Хронометраж це є вивчення й вимір часу, протягом якого вико-нуються окремі циклічно повторювані елементи операцій.

Фотохронометраж — одночасне проведення фотографії робочо-го часу й хронометражних спостережень.

Спостереження всіх видів проводяться за такими етапами.

І етап. Підготовка до спостереження. Визначаються мета та об'єкт спостереження. Обираються метод і вид вивчення витрат ча-су, проводиться ознайомлення з організаційно-технічними умовами робочого місця (чи робочих місць), готуються необхідні матеріали для проведення спостережень (форми, бланки, годинник тощо).

Якщо спостереження проводиться за роботою бригади праців-ників, то на кожного члена бригади необхідно заповнити «карту

фотографії робочого часу» (табл.№3).

Таблиця №3. Карта фотографії робочого часу

Підприємство | Фотографія робочого дня | Час спостереження

№ карти | Дата проведення | початок | кінець | Тривалість

Професія

Розряд

П.І.Б.

Вік

Спеціальність

Стаж роботи

Встановлений режим праці та відпочинку: | Схема організації робочого місця

II етап. Проведення спостережень — запис одержаних даних,
фіксування трудового процесу на папері чи плівці. Результати спо-
стережень заносять до заздалегідь підготовлених «карт спостере-
жень» (табл.№4). Спостереження розпочинається з початку робо-
чої зміни (а не роботи) й припиняється по закінченні зміни.

Таблиця №4. Карта спостережень.

№ | Операція | Од.

виміру | Кількість переробле

ної сировини або виконаних операцій | Час спостережень | Тривалість операції (хв.) | Індекс витрат часу

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

III етап. Обробка результатів спостережень.

1. На основі індексного методу визначаються дані 7 стовбчика табл.№4. У науковій літературі застосовуються такі індекси вит-рат часу:

Тп.з. — час підготовчо-заключний, який витрачається на отри-мання завдання, інструментів, пристроїв, документів, матеріалів, напівфабрикатів, сировини.

Топр. — час оперативної роботи, який складається з основної й допоміжної.

Тосн — час основної роботи, протягом якого відбувається якісна або кількісна зміна предмету праці, його розмірів, якостей, складу, форми.

Тдоп. — допоміжний час, витрачений на отримання й переміщен-ня сировини, напівфабрикатів і готової продукції в процесі роботи; переміщення працівника на інші робочі місця; контроль якості про-дукції та виконаних робіт.

Тобс. — час, витрачений на підтримання порядку на робочому місці, прибирання сміття, відходів, обслуговування обладнання.

Пн.зал. — час, витрачений на перерви, які не залежали від праців-ника.

Пзал. — час, витрачений на перерви, які залежали від працівника.

По.т — перерви організаційно-технічного характеру: ознайом-лення з виробничим процесом, технологічною документацією, от-римання інструктажу, заповнення поточних документів, здавання документів, виготовленої продукції.

Птех, — перерви з технічних причин (відсутність електроенергії, води, палива, газ)' тощо).

Пвідп. — перерви на обід і відпочинок.

Пп.т.д — перерви, пов'язані з порушенням трудової дисципліни: залишення робочого місця без поважних причин, неслужбові роз-мови по телефону з іншими працівниками.

2. Після опрацювання даних карти спостережень визначається фактичний і нормативний (проектований) баланс витрат робочого часу (табл. №5).

Таблиця №5. Баланс витрат робочого часу.

Індекси витрат робочого часу | Фактичний баланс робочого часу | Проектований баланс робочого часу

Хв. | Відсот. | Хв. | Відсот.

1.Час роботи

Т п.з.

Топер.

Т осн.

Т доп.

Т обсл.

2.Час перерв

П зал.

П відп.

П п.т.д.

П н.зал.

П о.т.

П тех.

