років [Додаток А] дозволяє виділити принаймні два періоди, у межах яких тенденції виявилися протилежними, У 1993 – 2005 роках показники потужності готельного господарства невпинно зменшувалися. З додатку А видно, що кількість готелів зменшилася на 28%, їхня житлова площа – на 15%, кількість номерів – на 29%, кількість місць – на 34%. Серед основних чинників попиту на готельне обслуговування та пропозиції готельних послуг на початку аналізованого періоду переважали: економічний спад, інфляційні процеси, погіршення добробуту населення, фінансова нестабільність підприємств [42].
Наприкінці цього періоду додалися чинники структуризації матеріально – технічної бази підприємств готельного господарства шляхом зменшення багатомісних, низькорентабельних номерів, скорочення кількості місць у номері для підвищення якості готельного обслуговування.
Починаючи з 2005 року спостерігається зростання техніко – економічних показників готельного господарства України. За останні два роки їхня кількість збільшилася майже на 80 одиниць, або на 6,5% завдяки створенню нових готелів. Найбільше зростання кількості підприємств готельного господарства відбулося у Луганській області – на 23 одиниці, у Львівській – на 10, умісті Києві – на 8, у Чернівецькій – на 5, в Івано–Франківській – на 4, у Автономній республіці Крим та Житомирській області – на 3 підприємства, відповідно.
Зараз в Україні найбільше підприємств готельного господарства розміщено у Києві (9,2% від загальної кількості), Львівській (8,7%), Дніпропетровській (8,4%) областях, Автономній Республіці Крим (6,3%), Луганській (6,3%), Одеській (6,0%) та Донецькій (5,5%) областях (рис. 1).
Таким чином, ринок готельних послуг сконцентрований переважно у культурних, ділових, індустріальних та туристичних центрах, місцях відпочинку туристів, зонах транспортного руху міжнародного значення.
Про розвиток ринку готельних послуг свідчить кількість готельних місць на одну тисячу населення країни. Згідно з міжнародними стандартами цей показник має становити щонайменше 10. Враховуючи кількість населення України, кількість готельних місць тут повинна становити 460 – 470 тисяч. Функціонує ж значно менше – 111 тисяч, тобто обсяги пропозиції готельних місць нижчі від міжнародного нормативу в понад чотири рази. Приміром, тільки у м. Києві має бути не менше як 27 тисяч готельних місць, тепер же їх тільки 15,5 тисяч. За рівнем забезпеченості готельними місцями на душу населення Київ поступається Москві удвічі, Парижу – вшестеро. При цьому Київ потребує не тільки висококласних готельних комплексів, а й недорогих тризіркових готелів економ – класу для обслуговування внутрішніх туристів, студентів, молоді, представників малого та середнього бізнесу [44].
Щодо показника фактичної завантаженості підприємства готельного господарства, то він був найвищим у 1981 р. – 85%. У період 1986 – 1990 роках цей показник коливався у межах 75 – 79%. Протягом наступних десяти років спостерігалося різке, систематичне зниження рівня завантаженості підприємств готельного господарства до 21% [ Додаток А].
Рис. 1. Розподіл готелів та інших місць для тимчасового проживання за регіонами України станом на 1 січня 2007 р.
Таким чином, у цей період підприємства готельного господарства були завантажені лише на одну п’яту частину. Починаючи з 2000 року завантаженість підприємств готельного господарства дещо збільшується, досягаючи 33% у 2005 році. За останні чотири роки використовувалося приблизно 30 місць зі 100 підготовлених для обслуговування гостей [7].
Рис.2. Динаміка завантаженості підприємств готельного господарства
України у 1993-2007 рр.
Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) середня завантаженість у готелях світу становить 65 – 75%. В Україні цей показник коливається від 13% у Херсонській області до 63% у м. Києві. Упродовж останнього року номерний фонд підприємств готельного господарства, крім столиці, найліпше використовувався у Чернігівській області та у м. Севастополі (завантаженість по 38%), у Вінницькій (37%), Миколаївській (35%), Запорізькій (33%), Рівненській та Черкаській областях (по 32%, відповідно). Водночас у 18 регіонах України показник рівня завантаженості підприємств готельного господарства був нижчим, ніж у середньому по країні.
Яскраво відображає сучасний стан готельного господарства України динаміка обсягу фактичного надання готельних послуг у мільйонах людино – осіб. Як видно з табл.1, починаючи з 1993 року відбувається обвальний спад обсягів готельних послуг: від 27 млн. людино – діб до 82 млн. людино – діб у 2000 р., тобто обсяги діяльності за цей період скоротилася майже у 3,5 рази.
Протягом наступних семи років обсяги надання готельних послуг збільшилися у півтора разу й становили близько 13 млн. людино – діб [28].
Таблиця 1. Динаміка обсягів надання послуг і завантаженості
підприємств готельного господарства України у 1993-2007 рр.
Станом на початок року | Обсяги надання готельних послуг, млн. людино-діб | У тому числі | Питома вага готельних послуг, наданих іноземним громадянам, % | Базисні темпи змін надання готельних послуг, % | Завантаже-ність, %
Іноземним громадянам, млн. людино-діб
1993 | 27,0 | 1,4 | 5,2 | 100,0 | 47
1994 | 23,9 | 4,4 | 18,4 | 88,5 | 44
1995 | 17,5 | 3,6 | 20,6 | 64,8 | 34
1996 | 14,0 | 2,9 | 20,7 | 51,8 | 29
1999 | 8,7 | 1,1 | 12,6 | 32,2 | 21
2000 | 8,2 | 0,9 | 11,0 | 30,4 | 21
2001 | 8,9 | 0,9 | 10,1 | 32,9 | 24
2002 | 9,2 | 1,2 | 13,0 | 34,1 | 25
2003 | 9,8 | 1,4 | 14,3 | 36,3 | 26
2004 | 11,1 | 1,6 | 14,4 | 41,1 | 30
2005 | 11,5 | 2,0 | 17,4 | 42,6 | 31
2006 | 12,6