ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ЯК ОЗНАКА ПРАЦІВНИКА

Якщо з'ясовувати, коли ж звернули увагу на зовнішність працівника – то можна простежити взаємозв'язок моральних вимог з поділом суспільної праці і виникненням професії. На ці питання, багато років тому звертали увагу Арістотель, потім Дюркгейм. Вони говорили про взаємозв'язок поділу суспільної праці з моральними принципами суспільства.

Взаємозв'язок професійної етики, естетики і суспільної свідомості існує й у формі традиції. Різні види робіт, що виконують працівники готелю мають свої традиції, що свідчить про наявність наступності основних етичних та естетичних норм, вироблених представниками тієї чи іншої професії у цій сфері протягом довгого часу.

Коли ми, повторюючи відомий вислів Бюффона, говоримо "стиль - це людина", ми маємо на увазі, що цей "особистий стиль", зовнішній вигляд людини відбиває у великій мері її щиросердечні, моральні риси, її культурні навички. Отже, коли ми бачимо „форменний стиль” працівника готелю, то бачимо яке культурне, естетичне навантаження хочуть донести до споживачів власники цього закладу.

В деякій мірі це стосується і національних особливостей країни, де розміщено готель. Зовнішній вигляд такого працівника готелю одягненого в спеціальний одяг виготовлений з врахуванням національних культурних традицій може багато про що повідати представникам інших культур, оскільки визначає стиль життя і поводження людини, відбиває національну культуру і т.п. 

Спільна діяльність людей у готельній справі не може бути нейтральною стосовно норм носіння професйного одягу. Гарна уніформа працівників готелю завжди була ознакою високого класу готелю. Але не тільки новий одяг а й представницький зовнішній вигляд працівника готелю, культура його носіння, особиста акуратність можуть дійсно нести естетичний зміст оточуючим.

ВИСНОВОК

Людина, нездатна відрізняти красиве від потворного, не побачить різниці і між істинно прекрасним і поверхово привабливим. Говорячи сьогодні про правильне сприйняття краси, про розуміння прекрасного, ми маємо на увазі не тільки літературу, театр, музику, кіно, архітектуру, але і поводження людини в суспільстві і те, яке вона носить одяг, якого покрою її костюм, охайний зовнішній вигляд, яка її повсякденна мова,- усе це в нас тепер стало ознаками загальної культури.

Естетичне виховання являє собою надзвичайно важливу, невід'ємну частину загального культурного розвитку працівника готельного комплексу, як представника сфери обслуговування. Краса предметів і навколишнього середовища, у якій людина знаходиться, виховує в неї почуття смаку, а разом з тим особисту дисциплінованість.

Зараз в Україні виявляється необхідність вироблення нового типу професійної моралі, що відбиває ідеологію трудової активності на основі розвитку ринкових відносин. У сучасному суспільстві особистісні якості індивіда починаються з його ділової характеристики, відносин до праці, рівня професійної придатності. Усе це визначає виняткову актуальність питань, що складають зміст професійної етики. Справжній професіоналізм спирається на такі моральні норми як чесність, вимогливість до себе і своїх колег, відповідальність за результати своєї праці.

Дотримання даних вимог дозволяє керівникам готелів вирішувати основні цілі:– відповідність наданих готельних послуг вимогам міжнародних стандартів при загальному зниженні витрат і оптимізації персоналу;– підвищення продуктивності й ефективності праці готельного персоналу; – створення сприятливої атмосфери і формування єдності поглядів персоналу на гостинність.

ЛІТЕРАТУРА

Андрушкiв Б. М., Кузьмiн О. Е. Основи менеджменту. – Львiв: Свiт, 1995;

Герет Т.М. Етика бізнесу / пер. з англ. О. Ватаманюк. – К..: Основи, 1999.;

Курбатов В.И. Стратегия делового успеха.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995;

Красовский Ю. Д. Управление поведением в фирме: эффекты и парадоксы: Практ. пособ. – М.: ИНФРА – М., 1997;

Герет Т.М. Етика бізнесу / пер. з англ. О. Ватаманюк. – К..: Основи, 1999.;

Курбатов В.И. Стратегия делового успеха.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995;

Федцов В.Г. Культура сервиса. Учебно-практическое пособие, М, 1999 р.