своєї історії практично всі країни, які входили в колишню Австро-Угорську імперію. Третій важливий елемент формування Львова як потужного туристичного центру – його безпосередня близькість до кордонів Європейського Союзу, що визначає велику активність практично всіх можливих видів туризму – від одноденних екскурсій сусідів з Польщі – до активізації сектору МІСЕ, пов’язаного зі швидким розвитком інвестування в розвитку виробництв в цій зоні.
Але все-таки, визначаючою складовою туристичного розвитку міста повинна стати його культурна атмосфера, яку слід розвивати в космополітичному дусі, такому, який і був притаманний Львову на протязі століть. На відміну від Києва, де існує можливість врятувати дух історії тільки в деяких кварталах, у Львові історією дихає вся центральна частина міста – і головна проблема в тому, як оптимально вписати все сучасне життя міста в старовинні декорації. (Існує ще одна важлива деталь: на землях східних слов’ян Львів міг би стати одним з перших справжніх європейських міст за стилем самого життя. Але для цього необхідний якісний прорив абсолютно у всіх сферах).
Саме тому місця для нових львівських готелів потрібно шукати, в першу чергу, в історичних будівлях, а зводячи готелі в центрі, враховувати кращий досвід архітекторів.
Важливою складовою в розвитку Львова як туристичного центру повинно стати бережливе ставлення до історичних і культурних пам’яток всіх народів, пов’язаних з історією Львова, особливо поляків, австрійців, євреїв.
Спільна робота з чемпіонату України і Польщі передбачає і ініціювання транскордонних туристичних продуктів – особливу перспективу, на мій погляд , має ностальгічний туризм євреїв зі США, де вони могли б одночасно відвідувати і Краків, і Варшаву, і Львів. Наприклад, відродження єврейського кварталу в Кракові, який буквально за декілька років перетворився в розквітаючий туристичний центр, може бути дуже корисним і для Львова [34].
Безумовно, масштабні задачі, які ставлять сьогодні перед собою міста-претенденти, вимагають професійного їх виконання. Починати треба зі стратегічного планування – на це слід шукати кошти або в державному, або в місцевих бюджетах, або в місцевого бізнесу, або в технічної допомоги Європейського Союзу. Саме «фактор ЄВРО-2012» міг би допомогти в рішенні цього питання.
Готелям, які будуть вибрані як базові для розміщення працівників УЄФА, команд, суддів, вже незабаром необхідно оголосити ціни на 2012 рік і заключити відповідні угоди. Тому від гнучкості директорів наших ведучих готелів в цьому питанні залежить дуже багато для успіху проекту в цілому. Практика показує, що бажання готелів тої чи іншої країни заробити надто багато на «обов’язковій програмі» частіше всього призводить до перенесення чемпіонатів в інше місце .Тому пропозицію по-справжньому привабливих цін слід розглядати як можливу інвестицію в майбутнє всієї української туристичної індустрії.
Очевидно, що необхідність модернізації великої кількості готелів, створення нових готелів потребує формування того механізму стимулювання їх будівництва і реконструкцій, який вже декілька років ніяк не може створити виконавча влада.
Необхідність знайти велику кількість місць для розміщення туристів стимулювало прийняття рішення про упорядкування розміщення в приватному секторі. Його вихід з тіні дозволить реально оцінити і загальні об’єми цього бізнесу, і створити більш цивілізовані правила гри. З точки зору готелю, ситуація неоднозначна. З однієї сторони, дійсно, буде ліквідована незаконна конкуренція готелям зі сторони приватних осіб. В підсумку – і контроль, і податок будуть існувати вже дляв сіх. З іншого боку, сектор приватного житла починає конкурувати з готелями вже достатньо легально і навіть може отримувати відповідну підтримку від місцевої влади [21].
Одним із завдань, яке можна виконати в достатньо короткий термін і при мінімальних затратах, являється створення в цих містах системи центрів туристичної інформації. Якщо будувати роботу таких центрів як своєрідних робочих органів місцевих туристичних асоціацій, з’являється можливість зробити на порядок професійніше роботу по просуванню міста чи регіону, більш адекватно відображати реальні інтереси всіх учасників туристичного ринку – готелів, ресторанів, туристичних і транспортних компаній тощо. При цьому ефективніше використовувати засоби державного чи місцевого бюджету, організаційну підтримку влади.
Безумовно, імідж України як туристичного направлення може бути значно покращеним – але тільки у випадку системного рішення всіх питань підготовки до ЄРО-2-12. Адже ЄВРО-2012 віщує Україні революційний інфраструктурний прорив і туристичні перспективи.
Успішна підготовка та проведення фінального турніру чемпіонату Європи стане для нашої держави першим серйозним іспитом на здатність бути повноправним партнером у міжнаціональних гуманітарних проектах, зарекомендувати себе добросовісними виконавцями взятих на себе зобов’язань перед міжнародним та європейським футбольним співтовариством.
Проведення в Україні ЄВРО-2012 має стати потужним поштовхом для створення у нас умов для інтенсивного розвитку вітчизняного підприємства в усіх галузях економіки та сферах суспільного життя, залучення обсягів інвестицій, створення сучасної транспортної, інформаційно-телекомунікаційної та соціальної інфраструктури на рівні європейських стандартів, збільшення кількості робочих місць [3].
Висновки
У роботі висвітлено та досліджено історію і сучасний стан готельного господарства та туризму України, розглянуто проблеми та перспективи розвитку готельної індустрії, а також розвиток готельного господарства в контексті проведення ЄВРО-2012.
У результаті опрацювання матеріалів магістерської роботи нами були зроблені такі висновки:
1. Станом на перше січня 2007 року в Україні функціонували 1269 готелів та інших місць для тимчасового проживання, експлуатувалися майже 54 тисячі номерів на 111 тисяч місць. Аналіз розвитку готельного господарства за останні 15 років дозволяє виділити два періоди. У 1993-2005 роках показники потужності готельного господарства невпинно зменшувалися. Кількість готелів зменшилися на 28%, їхня житлова площа на 15%, кількість номерів – на 29%,