· санітарні правила, санітарний журнал, особові медичні книжки працівників;

· журнали реєстрації вступного інструктажу і реєстрації інструктажів із питань охорони праці;

· книгу відгуків та пропозицій.

Рекомендується мати також журнал реєстрації перевірок.

Правила організації виробництва продукції

Підприємства громадського харчування здійснюють свою діяльність згідно з асортиментом продукції, який затверджується керівником підприємства і погоджується з територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби. Підприємства повинні забезпечувати наявність продукції, зазначеної у меню (прейскуранті), протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх продажу (сніданок, обід, вечеря).

У разі виготовлення продукції власного виробництва підприємства повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції, визначених нормативною документацією, а саме:

· сумісності продуктів;

· взаємозамінності продуктів;

· режиму холодного й теплового оброблення сировини та ін.

Нормативна документація включає:

· затверджені збірники рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів;

· державні стандарти;

· технічні умови;

· санітарні правила.

У разі користування збірниками рецептур страв та кулінарних виробів підприємства громадського харчування мають право:

1) заміняти (виключати) у рецептурах відсутні види продовольчої сировини та харчових продуктів (крім основних складників страви);

2) додатково включати їх у необхідних кількостях, не погіршуючи смакових властивостей страв (виробів);

3) вносити зміни до рецептур у технологічні та калькуляційні картки;

4) ураховуючи попит споживачів, змінювати норми відпускання страв (виробів), у тому числі соусів та гарнірів, де дозволяє технологія приготування;

5) самостійно розробляти та затверджувати фірмові страви та вироби.

Фірмова страва — це страва, яку готують у конкретному закладі (підприємстві) громадського харчування за оригінальною авторською рецептурою, а також дають їй фірмову назву, на яку поширюється право захисту інтелектуальної власності. Теж саме стосується й фірмових виробів: кулінарних, борошняних, кондитерських.

Підприємство громадського харчування повинно забезпечити кухарів та кондитерів на робочих місцях технологічними картками, де зазначається:

· норми закладки продовольчої сировини та харчових продуктів на страви або вироби;

· технології приготування страв (виробів).

Розділ 4.

Облік елементів інтер’єру в закладах громадського харчування

Торговельно-виробнича сфера діяльності (або іншими словами сфера громадського харчування) одна з галузей національної економіки, що стрімко розвиваються. І не дивно, що на вулицях різних міст України з`являються усілякі піцерії, закусочні, престижні ресторани. Щоб не втратити позицію на ринку, необхідно враховувати вимоги та уподобання споживачів. Зазвичай, перше враження про заклад громадського харчування складається на основі зовнішнього вигляду приміщення, його деталей, особливостей декору. Тобто дизайн і атмосфера, яка панує у закладі, відіграє одну з провідних ролей у формуванні вибору клієнта. Так, щоб успішно почати і розвивати бізнес, необхідно знати і враховувати вимоги вітчизняного "багатогранного" законодавства щодо ведення бухгалтерського і податкового обліку цих матеріальних цінностей. У даній статті нами розглянуто основні вимоги до ведення обліку елементів інтер`єру в сфері громадського харчування.

Взагалі, громадське харчування – це сфера торговельно-виробничої діяльності, у якій виробляють і продають продукцію власного виробництва і покупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля чи без нього.

Діяльність у цій сфері здійснюється закладами громадського харчування, що представляють собою організаційно-структурні одиниці, що, виробляють, і продають кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби і покупні товари. Прямий зв'язок з господарською діяльністю мають різноманітні елементи декору, які розміщують у залах ресторанів чи кафе.

У таких предметів важлива місія — створювати інтер'єр закладу. Адже не секрет, що стильне ексклюзивне оформлення приміщення ресторану — одна з головних його конкурентних переваг. Воно працює на збіль-шення кількості клієнтів і, відповідно, зростан-ня доходів закладу громадського харчування.

Але необхідно пам’ятати - купуючи предмети інтер'єру, слід пам’ятати про їх документальне підтвердження. Це необхідно для відображення даних елементів інтер’єру в обліку.

Якщо є документальне підтвердження купівлі елементів декору і використання їх у закладі громадського харчування, то витрати на придбання картин, скульптур, кімнатних рослин у вазонах, акваріумів тощо відображатимуть у податковому обліку. А от яку роль їм тут відведено, залежить від двох критеріїв: по-перше, строку експлуатації (більше чи менше року); по-друге, вартості ТМЦ (більше чи менше 1000 грн.).

Розглянемо перший критерій. Погодьтеся, важко точно сказати, скільки часу картина чи ваза красуватиметься в торговому залі ресторану. Проте можна впевнено стверджувати, що строк їх експлуатації — більше 365 днів. Тож такі ТМЦ — явні претенденти на звання основних фондів. Але чи отримають вони його, залежить від другого критерію. Як відомо, якщо витрати на придбання предмета інтер'єру перевищують 1000 грн. вони збільшуватимуть балансову вартість 2 або 3 групи основних фондів у податковому обліку.

Якщо ж вартість ТМЦ 1000 грн. чи менше, то до класу основних фондів вони не потраплять. Тоді витрати на їх придбання включають до валових, зрозуміло, за умови, що такі суми підтверджено документально. До передачі таких предметів у експлуатацію їх вартість входить до балансової вартості запасів.

Звісно, при декоруванні приміщення можна використовувати й предмети, термін використання яких вимірю-ють у днях, тижнях або місяцях (тобто менший ніж 365 днів). Це, наприклад, букети зі штучних квітів, ароматичні свічки, гірлянди тощо. Витрати на їх придбання без зволікань прямують до вало-вих.

Також необхідно визначити долю вхідного ПДВ у вар-тості ТМЦ, які доповнюють інтер'єр залів ресторанів, кафе тощо. Він збільшує податковий кредит на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Пригадаємо: останній дає дозвіл на податковий кредит за товарами, які придбано для використання їх у оподатковува-них операціях у межах господарської діяльності. Зрозуміло, що таке право необхідно підтвердити податковими накладними або іншими розрахунковими документами, згаданими в пп. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Суми ПДВ сплачені при купівлі предметів, що прикрашають торгові зали ресторану, кафе тощо, платник цього податку включає до податкового