Поряд із кадровими питанням найближче майбутнє в розвитку готельного бізнесу в країні залежить від того, як багато грошей буде розумно вкладено у відновлення старих і будівництво нових готелів, санаторіїв, баз відпочинку, кемпінгів, гостьових будинків тощо. І в силу різноманіття цих засобів розміщення досить різними по характеру можуть виявитися джерела фінансування їхнього розвитку. Так, для приватного сектору в сільському зеленому туризмі, де доведення будинку до необхідних кондицій може варіювати від 1000 доларів до 20000, найбільш прийнятою може стати масштабна програма пільгового кредитування (сьогодні ставиться питання про залучення як державних коштів, так і ряду міжнародних джерел). При цьому найбільш зручна схема умов такого кредитування, на думку експертів, така: за рахунок цільового фінансування покриваються відсотки банківського кредиту, тобто власники готелів беруть у банку безпроцентний кредит.

Не можна не помітити значного пожвавлення вітчизняних інвесторів. Державна туристична адміністрація одержала ряд запитів, що виходить із ділових кіл різних регіонів країни, щодо можливості вкладення коштів у готельний бізнес. Рівень реальних інвестицій варіюється від п’яти до десяти мільйонів, що цілком достатньо або для будівництва невеликого елітного готелю, або для створення тризіркового готелю на сотню метрів.

Більшість найбільш дорогих проектів великих чотирьох, п’ятизіркових готелів сьогодні реально здійснювати лише з іноземними інвестиціями. Існує кілька причин, що обумовили такий стан справ. Перша – відсутність (за рідкісним винятком) готелів найвищого класу і, відповідно, досвіду в їхньому будівництві й організації діяльності. Друга, прямо зв’язана з першою, - в Україні поки мало прикладів вдалих альянсів міжнародних готельних операторів і великого місцевого бізнесу, наприклад тих же будівельних корпорацій, третя – несприятливий для інвестора клімат – неформальні узгодження на місцевому рівні і недостатньо приваблива система оподаткування при інвестуванні і дискримінація по відношенню саме до готельного бізнесу. Саме тому іноземний інвестор готовий здійснювати такі проекти лише в парі з відомими міжнародними готельними ланцюгами та місцевим партнером – такі альянси, зрозуміло, значно зменшують ризик від вкладення коштів [15].

З набуття незалежності України з 1991 року в Києві реалізовано лише чотири великі проекти готелів – «Едісон», «Опера», «Рівєра»,»Хат». Також, за офіційними даними, на сьогодні в Україні нараховується понад 4,5тисячі готелів, пансіонатів, санаторіїв, будинків і таборів відпочинку, готових у високий сезон одночасно прийняти 620 тисяч чоловік. Уже цей показник виводить Україну в число з найбільш могутньою інфраструктурою для розвитку туризму.

Розвитку готельної інфраструктури сприяє вихід на український ринок міжнародних готельних ланцюгів: «Едісон», «Хаят», «Інтерконтиненталь», створення українського готельного оператора «Прем’єр Хотелс» - київський «Прем’єр Палас», ялтинська «Оренда», львівський «Дністер», одеський «Лондонський», мукачівський «Зірка». Серед недорогої і доступної бази розміщення дуже цікавим представляється створення ніші мережі невеликих дорожніх готельно-ресторанних комплексів, мотелів, особливо з урахуванням масштабних планів формування туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів. Досить елегантним проектом могла б стати мережа малих , комфортабельних та затишних сімейних готелів у Карпатах [1].

На думку аналітиків, залучення інвестицій – єдиний спосіб підготуватися до ЄВРО-2012, оскільки власні кошти держави обмежені і ефективність управління приватним менеджментом над державним також незаперечна. Вони вважають, що підготовка до ЄВРО може стати національним планом економічного розвитку країни на наступні роки.

Закордонні інвестори, які працюють в Україні жорстоко критикують бізнес-ситуацію в країні. Величезне втручання бюрократів у діяльність приватного сектора гальмує розвиток готельної індустрії. Саме через ці причини Україна не може реалізувати свій потенціал.

І все ж, незважаючи на такі перешкоди, на фоні загального зниження темпів росту світових економік, Україна разом з іншими країнами СНД і Східної Європи, й дотепер залишається досить привабливою для інвестицій, зокрема, й будівництво [1].

В рамках підготовки до прийому учасників фіналу Чемпіонату Європи з футболу 2012 року влада Києва планує якісно покращити готельну інфраструктуру. Зокрема, планується значне розширення готельної мережі за рахунок приваблення інвестицій як внутрішніх, так і зарубіжних операторів. На даний момент вже підготовлені і в подальшому будуть розглянуті на сесії Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, які ефективно будуть вливати приваблення інвесторів. Відповідно з вимогами УЄФА, Києву не вистачає ще близько 10 тисяч місць різної категорії комфортності. Планується ввести в дію готель «Hayatt Regensy Свята Софія Київ» категорії п’яти зірок на вул. Тарасовій, 5, готельний комплекс «Рівєра» категорії чотири зірки на вул. Сагайдачного і готель категорії чотирьох зірок на вул. Костянтинівській, 34.

Крім того, в період 2008-2010 років повинні бути відкриті ще 29 відповідних об’єкти, серед яких 6 – категорії п’ять зірок і 6 – категорії чотири зірки. Розширення готельної мережі проходить в рамках Концепції розвитку туризму в Києві до 2010 року. Також на розгляді проект програми створення мережі малих готелів, що повинно підтримати малий бізнес в сфері готельного господарства і створити сприятливий для нього інвестиційний клімат. Така схема дасть також можливість сформувати інвестиційні