Охорона праці тісно пов’язана з економікою. Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання.

Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв’язку з тимчасовою стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.

Одним з найважливіших завдань охорони праці є збереження таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобов’язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативних актів з охорони праці.

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують методи колективного захисту. Вони призначені для: нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць ( вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль, сигналізація); нормалізація освітлення виробничих приміщень і робочих місць ( джерела світла, освітлювані прилади, світлозахисне обладнання, світлофільтри).

Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища.

Надмірні фізичні та психологічні навантаження у разі порушень режимів праці та відпочинку призводить до втоми організму. Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну та перехідну пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.

Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря у комплексі з технологічними заходами щодо зменшення шкідливих виробничих речовин разом з архітектурно – планувальними та конструктивними рішеннями будівель і приміщень забезпечують метеорологічні умови і концентрацію шкідливих речовину повітрі робочої зони виробничих приміщень відповідно до нормативних вимог.

Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні.

До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні ( температура, вологість, швидкість руху повітря, вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість, тощо).

До хімічних факторів відносяться токсичні пил, пара і газ.

Біологічними факторами вважають вплив мікроорганізмів, бактерій рослин і тварин, що спостерігаються під час переробки натуральних волокон, шкіри, хутра.

До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервово- психічні перевантаження, які пов’язані з тяжкою, монотонною працею.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

Технічні заходи передбачають: систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища; забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Література

Л. Г. Гузиря Сучасна перукарська справа.

Н. В. Константинов Перукарська справа.

С. І. Сиромятникова Історія зачіски.

В. Д. Корнєєв Я перукар, Фарбування волосся і зачіска, Ми зачісуємо жінок, Моделювання і художнє оформлення зачіски.

О. Д. Ляпич Перукарська майстерність.

І. В. Козлова Перукарські послуги.

Професійні журнали Дзеркало моди, Ліза - модельні зачіски.

В. Ф. Орлова Основи перукарської справи.

І. І. Оболенська Історія перукарської справи.

І. І. Медвєдєва Косметологія.