прагнення уникнути контактів з широким загалом: харчуються вони переважно у номері, якщо відвідують басейн, то тільки тоді, коли там не буде інших постояльців (про це повинна потурбуватись адміністрація готелю). Біля дверей їх номеру розставляється додаткова охорона, яка не допускає фанів та мисливців за автографами. VІР та СIР-клієнти приносять багато додаткового клопоту адміністрації, проте вони завжди платять більш високу ціну за послуги, що надаються.
Сьогодні все більш популярним є різновид соціального туризму, що отримав назву інсентів-туризм (заохочувальний). Він поступово завойовує позиції на ринку Східної Європи та України, витісняючи традиційний соціальний туризм34 Бейдик О. О. Українсько-Російський словник термінів і понять з географії і туризму. – К.: РВЦ Київський університет, 1997. – С. 87.. За класифікаційним визначенням О._Бейдика, туризм заохочувальний – це туристські поїздки (як правило групові), що надаються адміністрацією підприємств та установ своїм співробітникам на пільгових умовах або безкоштовно як премії за високі виробничі показники4 .
Особливістю таких турів є дуже цікаві програми перебування у готелях. Передбачаються професійні зустрічі, організація розваг тощо.
В залежності від такого критерію, як демографічний та соціальний склад учасників, Т._Сокол виділяє такі види туризму як: дитячий, шкільний, молодіжний, сімейний, третього віку, інвалідів, корпоративний.
На кожну з цих категорій у готелях розроблюється цільова програма. Наприклад, програми знижок, анімаційні, лікувально-оздоровчі, спортивні програми тощо.
Фактор сезонності має прямий вплив на надання послуг у готельних підприємствах, тому автор подає класифікацію туризму за видами в залежності від цього критерію, спираючись на класифікацію, розроблену Т. Сокол.
Туристська сезонність – щорічна зміна в активності туристської діяльності (зумовлена зміною пір року), що проявляється в коливанні чисельності туристів. Розрізняють сезонність туристську та сезон туристський. Поділ на кліматичні сезони умовно проводиться за середніми датами стійкого переходу середньої добової температури повітря через 0 °С та +15 °С (у бік їх підвищення чи пониження). Виділення туристського сезону проводиться за появою певного числа туристів на певній території. Взагалі ж, туристський сезон – це відрізок часу, в межах якого відзначається активна туристська діяльність Бейдик О. О. Українсько-Російський словник термінів і понять з географії і туризму. – К.: РВЦ Київський університет, 1997. – С. 92. .
Нерівномірність або рівномірний характер туристичних потоків під час року визначає наступні види туризму: постійний (цілорічний), сезонний, який поділяється на літній та зимовий, а також міжсезонний. Місяці, в яких спостерігається найбільше завантаження номерного фонду готелів, називається високим сезоном. Для кожного окремо взятого готелю в залежності від кліматичних особливостей території, де він розташований, існує свій високий сезон.
Наприклад, курортні готелі, мають високий сезон у теплі місяці, відповідно до цього формують свою матеріально-технічну базу. Щоб прийняти гостей з відповідним комфортом, розраховують, що основна мета подорожі – відпочинок від напруженої роботи під час року. Туристи бажають отримати задоволення від чудових піщаних пляжів, сонця та теплого моря.
Готелі, що розташовані на гірськолижних курортах, планують, що туристи приїздять для активного відпочинку на гірських схилах. Дуже доцільно організовувати прокат гірськолижного спорядження, надання інструкторів. Увечері клієнти можуть насолоджуватися відпочинком у сауні.
Дуже важливим елементом організації відпочинку у готелях є міжсезонний відпочинок туристів. У світі існує цілий ряд професій, які не дозволяють певним категоріям службовців відпочити у високий сезон, хоча вони також потребують якісного відпочинку. Готельні підприємства, щоб підтримувати свою роботу, у період міжсезоння складають спеціальні програми щодо обслуговування саме таких клієнтів. У країнах з яскраво вираженою зміною пір року (наприклад, Європа) існує поняття постійної або цілорічної сезонності готельного обслуговування. Це стосується готельних підприємств, що розташовані у містах з високою історико-культурною спадщиною та різноманітними атракціонами. До такої країни відноситься Угорщина. Країна має м’який клімат, багату історію, економіку, що динамічно розвивається, та відома своєю гостинністю. Окремо виділяється столиця Угорщини – Будапешт. З більш як шістдесяти тисяч делегатів-іноземців усіляких конференцій, симпозіумів, з’їздів, більш як дві третини з них приїздять до Будапешту. Місто має чудово розвинену готельну інфраструктуру: дев’ять “п’яти”, 28 – “чотирьох” і десятки “тризіркових” готелів. Представлені практично всі міжнародні готельні ланцюги: “Hilton”, “Kempinsky”, “Marriott”, “Le Meriden”, “Four Seasons”, “Accor”. Більшість готелів мають всі необхідні приміщення для організації зустрічей. Реконструйований готель “Corinthia Grand Hotel Royal”, що знаходиться у центрі міста, має у своєму складі 23 конференц-зали та кімнати загальною площею 2250 кв. м. “Millennium City Center”, що розташований на південному березі Дунаю, має загальну місткість до п’яти тисяч чоловік. В ньому розташований оздоровчий центр, що використовує натуральну цілющу воду. Готелі Будапешту пропонують широкий вибір додаткових цільових програм. Ділові зустрічі і симпозіуми можуть проводитися у дні культурних фестивалів, фольклорних свят, спортивних змагань – практично цілий рік.
Таким чином, готельні підприємства Угорщини зорієнтовані на цілорічний туризм.
За спрямованістю туристичних потоків вирізняють туризм внутрішній, міжнародний, виїзний за кордон та в’їзний (іноземний), а також національний і у межах країни Сокол Т. Г. Основи туризмознавства: Навчальний посібник. – К.: Ред Лайн, 1999. – С. 52. .
Внутрішній туризм domestic or internal tourism – діяльність, пов’язана зі здійсненням туризму мешканцями даної країни на її території – внутрішніми туристами Биржаков М. Б. Введение в туризм. – М.: Невский Фонд, 1999. – С. 56. .
Міжнародний туризм external tourism – діяльність, пов’язана зі здійсненням туризму мешканців однієї країни на території іншої країни. Такі туристи відносяться до категорії іноземних туристів. Діяльність і надання туристських послуг туристам на території іншої країни