестійкість якості, обумовлена випадковими відхиленнями від заданих параметрів, має, відповідно, випадковий характер. Час їхньої появи можна очікувати тільки з певним ступенем імовірності.

Існує ще один фактор, який впливає на нестійкість оцінок якості – це нестійкість і мінливість потреб. Параметри продукції можуть суворо відповідати нормативній і технічній документації, але змінюються вимоги споживачів і якість при незмінних параметрах погіршується або втрачається зовсім.

Можна констатувати, що якість продукції знаходиться в постійному русі. Отже, якість визначає собою хронічно нестійкий об"єкт. Це об"єктивна реальність, з якою приходиться мати справу. Таким чином, якість задовольняє і другій умові загальної теорії управління.

У практичній діяльності люди відслідковують процес втрати властивостей якості, вимірюють і оцінюють ці зміни. Для того, щоб сповільнити процес фізичного старіння, встановлюються сприятливі експлуатаційні режими й умови збереження, використовуються різні профілактичні заходи для технічного обслуговування і поточного ремонту. Якщо погіршення якості переходить за межі допустимих значень, проводиться капітальний ремонт. Отже, третій і четвертій умовам загальної теорії управління якість також задовольняє.

При організації раціональної й ефективної роботи з якості, незалежно від її масштабів, форм і методів здійснення, завжди діють приблизно за такою схемою:

Визначення потреби і формулювання вимог до якості продукції (план, програма якості);

Надання початковому матеріалу необхідних властивостей (виконання плану, програми якості);

Перевірка відповідності отриманої якості пред"явленим вимогам (виявлення відхилень) або констатація відповідностей;

Вплив для усунення відхилень отриманої якості від заданого (зворотний зв"язок).

При такому погляді на послідовність дій по якості можна виявити явище, яке має велике значення для усієї філософії робіт з якості. Це наявність єдності й органічного сполучення прямих і зворотних зв"язків у всіх діях людей, пов"язаних зі створенням і використанням (споживанням) продукції.

Висновки

В першому розділі розглянуто визначення та контролю рівня якості окремих видів і всієї сукупності продукції, що виготовляється (проектується), використовується конкретна система показників, методи оцінки рівня якості продукції, системи якості підприємств,що створюються та сертифікуються для одержання максимально можливого прибутку і набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку.

В другому та третьому розділах проаналізовано ціль збору даних у процесі вартісного аналізу якості, методи і засоби управління, тобто способи, за допомогою яких керівні органи впливають на елементи виробничого процесу, забезпечуючи досягнення і підтримку планованого стану і рівня якості продукції, метод системного дослідження функцій окремого виробу чи технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво й експлуатацію.

Управління якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на досягнення цілей в області якості. Управління якістю, це аспекти виконання функцій управління, що визначають політику, цілі і відповідальність в області якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості і поліпшення якості в рамках системи якості. У поняття "управління якістю" входять наступні аспекти: 1. Загальні аспекти: o планування на рівні вищого керівництва; o систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій і ін.; o залучення усіх виробничих ресурсів і всього персоналу; o широке використання стандартизації; o регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і коректування дій; o безупинне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю. 2. Технічні аспекти: o використання у виробництві останніх світових стандартів чи стандартів, що перевищують рівень світових; o контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; o діагностика устаткування; o забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції; o регулярний перегляд технологій. 3. Економічні аспекти: o управління економікою якості; o планування капіталовкладень у якість. 4. Управлінські аспекти: o визначення політики в області якості і конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника; o розробка формалізованої методології управління якістю з використанням різних методів і прийомів управління якістю і контроль виконання методик; o планування необхідного кошторису капіталовкладень у якість у річному бюджетному плані; o орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних розробок і вимог; o контроль за виконанням норм екології і безпеки