По-п'яте, маркетинг. Тут важливі: рівень прив'язки до реальності, основні покупці, частка ринку, конкурентні переваги, імідж. Висока частка ринку дає можливість впливу на інших гравців, низька змушує адаптуватися. Конкурентні переваги не потребують коментарів. Імідж включений як рівноправний фактор, оскільки репутація підприємства і товару являє собою капітал.

По-шосте, власне товар або послуга. Тут важливі рівні співвідношення ціна/якість і собівартість/якість (перший визначається споживачем, мова йде про ціну, за якою готові купувати, і якість, якій довіряють, другий – виробничими характеристиками), а також наявність власних марок. Краще співвідношення ціна/якість при прийнятному собівартість/якість утворить конкурентну перевагу, відома марка дозволить залучити більше споживачів.

По-сьоме, виробництво. Тут важливі технологічний рівень і гнучкість ліній, можливість розширення, якість управління товарними запасами.

По-восьме, збут. Тут важливі: наявність власної (або контрольованої) збутової мережі, обсяг продажів, потенційна пропускна здатність збутової структури (якщо вона здатна реалізувати більше товару при збільшенні попиту, цей факт йде в плюс до потенціалу, однак варто віднести до мінусів додаткові витрати на підтримку «надлишку потужності»).

В-дев'ятих, постачання. Тут відзначимо наявність альтернативних постачальників, кредит довіри, власне забезпечення постачань.

В-десятих, ексклюзивні можливості. Сюди варто віднести винятковий доступ до сировини, доступ до ексклюзивної інформації, ексклюзивне право на частину ринку. Усе це здобувається як «закулісними» ходами, так і (у теорії) специфічними якостями підприємства, що дозволяють, краще обслужити ресторанний сектор. 

І, нарешті, загальна ефективність. Усі перераховані вище фактори впливають на потенціал підприємства, але говорити про його збільшення можна тільки поки співвідношення витрат і надходжень залишається в «розумних межах». Єдиним надійним способом визначення «розумності» є порівняння з ефективністю інших підприємств галузі, причому межа встановлюється не нижче середнього рівня.

Кожна зміна, що вводиться, повинна бути спрямована на посилення визначеного фактора потенціалу підприємства при обов'язковому неослабленні інших. Зазначена система залишає керівнику більший простір для творчості, оскільки не обмежує його у виборі змінюваних факторів. Практично кожний може вибрати те, що варто змінювати, і прийняти обмеження, що накладаються. Але по цій же причині результат може бути корисним для підприємства, або декоративним: правильне розміщення пріоритетів тут цілком у компетенції керівника, для вирішення можуть бути обрані як актуальні в даній ситуації питання, так і другорядні, обумовлені сценарієм або звичкою. Існує також проблема виміру факторів потенціалу і проблема їхньої взаємозалежності. Наприклад, доступність інформації тісно зв'язана з мотивацією персоналу і системою стимулювання, виділити один фактор, визначити ступінь його посилення і рівень впливу на інші представляється надскладною задачею. Проте, у даній концепції проблема удосконалювання підприємства в цілому спрощена розбивкою на окремі блоки, зведена до рівня локальних задач, що піддаються вирішенню. Системність цілей забезпечується наявністю загальної ідеї.

Перевага підходу нарощування потенціалу ще й у тім, що в ситуаціях невизначеності він надає керівникам цілі і стратегії їхнього досягнення.

1.4 Висновки та пропозиції

Основна діяльність підприємств ресторанного господарства, полягає у виробництві, реалізації та організації споживання кулінарної продукції у формі, сніданків, обідів і вечерь.

Товарооборот — основний розділ бізнес-плану підприємств та об'єднань (трестів) ресторанного господарства. Всі інші показники виробничо-госпо-дарської діяльності (валовий доход, витрати виробництва й обігу, прибу-ток та ін.) перебувають у прямій залежності від цього основного показника.

У процесі аналізу динаміки товарообороту визначаються базисні та ланцюгові темпи зростання (зниження), обсяг збільшення товарообороту за відповідний період, абсолютна величина одного відсотку приросту в грошовому вираженні.

Особливе значення при аналізі діяльності підприємства має читання та аналіз ба-лансу, бо використання інформації, яка отримана за результатами аналізу, дає можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішен-ня, оцінити динаміку та перспективи зміни прибутку (доходу) підпри-ємства, ресурси, підприємства, зміни, що відбулися в них, та ефективність їх використання.

Деталізація аналізу бухгалтерської звітності може бути різною - експрес-аналіз, поглиблений фінансовий аналіз тощо.

У загальному вигляді програма аналізу може бути представлена такими процедурами:

Попередній огляд економічного та фінансового стану підприєм-ства.

Оцінка та аналіз економічного потенціалу підприємства.

Оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської, діяльності підприємства.

При проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, насамперед, необхідно оцінити:

Платоспроможність (ліквідність). Характеризує життєздатність, стійкість підприємства. Для оцінювання ліквідності використовуються такі показники: 1. Коефіцієнт покриття 2. Коефіцієнт загальної ліквідності. 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Фінансову стійкість. Розраховуються такі коефіцієнти: коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт оборотності.

В цілому для аналізу фінансової звітності більш-менш широко використовуються близько 30 фінансових коефіцієнтів і показників.

Слід зазначити, що вибір коефіцієнтів і показників для аналізу та визначення їх арифметичних значень ще не є суто аналізом, а лише підготовкою до нього. Практично аналіз розпочинається з порівняння отриманих коефіцієнтів з їх нормативними значеннями, з іншими показниками обліку і звітності, із складання порівняльних таблиць, графіків тощо. І особливо важливо пам’ятати те, що логічним завершенням будь-якого аналізу є обґрунтовані висновки та конкретні пропозиції стосовно предмету, що досліджувався.

Сьогодні в Україні на діяльність ресторану впливають ряд проблем, насамперед, це:

Несприятлива законодавча політика для розвитку ресторанного бізнесу в Україні. Низький туристичний імідж України за кордоном.

Високі процентні ставки за кредит, відсутність ефективних інвесторів.

Необхідність значних ресурсів для підтримання ресторанного комплексу у відповідному технічному стані та реконструкції для підвищення його рівня.

Низький життєвий рівень основної маси населення України та країн СНД, що являються основними потенційними клієнтами, обмежує туристичні та інші потоки до Києва, а відповідно зменшує прибутки ресторану.

Розділ ІІ. Дослідження ефективності діяльності підприємства ресторанного господарства

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ресторану „Царське село”

На вулиці Січневого повстання, що знаходиться в самім серці історичного Києва , біля Києво-Печерської Лаври,