Показник питомої ваги вартості основних фондів: у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залиш-кової вартості основних фондів до суми балансу. Розрахункові по-казники порівнюють зі стандартними значеннями підприємств га-лузі, а також із показниками високорентабельних виробників.

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховують із співвідношення суми зносу основних засобів та нематеріальних активів до їх первіс-ної вартості. Зменшення цього показника не слід оцінювати нега-тивно, якщо воно відбулося в результаті надходження нового облад-нання.

Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) ос-новних засобів слід використовувати, крім того, показник середньої норми амортизації, розрахований з відношення суми амортизацій-них відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів на початок періоду.

Розрахований показник середньої амортизації порівнюють з по-казниками інших підприємств та стандартними значеннями цього показника.

Певні висновки про виробничу та фінансову політику підприєм-ства можна зробити за співвідношенням капітальних вкладень і авансів та довгострокових фінансових вкладень. Вищі темпи зро-стання фінансових вкладень можуть суттєво знизити виробничі мож-ливості підприємства.

Важливим показником фінансового стану підприємства є на-явність власних обігових коштів. Розраховуючи його, слід мати на увазі, що частина основних засобів та капітальних вкладень, відоб-ражених у розділі І активу балансу, може бути відтворена за раху-нок довгострокових та середньострокових кредитів та інших довго-строкових позичених коштів. Тому при розрахунку власних обігових коштів до підсумку розділу І пасиву балансу додають довгострокові та середньострокові кредити і довгострокові позичені кошти, а з одер-жаної суми віднімають підсумок розділу І активу балансу. Зменшен-ня власних обігових коштів оцінюють звичайно негативно, особливо, якщо вони не покривають матеріальних обігових коштів.

Дані про структуру джерел господарських коштів використову-ють також для оцінки фінансової стабільності підприємства та його платоспроможності.

Оцінка фінансової сталості

Фінансова стабільність підприємства характеризується такими коефіцієнтами: власності, позичених коштів, співвідношення позиче-них та власних коштів, співвідношення необігових та власних коштів, співвідношення необігових і власних коштів та довгострокових фінансових вкладень, окупності процентів, співвідношення видатків з виплати процентів та запозичених коштів.

Коефіцієнт власності визначають із відношення власних коштів до загальної величини коштів підприємства. Особливе значення цей показник має для інвесторів та кредиторів. Для країн Західної Євро-пи та США нормальним значенням цього коефіцієнта є 0,6, хоча за останні роки воно знизилося. В Японії цей показник знизився з 0,61 у 1936 р. до 0,19 — у 1979 р. Однак в останні роки цей показник почав підвищуватися.

Коефіцієнт позичених коштів розраховують за відношенням позичених коштів до загальної величини коштів підприємства. Цей показник характеризує структуру коштів підприємства з точки зору частки позичених коштів. Він пов'язаний з попереднім показни-ком. Він може бути розрахований також відніманням від 1 (оди-ниці) коефіцієнта власності.

Коефіцієнт співвідношення позичених та власних коштів роз-раховують діленням позичених коштів на власні. Він показує, скільки позичених коштів припадає на гривню власних коштів. За критичне значення цього показника приймають одиницю. Якщо показник пе-ревищує одиницю, то фінансова стійкість підприємства ставиться під сумнів.

Коефіцієнт співвідношення необігових та власних і довгостро-кових позичених коштів розраховують із відношення величини не-обігових коштів до сукупної величини власних та довгострокових позичених коштів.

Коефіцієнт окупності процентів за кредити розраховується із такого співвідношення: у чисельнику сума чистого прибутку та ви-трат на сплату процентів, у знаменнику — витрати на сплату про-центів за кредити. Він показує, скільки раз упродовж року підприєм-ство заробляє кошти для сплати процентів та характеризує ступінь захищеності виданих кредитів.

Коефіцієнт співвідношення витрат на виплату процентів і за-лучених коштів характеризує частку процентів у позичених коштах і показує, скільки коштує підприємству залучення позикових коштів.

Оцінка ліквідності (платоспроможності) підприємства

Під платоспроможністю підприємства розуміють його готовність погасити короткотермінову заборгованість власними коштами.

Розрізняють три показники платоспроможності: коефіцієнт аб-солютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття та загальний коефіцієнт покриття.

При розрахуванні цих показників використовують загальний знаменник — короткострокові зобов'язання. Розраховуються вони
як сукупна величина короткотермінових кредитів, позик, не погаше-них в строк, короткотермінових позичених коштів та кредиторської
заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як співвідно-шення коштів та короткострокових фінансових вкладень до корот-кострокових зобов'язань. Теоретичне значення коефіцієнта стано-вить приблизно 0,2—0,25. Цей показник має особливе значення для постачальників матеріальних ресурсів та банків, які кредитують підприємство.

Проміжний коефіцієнт покриття визначають як частку від ділення сукупної суми коштів, короткострокових фінансових вкла-день та дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'я-зань. Теоретичне значення цього показника визнається достатнім на рівні 0,7—0,8. Особливий інтерес цей показник становить для власників акцій підприємства.

Загальний коефіцієнт покриття розраховують за відношенням сукупної величини запасів та витрат (без витрат майбутніх періодів) та коштів, короткострокових фінансових вкладень, а також дебі-торської заборгованості до короткострокових зобов'язань. Теоретично величина цього показника становить 2,0—2,5. За високої обіго-вості коштів ця величина може бути і меншою, але обов'язково повинна перевищувати одиницю. Показник має особливо важливе значення для власників облігацій підприємства.

Для характеристики платоспроможності підприємства можна використовувати коефіцієнт чистої виручки, який розраховується за
відношенням суми чистого прибутку та амортизаційних відраху-вань до виручки від реалізації продукції, товарів, послуг. Він показує
ступінь чистого прибутку та амортизаційних відрахувань на кожну одиницю одержаної від реалізації продукції чистої виручки.

Аналіз рентабельності

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від рен-табельності підприємства.

Розрізняють дві групи показників рентабельності:

вкладених коштів (майна) підприємства та їх окремих видів;

продукції.

За першою групою показників розраховуються показники рента-бельності:

всього майна;

власних коштів;

виробничих фондів;

фінансових вкладень.

Перші три показники визначаються із відношення балансового або чистого прибутку до середньої вартості відповідного майна за звітний період. При цьому вартість виробничих фондів визначають додаванням