некапітального характеру, поточний ремонт, відрахування на обов'язкове страхування майна та інші види витрат. Умовно-постійні витрати аналізуються по абсолютній сумі.
Змінні - це виграти, сума яких змінюється пропорційно зміні виручки від реалізації послуг та товарів. Ця група включає: витрати на сировину, транспортні витрати, заробітну плату, паливо, газ, електроенергію, відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд та інші.
У кожному підприємстві заробітна плата розподіляється на змінні та постійні виграти. Тому що заробітна плата працівників, які отримують оклад (ставка, а це ) директори, бухгалтери, прибиральниці, вахтери є незмінною в основній своїй частині.
Заробітна плата (поварів, офіціантів) тісно пов'язана з виробництвом та реалізацією товарів та послуг, ці витрати треба вважати змінними.
Змінні витрати аналізуються шляхом співставлення рівня витрат у відсотках до обсягу виручки. Поділ витрат на умовно-постійні та змінні дозволяє показати залежність між виручкою від реалізації послуг, собівартістю та розміром прибутку від реалізації послуг.
Вкладення капіталу повинно бути ефективним. Під ефективністю використання капіталу слід розуміти розмір прибутку, що припадає на одну грошову одиницю вкладеного капіталу. Капітал - комплексне поняття, що включає в себе рух оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Тому аналіз використання капіталу проводиться по окремим його частинам, потім робиться зведений аналіз.
Ефективність використання оборотних коштів характеризується, насамперед, їх обертанням. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва й обертання. Час, на протязі якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період оборотності оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів обчислюється тривалістю одного обороту в днях або кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнтом обертання). Тривалість одного обороту в днях - це відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізується:
, (2.1)
де - Ж - оборотність оборотних коштів у днях;
О - середній залишок оборотних коштів, грош. од.;
t - кількість днів періоду, що аналізується;
Ф - виручка від реалізації продукції і послуг за період, що аналізується, грош. од.
Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є також коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Він характеризує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 гр. од. виручки від реалізації продукції. Іншими словами, являє собою оборотну фондоємність, тобто витрати оборотних коштів для одержання 1 гр. од. реалізованої продукції (робіт, послуг). Коефіцієнт завантаження коштів в обороті являє собою відношення середнього залишку оборотних коштів до суми виручки від реалізації продукції:
, (2.2)
де - К3 - коефіцієнт завантаження коштів в обороті;
О - середній залишок оборотних коштів, грош. од. ,
Т- виручка від реалізації продукції за період, що аналізується, гр. од.
Капітал являє собою суму оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу вимірюється процентним відношенням балансового прибутку до розміру капіталу
Рівень рентабельності капіталу може бути виражений такою формулою, яка характеризує його структуру:
, (2.3)
де - С - рівень рентабельності капіталу, %;
Р - балансовий прибуток, гр. од.;
Ф - виручка, гр. од ;
Ко - коефіцієнт обертання оборотних коштів, оберти;
Ц - фондовіддача основних фондів, гр. од.;
Фн - фондовіддача нематеріальних активів, гр. од.
Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться у прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 гр. од. виторгу, коефіцієнту обертання оборотних коштів, фондовіддачі нематеріальних активів.
За даними які представлені у таблиці 2.4 спостерігається збільшення суми собівартості (з 3976,7 тис.грн. до 4236,8 тис.грн.), а також збільшення рівня собівартості (54,1 %) до виручки від реалізації послуг та товарів. Дана ситуація відбулася за рахунок зростання собівартості послуг у готелі. Рівень собівартості у ресторані був практично незмінний.
При проведені аналізу було визначено, що значну частину витрат складає:
- заробітна плата працівників, питома вага якої у загальній собівартості склала 29,2 % у звітному році. Ці витрати збільшились не тільки у сумі (+139,6 тис.грн ) в порівнянні з минулим роком, а й збільшилась їх питома вага (+1,6 %);
- амортизаційні відрахування, їх частка збільшилась на 2,3 % і склала 11,5 % у звітному році;
- нарахування на зарплату. В звітному році їх доля склала 11,4 % у загальній сумі витрат, але ця доля зменшилась на 2,5 % в порівнянні з минулим роком.
На рахунок інших витрат, то можна сказати, що вони були стабільні і не перевищували 5,5 % від загальної суми:
- Обслуговування за договорами (5,5 %);
- Опалення і гаряча вода та знос склали по (4,9 %);
- Утримання приміщень (3,7 %);
- Прання білизни (3,6 %);
- Податок на землю (3,5 %);
- Електроенергія (3,2 %);
Розрахунки змінних та постійних витрат показані у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Визначення ступеню впливу виручки на рівень собівартості готелю «Галицька садиба» за минулий та звітний роки (2008-2009рр.)
Показники |
Минулий рік |
Повинно бути з урахуванням суми виручки звітного року | Відхилення
(+,-)
тис. грн. |
% до виручки | тис. грн. |
% до виручки | тис. грн. |
% до виручки
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8
Виручка | 7419,2 | - | 7831,5 | - | 412,3 | -
Собівартість, у тому числі: | 3976,7 | 53,6 | 4085,1 | 52,2 | 81,4 | -1,4
Постійні витрати | 2025,4 | 27,3 | 2025,4 | 25,9 | - | -1,4
Змінні витрати | 1951,3 | 26,3 | 2059,7 | 26,3 | 260,2 | -
Для визначення рівня рентабельності готелю «Галицька садиба» використовуємо формулу (2.3).
Слід нагадати, що дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться