2007 | 12,5 | 2,4 | 19,2 | 46,3 | 31

Незважаючи на позитивну динаміку цього показника у зазначений період, станом на перше січня 2007 року обсяги надання готельних послуг скоротилися на 86,6 тисяч людино – діб, або на 0,7% порівняно з попереднім роком. Зниження обсягів надання готельних послуг відбулося в одинадцяти регіонах України.

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання надають 807 готелів, 15 мотелів, 8 готельно–офісних центрів, 4 кемпінги, 35 молодіжних турбаз та гірських притулків, 219 гуртожитків [табл. 2].

Як і раніше, найпоширенішими в Україні є готелі – 63,6% загальної кількості та гуртожитки – 17,3%. Аналізуючи функціональну структуру готельного господарства, можна зробити висновок, що в Україні щорічно неухильно зменшується кількість гуртожитків для приїжджих. В основному відбувається їх надання у комунальну власність під постійне житло. Варто зазначити, що останнім часом поряд із традиційними підприємствами готельного господарства, що пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг із розміщенням, харчування та обслуговування, є інші місця для тимчасового проживання (літні будиночки, приватні садиби, котеджі, квартири, тощо). Частка цих підприємств становить 14,3% від загальної кількості підприємств готельного господарства. Ринок послуг таких доповню вальних засобів розміщення розвивається останнім часом швидше, ніж готельна сфера загалом [7].

Як засвідчує рис. 3, такі поширені у більшості країн типи підприємств готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні турбази та гірські притулки, в Україні трапляються рідко, хоча вони могли би стати гідними конкурентами для інших типів підприємств та сприяти подальшому розвиткові галузі.

Однією з най важливіших характеристик кості готельного господарства є рівень комфорту, який своєю чергою визначає категорію готелів. Рівень комфорту – це комплексний критерій, складниками якого є стан номерного фонду та приміщень загального користування, стан меблів, інвентарю, предметів санітарно – гігієнічного призначення, наявність і стан закладів харчування, інформаційне забезпечення і технічне оснащення, стан будівлі готелю, під’їзних шляхів, облаштованість прилеглої території, кількість і кваліфікація персоналу тощо.

Зараз в Україні функціонують чотири п’ятизіркові готелі: «Прем’єр – Палас» у м. Києві, «Донбас – Палас» у м. Донецьку, «Україна» у м. Дніпропетровську, «Ортодос» у м. Одесі. Гостей обслуговують близько 38 чотиризіркових готелів, 280 – тризіркових, двозіркових та однозіркових; решта – майже 490 готелів – не мають категорії.

Незважаючи на те, що частка готелів без категорії за останній рік зменшилася на 16%, вона залишається невиправдано високою (60%), насамперед через невідповідність комплексові вимог до матеріально – технічного забезпечення [2].

Таблиця 2. Технічно-економічні показники підприємства готельного

господарства України станом на 1січня 2007 р.

Типи підприємств готельного господарства |

Кількість підприємств, одиниць |

Розподіл підприємств за типами, % | Місткість підприємств, місць |

Кількість номерів у підприємствах, одиниць |

Середня

кількість

номерів | місць

У підприємствах,

одиниць

Готелі | 807 | 63,6 | 72548 | 40191 |

50 | 90

Мотелі | 15 | 1,2 | 726 | 354 | 24 | 48

Готельно офісні центри | 8 | 0,6 | 353 | 230 | 29 | 44

Кемпінги | 4 | 0,3 | 280 | 119 | 30 | 70

Молодіжні турбази та гірські притулки | 35 | 2,8 | 5186 | 1965 | 56 | 148

Гуртожитки | 219 | 17,2 | 12632 | 4724 | 22 | 58

Інші місця для тимчасового проживання | 181 | 14,3 | 18944 | 6063 | 33 | 105

Разом | 1269 | 100 | 110669 | 53646 | 42 | 87

Особливістю готельного господарства України є те, що багато закладів побудовано 20-30 років тому. Сьогодні їхній архітектурний вигляд, комунікації та дизайн безнадійно застаріли. Навіть за наявності коштів на модернізацію вона не завжди є економічно доцільною. Наприклад, середня площа одного готельного номера у цілому по Україні сьогодні становить 20,9 квадратних метрів, у Києві – 22,8 квадратних метрів, тоді як за кордоном таких номерів уже давно навіть не проектують. По – друге, в індустрії гостинності величезну роль відіграє якість обслуговування. Багато українських готелів дозволяють собі замислюватися про номенклатуру та якість готельних послуг у міру власного розуміння, а брак належної конкуренції (особливо у регіонах) дає змогу утримувати високі ціни за ненав’язливого рівня комфорту.

Інші причини функціонування великої кількості готелів без відповідних категорій пояснюються тим, що низка готелів проводить поточний або капітальний ремонт і реконструкцію; деякі готелі перебувають на стадії ліквідації; новозбудовані готелі ще не встигли одержати категорію; значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, які не мають потреби в отриманні сертифікату «зірковості», оскільки це вимагає значних фінансових витрат.

Вагомим джерелом отримання прибутків і дієвим способом підвищення конкурентноздатності готельного господарства є розширення кількості додаткових послуг. Дослідження засвідчило, що перелік додаткових послуг українських готелів та інших місць для тимчасового проживання є значно скромнішим, ніж у більшості готелів Європи, що пропонують своїм клієнтам понад 80 найменувань додаткових послуг. В Україні тільки незначна частка (52,:%) підприємств готельного господарства має у своєму складі такі об’єкти сервісу, як ресторани, кав’ярні та бари, 41% - сауни та пральні, лише 23% - автостоянки.

Про слабке сервісне становище українських підприємств готельного господарства свідчить той факт, що тільки одна п’ята частина (21,!%) їхніх доходів залежить від надання додаткових послуг. Приблизно такою самою (19,4%) є частка доходів від іншої діяльності (здебільше йдеться про оренду приміщень) [19].

За підсумками