При вивченні існуючих методів аналізу з метою їх застосування у плануванні й управлінні підприємства, слід визначити:

доцільність використання певних методів аналізу;

можливість щодо їх застосування;

переваги та недоліки існуючих методів аналізу;

наявність якої інформаційної бази забезпечить застосування того чи іншого методу;

які розрахункові дані призначатимуться для поточного інформування керівників підприємств і які використовуватимуться при плануванні розвитку підприємства;

які технічні засоби необхідні для реалізації обраних методів аналізу діяльності підприємства;

яким чином реалізовуватимуться отримана інформація щодо результатів аналізу.

Аналіз у стратегічному плануванні й управлінні підприємством – це не лише поділ на елементи з подальшим встановленням взаємозв’язків між ними з метою підвищення ефективності оперативного управління, він насамперед є основою перспективного планування, обґрунтування планів розвитку підприємства, прийняття стратегічних управлінських рішень.

Метод порівняння дозволяє оцінити роботу підприємства, визначити відхилення від планових показників, встановити причини їх виникнення й виявити наявні резерви.

Основні види порівнянь, застосовувані при здійсненні аналізу є такими:

порівняння звітних показників з плановими показниками (обсяг виручки, валовий дохід, показники окремих статей витрат, прибуток тощо);

порівняння планових показників з показниками попереднього періоду;

порівняння звітних показників з показниками попереднього періоду;

порівняння показників роботи за кожний день;

порівняння показників підприємства з показниками діяльності конкурентів;

порівняння показників підприємства з середньо галузевими;

порівняння показників технічного рівня та якості послуг даного підприємства з показниками аналогічних підприємств (фондоозброєність, фондовіддача, фондоокупність, коефіцієнт щодо використання обладнання: екстенсивності, інтенсивності, інтегральний тощо).

Застосовувані методи порівняння передбачають співставність порівнювальних показників (єдність критеріїв оцінки, одночасність календарних термінів, усунення розбіжностей щодо обсягу, асортименту, якості; врахування сезонних особливостей, географічних умов тощо).

Факторний аналіз – це процедура встановлення рівня впливу певних факторів на функцію чи результативну ознаку з метою ранжування цих факторів при розробці плану організаційно-технічних заходів.

Застосування факторного аналізу на підприємствах готельного господарства вимагає значної підготовчої роботи й трудомісткості розрахунків.

Індексний метод застосовується при вивченні складних явищ, окремі елементи яких необхідні для оцінки виконання планових завдань. Даний метод є ефективним при вивченні динаміки певних явищ, таких технологічних процесів, як хронометражні спостереження за роботою окремих працівників, проведення фотографії робочого дня чи зміни бригади кухарів, офіціантів, прибиральниць номерного фонду, моментних спостережень за роботою обладнання.

Балансовий метод передбачає співставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності з метою визначення й виміру їх взаємного впливу, а також виявленні резервів щодо підвищення ефективності виробництва (баланс робочого часу працівників виробництва або обслуговування, баланс пасивів та активів у бухгалтерському обліку).

При застосуванні балансового методу аналізу зв’язок між окремими показниками повинен бути вираженим у формі рівності підсумки, отриманих в результаті різних співставлень.

Метод ланцюгових підстановок полягає в отриманні ряду корегованих значень узагальненого показника шляхом послідовної зміни базисних значень факторів – співмножників фактичним.

Порівняння значень двох показників, які стоять поряд, у ланцюгу підстановок дозволяє визначити вплив на узагальнений показник того фактора, базисне значення якого змінюється на фактичне.

Графічний метод є засобом ілюстрації господарських процесів і обчислень ряду показників при оформленні результатів аналізу.

Графічне зображення економічних показників розрізняються за призначення (діаграми порівняльні, хронологічні; графіки), а також за способом побудови (лінійні, стовпчикові, кругові, об’ємні, координатні та інш.).

Функціонально-вартісний аналіз – це метод системного дослідження, який застосовується щодо об’єкта, виробу, послуги, технологічного процесу з метою підвищення корисного ефекту (віддачі) на одиницю сукупних витрат на виробництво.

Особливість проведення цього аналізу полягає у встановленні доцільності набору операцій, виконуваних у конкретних умовах, або необхідності функціювання існуючого об’єкта (підрозділу).

Економіко-математичні методи аналізу застосовуються при обранні найоптимальніших варіантів господарських рішень щодо діяльності підприємства готельного бізнесу в існуючих економічних умовах.

Перелік завдань економіко-матеметичного аналізу:

оцінка розробленого за допомогою ЕММ плану виробництва продукції та послуг, які надаються підприємства;

оптимізація господарської програми, розподіл її за структурними підрозділами, цехами, дільницями, поверхами і т.п.;

визначення оптимального асортименту послуг, які можуть надаватися в конкретному підприємстві готельного бізнесу;

визначення найраціональніших схемі маршрутів доставки засобів матеріально-технічного призначення, сировини, матеріалів;

визначення обсягу постачання товарів і засобів матеріально-технічного призначення;

порівняльний аналіз економічної ефективності використання окремих видів ресурсів;

визначення розміру втрат товарів при їх зберіганні на складі;

визначення необхідної чисельності працюючих на основі існуючої нормативної бази.

Номенклатура витрат готельного бізнесу є мінливою, але незважаючи на це, їх поділяють на дві групи: змінні та умовно-постійні. До умовно-постійних відносяться витрати розмір яких при збільшенні обсягу виручки не змінюються, або змінюються незначною мірою. До них відносяться: орендна плата, витрати на поточний ремонт, амортизацію основних засобів, витрати на утримання приміщень.

До змінних відносяться такі витрати, які змінюються пропорційно до змін обсягу виручки. До них відносять: заробітну плату, транспортні витрати, знос мпецодягу та МБП, витрати на паливо, електроенергію, витрати на підготовку кадрів.

Абсолютна сума витрат підприємства готельного бізнесу без урахування обсягу виручки є недостатньою величиною для здійснення аналізу витрат. Тому найчастіше використовується такий показник, як співвідношення рівня витрат виробництва до розміру виручки. Рівень витрат є важливим якісним показником діяльності підприємства, його зниження при одночасному підвищенні якості обслуговування свідчить про поліпшання роботи підприємства.

Аналіз витрат доцільно проводити по всій номенклатурі витрат у порівнянні з досягненнями попередніх років, а також до окремих структурних підрозділів: готельне господарство, громадське харчування, додаткові послуги.

Важливим показником, який характеризує динаміку витрат виробництва