Усього | 100,0 | 100,0

На основі розрахунку проектованого й фактичного балансів проводиться детальний аналіз витрат робочого часу окремими працівниками, визначаються резерви щодо підвищення витрат ча-су на виконання основної роботи, за рахунок зменшення часу на перерви. Дані фактичного балансу щодо окремих працівників доцільно звести в табл. 5 для оцінки використання робочого ча-су всією бригадою.

На основі результатів табл.№ 5 можна зробити висновки щодо прихованих резервів робочого часу всієї бригади, визначити неви-користаний кадровий потенціал як окремих бригад, так і підпри-ємства в цілому.

Крім того, проведені спостереження за роботою працівників дають можливість визначити і такі показники:*

Рівень механізації робіт .
Рівень механізації обчислюється за формулою:

Ри=(3м/Ззаг)*100,

де Рм — рівень механізації процесів;

Зм — витрати часу на роботи, виконувані за допомогою машин, механізмів, апаратів, хв.;

Ззаг — загальні витрати часу на всі операції, хв. *

Коефіцієнт ефективності використання робочого часу, який
обчислюється за формулою:

Кеф.=?Тпз.+?Тоблс.+?Пвідп.+?П о.т.+?Пп.т.д.

Т зм*

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок усунен-ня втрат часу:

П= Т оп.п.-Топ.ф.*100,

Топ.ф.

де П — можливе зростання продуктивності праці;

Топл. — обсяг оперативного часу (проектований баланс), хв.;

Топ.ф. — обсяг оперативного часу (фактичний баланс), хв.*

Коефіцієнт втрат робочого часу:

Кв.ч.=(Пп.т.д.+Пвідп.п.)-Пвідп.ф*100

Тзм

де Квч — коефіцієнт втрат робочого часу;

Пвідп.п.,Пвідп.ф. — перерви на відпочинок у проектованому й фактич-ному балансах.*

Виправний коефіцієнт, який застосовується при нормуванні
праці:

Кв=1+ Тпз.+Тобс.+Пвідп.+По.т.,

Топ*

Коефіцієнт втрат робочого часу на підготовчо-заключні опе-
рації:

Кп.з.=(Тп.з./Тзм.)*100*

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок
ліквідації перерв, пов'язаних з порз'їиенням трудової дисципліни:

Кп.т.д.=(Пп.т.д./Тзм.)*100*

Можливе зростання продуктивності праці за рахунок перерв,
пов'язаних з порушенням виробничого процесу:

К о.т.=(По.т./Тзм.)*100*

Коефіцієнт втрат робочого часу за рахунок відпочинку й ви-трат часу на особисті потреби:

Квідп=(Пвідп./Тзм)*100*

Коефіцієнт зростання ефективності використання робочого
часу:

Ке.н. = [(Тп.з. + То.п. + Пп.т.д. + Пвідп.) / Тзм]*100*

Коефіцієнт зростання продуктивності праці:

Кп.п = (Ке.н./[100-Ке.н])*100

2.4 Аналіз використання кадрового потенціалу підприємства

Аналіз використання кадрового потенціалу підприємства є не повним без здійснення аналізу чисельного й кваліфікаційного скла-ду працівників.

Для визначення необхідної чисельності й кваліфікаційного складу працюючих слід визначити обсяг загальних фактичних витрат часу для виконання конкретної виробничої програми підприємства. Ці витрати розраховуються за встановленими нормативами на здійс-нення окремих операцій чи виготовлення окремо взятих виробів.

Поки що такі нормативи встановлені лише для об'єктів гро-мадського харчування й містяться у виданнях: «Нормы времени и расценки для оплаты труда работников производства заготовочных предприятий общественного питання, 1981», «Нормы времени и расценки для оплаты труда работников столових за изготовление блюд, полуфабрикатов, кулинарных и кондитерских изделий, 1984», «Нормы времени и расценки для оплати труда работников производства в ресторанах, 1987». Розрахунок необхідної чисель-ності працівників за допомогою технічно встановлених норм часу проводиться за формулою:

Ч=?N*n

T*60

де Ч — необхідна чисельність