Прийом туристів характеризує діяльність по обслуговуванню туристів, що прибувають у даний регіон або туристичний центр. З цієї діяльності по організації туризму випливає завантаження готельних підприємств.

Згідно до визначення цього критерію готельні підприємства формують свою діяльність.

Іноземних туристів приваблює колорит та особливості національної культури та побуту. Так, наприклад, Президент-готель “Київський” має у своєму складі власний міні пивзавод, а один з залів-ресторанів оздоблений у слов’янському стилі, у меню подаються страви національної української кухні тощо Туристичний каталог Укрзовніштур. Українська фінансова зовнішньоекономічна корпорація з іноземного туризму. – К.: Преса України. – С. 3. .

Щодо внутрішнього туризму, то клієнтів приваблюють такі специфічні особливості регіону, яких немає у регіоні їх постійного проживання. Наприклад, мешканців центрального регіону України приваблюють мальовничі пляжі Криму або Карпати. На це і розраховують при плануванні своєї діяльності готельні підприємства цих місцевостей. У ресторанах готелів Карпат доцільно пропонувати західноукраїнські страви, номери готелів мають традиційне гуцульське оздоблення, а на перших поверхах пропонуються сувеніри, виконані народними майстрами саме цієї області. Готелі Криму розташовані у характерних дивовижних бухтах, приваблюють туристів чистими пляжами, цілющим кліматом місцевості.

Міжнародний вид туризму також має місце при визначенні сегментів, на які зорієнтовані готельні підприємства. Багато готелів по всьому світу займаються прийомом делегатів, що співпрацюють у рамках міжнародних конференцій, симпозіумів, наукових семінарів тощо. У складі матеріальної бази готелів, які профілюються на діловому туризмі, включені різноманітні конференц-зали, бізнес центри та інші види спеціальних приміщень для проведення вищевказаних заходів.

Таким чином, класифікація туризму за видами в залежності від різних критеріїв, що були надані автором вище, є доцільною для визначення певних сегментів туристичного ринку, які споживають готельні послуги за своїми індивідуальними вподобаннями. Підприємства готельної індустрії, пропонуючи свій зорієнтований на певний ринок (цільовий) продукт відповідним чином формують свою матеріально-технічну базу.

ВТО пропонує виділити такі сегменти в залежності від рівня освіти і прибутків споживачів у чотири групи.

Перший сегмент об’єднує людей з середнім і відносно низьким рівнем прибутків (дрібні службовці, представники малого бізнесу), метою подорожування яких є відпочинок, найчастіше на морі. Вони подорожують на незначні відстані (до найближчого узбережжя), а вибір конкретного місця відпочинку залежить від рівня цін. Цей сегмент взагалі дуже чутливий до коливання цін і вимогливий до якості послуг та товарів, які вони отримують за цю ціну. В своїх уподобаннях консервативний – не прагне різкої зміни вражень і це стосується практично всіх аспектів подорожі: розміщення зі зручностями, до яких звикли вдома, звична (переважно інтернаціональна) кухня, звичні розваги. Відпочинок почасти включає обмежену екскурсійну програму (щоб було про що розказати) та придбання недорогих сувенірів масового виробництва (щоб було, що показати і подарувати). Це найбільш чисельний сегмент, який складає основу масового туристичного потоку22 Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. – К.: Альтерпрес, 2003. – С. 187..

Цільові програми готельного обслуговування для цього сегмента представлені переважно різноманітними системами знижок.

Другий сегмент включає осіб з рівнем прибутків вище середнього з вищою або середньою спеціальною освітою (лікарі, адвокати, науковці, управлінці вищої ланки, державні службовці). Метою подорожування для даного сегменту є поєднання активного відпочинку з пізнавальною діяльністю (до того ж другий мотив превалює). Подорожують часто двічі на рік (наприклад, влітку відпочинок на морському узбережжі, взимку – на гірськолижному курорті) сім’єю або в колі друзів. Переважають подорожі на далекі відстані, а вибір конкретного місця продиктований пізнавальним інтересом, тому можуть миритися з відсутністю звичного комфорту заради досягнення пізнавальної мети, але висувають значні вимоги до інформаційної насиченості тура. Це другий за величиною сегмент в міжнародному туризмі.

Цільові програми з розрахунку на цей сегмент представлені такими, що допомагають сформувати мережу постійних клієнтів, а також програми анімаційного, лікувально-оздоровчого характеру.

Третій сегмент складають особи з високим рівнем прибутків і вищою освітою (потужний бізнес). Для цього сегменту основною метою подорожі є зміна вражень, тому переважають далекі, часто екзотичні подорожі. Превалюють індивідуальні подорожі серед людей середнього віку, та групові – серед осіб “третього віку”. Цей сегмент не утворює масових потоків, хоча й є досить численним.

У практиці готельних господарств світу сформувалися різноманітні програми по обслуговуванню VІР-клієнтів, програми що передбачають широкі можливості користування клубними картами та звісно, програми по обслуговуванню клієнтів “третього віку”.

Четвертий сегмент включає людей з різним прибутком, які подорожують за рахунок заощаджень. Це високоосвічені особи, які відправились у подорож заради вивчення іншого способу життя (іншої природи, культури, звичаїв та традицій населення), тому ці подорожі дорогі і тривають достатньо довго. Це нечисленний сегмент із тенденцією до зростання.

На думку автора, цей сегмент не має характерних уподобань на цільовому ринку послуг підприємств готельної індустрії, тому його представники можуть скористатись тією чи іншою програмою в залежності від обставин що склалися тимчасово.

Отже, в залежності від таких критеріїв, як мета подорожі, принципи оплати та організації продажу, сезонності, демографічного та соціального складу учасників подорожі, а також спрямованості туристичних потоків, виділяють різні види туризму. Вони представлені різними сегментами, кожен з яких має свої особливості та цілий ряд специфічних вимог. Для надання якісних послуг, і як наслідок, отримання високого прибутку, кожне готельне підприємство спеціалізується на обслуговуванні певних типів клієнтів (сегментів туристичного ринку). Щоб краще задовольнити всі особливі запити того чи іншого обраного сегменту, розробляються цільові програми готельного обслуговування.

ІІ. РОЗРОБКА