"Фізико-географічна характеристика села Гринява"

Зміст

І. Вступ

актуальність теми дослідження

об’єкт

предмет

мета

завдання

гіпотеза

ІІ. Основна частина

теоретичний аналіз проблеми дослідження

інструментарій науково-педагогічного дослідження (методи)

прикладні аспекти

ІІІ. Висновки

IV. Список інформаційних джерел

V. Додатки

І

Українські Карпати – фізико-географічна область карпатської гірської системи. Вона знаходиться у центральній частині Європи. Вони простяглися велетенською дугою на 1500 км від Братіслави до Залізних воріт. Східні Карпати в межах України називаються українськими чи лісистими. Область українських Карпат розташована на південному заході країни.

Досить актуально саме зараз звернути увагу на віддалені гірські села Карпатського регіону, які досліджені дуже мало чи взагалі не досліджені. Неодноразово українські і іноземні науковці намагалися дослідити історію сіл цього регіону, розгадати секрети цього чарівного краю. Хоча й ці явища були неоднорідними. Наприклад, якщо Верховина, Криво рівня, Косів, Кути, Буковець більш-менш досліджені, то Пробійлівка, Гриніва, Голошино досліджувалися лише в історичному аспекті, але і то частково. Тому доцільно детально вивчати не лише історію цих сіл, а і інші фізико-географічні і краєзнавчі параметри. Гірські села, особливо села Верховинського району, зараз занепадають, і якщо не привернути до них масову увагу, не розпочати процес їхнього відновлення, то вони можуть просто перестати існувати. Такі процеси уже неодноразово спостерігалися у географічній практиці зокрема і на території України. Одним з таких сіл є Гриніва. Зараз це село знаходиться на грані небезпеки – промислові об’єкти, які б могли функціонувати зараз не працюють, екологічна картина села далеко не найкраща, лісові масиви – гордість Карпат майже повністю знищені, а гірська джерельна вода все більше і більше забруднюється різними відходами. Наприклад, в середньому по району станом на 2003 рік організованих джерел викидів шкідливих речовин нараховувалось 39 одиниць, шкідливих речовин, які відходять від стаціонарних джерел – 0,3 тис.тонн, кількість уловлених шкідливих речовин 0,3 тис.тонн, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами – 0,4 тис.тонн.

Об’єкт – фізико-географічна характеристика.

Предмет – село Гринява в фізико-географічному аспекті.

Мета – дослідити роль і значення фізико-географічних процесів і явищ, які вплинули на розташування і сучасний вигляд села Гриняви.

Завдання:

уточнити за допомогою літературних джерел, історичних документів деякі аспекти з історії села;

визначити причини і фактори, які впливають на демографічну ситуацію в Гриняві;

на основі спостережень визначити, які фактори впливають на формування клімату села;

проаналізувати вплив висотної поясності на ґрунтово-рослинний і тваринний світ Гриняви;

показати важливість впливу рельєфу на господарську діяльність гринявчан;

експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Гіпотеза: фізико-географічна характеристика села Гринява буде доцільнішою, якщо її здійснювати цілеспрямовано, комплексно, систематично; досліджувати основні процеси і явища, які впливають на фізико-географічний паспорт села.

ІІ

Село Гринява розташоване в південно-східні частині Верховинського району, уздовж річки Білий Черемош та її притоки Пробійнівки, за 47 км від районного центру, 177 км від обласного центру, 60 км від залізничної станції Вижниця.

Середня протяжність села: довжина 6 км, ширина – 9 км.

Гринява межує з такими селами Верховинського району: Грамітне, Пробійнівка, Стовині, Яблучниця, Голошино; Яблучницею Путивльського району Чернівецької області.

Перша письмова згадка про село Гринява в історичних джерелах датується 1702 р. Проте це не означає, що тут раніше не жили люди. Вони, безперечно, жили, село існувало і раніше. Пізніше письмова згадка про село знаходиться у Йосифінській метриці – 1785 р. Старою назвою села була Гриньова, від імені Гринь. Перші окремі поселення потрібно віднести до часів монголо-татарської навали (ХІІ – ХІХ ст.), від якої втікали окремі народні месники.

У 1939 р. село Гриньова перейменовано на Гриняву. Жителі села брали активну участь у обох визвольних війнах за збереження своєї ідентичності і незалежності.

При аналізі демографічної ситуації простежуються різкі зміни природного приросту населення на протязі всієї історії села. Причинами таких змін були не лише соціально-економічні, а і менталітет гуцулів, народні звичаї і традиції, етноцид і геноцид українського населення в період першої і другої світових воєн. Село Гринява знаходиться в межах четвертого опрокліматичного (гірського) району. Клімат району помірно-континентальний.

Кліматичні умови формуються під впливом континентальних мас повітря, які надходять зі сходу і північного сходу та зволожені повітряними масами, що йдуть з заходу і південного заходу. Важливий вплив на кліматичні умови мають рельєф, експозиція схилів, орографічні бар’єри.

Серед ґрунтів на території села зустрічаються бурі гірські лісові щебнюваті, дерново-буро-зелені оглеєні ґрунти. Якщо брати до уваги висотну поясність, то завдяки її ми можемо пояснити закономірні зміни ґрунтів з висотою. Відповідно зміни ґрунтів з висотою призводять до змін рослинного покриву, який з висотою зменшується, а на висоті 2000 м і більше взагалі зникають. Рослинний світ практично але опосередковано змінює і тваринний світ. Розміщення села високо в горах, гірський тип рельєфу і кліматичні умови визначають господарську спрямованість і відповідну зайнятість селян. Саме Карпатська природа визначила заняття ще перших поселенців села. Економіка села спрямована у відповідності з його природними умовами і ресурсами. Його основу складає лісове господарство, деревообробна галузь і сільське господарство. Промисловий потенціал, в основному, зосереджений на деревообробній і харчовій промисловості. Основний напрямок сільського господарства – м’ясо-молочне скотарство.

Інструментарій науково-педагогічного дослідження (методи)

В основі реалізації завдань поставлених перед дослідженням було використано певну сукупність методів.

При виконанні цього завдання було використано метод аналізу й обробки документів – метод отримання даних у науково-педагогічному дослідженні за допомогою інформації, яка міститься в документі. Використаний цей метод з метою аналізу теоретичної бази по історії села Гриняви.

Для визначення причин і факторів, що впливають на демографічну ситуацію, використано метод напівформалізованого