Реферат на тему:

“Глобальні проблеми сучасності,

їх природа та шляхи вирішення”

Зміст

1. Сутність і причини виникнення глобальних проблем.

2. Найважливіші глобальні проблеми сучасності

3. Система "людина — природа"

Список використаної літератури

1.Сутність і причини виникнення глобальних проблем.

Нам знайомі оповіді про «золотий вік» людства чи «втрачений рай», у них ідеться про те, шо колись у прадавні часи люди жили у повній гармонії з природою і в злагоді поміж собою, не знали злиднів, горя й страждань і були набагато щасливіші, ніж пізніші покоління людей. Ці оповіді — лише один із проявів ідеалізації минулого, яка притаманна людям і в наш час. Насправді ж, як засвідчує історія, на всіх етапах свого існування люди зустрічалися з різноманітними труднощами і проблемами, які повинні були долати і розв'язувати для того, щоб покращити або навіть зберегти своє існування. Невміння ж чи неможливість вчасно розв'язати ці проблеми інколи призводили до зникнення цілих народів або до загибелі великих цивілізацій. І навпаки — ті країни й народи, які знаходили свої ефективні шляхи подолання кризових явищ І суперечностей, пов'язаних з загостренням життєво важливих проблем, нерідко ставали лідерами історичного поступу і розвивалися швидшими темпами.

Таким чином можна зробити висновок, що існування різноманітних проблем у людському житті і в людській історії — це цілком нормальне і навіть закономірне явище, а необхідність постійного розв 'язання цих поблем — один із найголовніших стимулів суспільного розвитку. Які ж причини виникнення згаданих проблем? У кожному конкретному випадку та чи інша проблема може мати цілу низку причин. Але якщо відхилитися від конкретного змісту цих проблем, то слід визнати, що в цілому вони породжуються двома головними причинами. По-перше, суперечностями, які виникають між природою і суспільством внаслідок постійного порушення існуючої між ними динамічної рівноваги як з боку природи (стихійні лиха й катастрофи, рух материків, зміна клімату Землі тощо), так і з боку суспільства (надмірне зростання населення, порушення екологічних зв'язків, нерозумне використання природних багатств та ін.). По-друге, суперечностями в самому суспільстві. Це можуть бути суперечності, які виникають між різними спільнотами І соціальними групами внаслідок розбіжності їхніх інтересів, або суперечності між різними сферами суспільного життя (наприклад, матеріального і духовного, економічного й політичного) чи різними суспільними явищами (новаторством і традицією в культурі, продуктивними силами й виробничими відносинами в економіці, бідністю й багатством в соціальній сфері тощо). Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити також на локальні й глобальні. Локальними називаються такі проблеми, які стосуються тільки певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми — це ті, що пов'язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи іншою мірою відчувається на всій Земній кулі. Щоправда, цю відміність не слід абсолютизувати, тому що, як правило, та чи інша глобальна проблема в різних регіонах або в різних країнах залежно від їх особливостей може проявлятися по-своєму і виступати як локальна. Водночас і локальні проблеми так чи інакше визначаються глобальними проблемами, слугують формою їх вияву. Нерозуміння чи неврахування взаємозв'язку локальних і глобальних проблем та їх протиставлення можуть призвети до прийняття неправильних практичних рішень, політичних помилок і навіть соціальної шкоди. Згадаймо хоча б так звані локальні війни, які розпочинаються з метою вирішення тих чи Інших місцевих проблем, але суперечать законам людяності і завдають школи всьому людству.

Досить поширеною є думка, що глобальні проблеми з'явилися тільки в наш час — у другій половині XX століття. Але чи можна з цим повністю погодитися? Хіба, скажімо, з початком наступу льодовикового періоду і зміною клімату на Землі не нависла над усім людством загроза вимирання, що й змусило всіх людей суттєво змінити спосіб життя? Або чи не слід вважати глобальною проблему нестачі харчових продуктів, яка встала перед людством понад 10 тисяч років тому і змусила його перейти від споживчої до відтворюючої форми господарської діяльності, від мисливства і збиральництва до землеробства і тваринництва? Ці та інші приклади, на наш погляд, свідчать про те, що глобальні проблеми виникали на різних етапах людської історії, а їх розв'язання супроводжувалося важливими змінами у життєдіяльності людей.
Водночас глобальні проблеми сучасності мають свої певні особливості. По-перше, як і раніше виникнення глобальних проблем спричинялося переважно природними факторами, то в нашому столітті вони породжені в основному людською діяльністю: зростанням технічної могутності людства та його посиленим і неконтрольованим тиском на природне середовище, виготовленням і накопиченням зброї масового знищення, хижацьким використанням природних багатств, урбанізацією й неконтрольованим зростанням населення, розвитком засобів транспорту, зв'язку тощо.
По-друге, ніколи раніше глобальні проблеми не сягали протягом короткого терміну такої загрозливої гостроти І не потребували для свого розв'язання швидкого об'єднання свідомих зусиль усього людства і таких величезних витрат.
По-третє, саме глобальні проблеми сьогодні — найважливіші серед усіх інших проблем нашого світу і саме вони визначають його обличчя на зламі століть і тисячоліть. Тому необхідно зупинитися на їх характеристиці детальніше.

2.Найважливіші глобальні проблеми сучасності

Глобальні проблеми, які постали перед народами різних країн, виникли в

різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про ті

чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього

середовища, в іншому — про кардинальні питання зовнішньої і внутрішньої

політики, в третьому — про стосунки людини і суспільства тощо. Глобальні

проблеми загострились настільки, що без них неможливо нині скласти

реалістичне уявлення про сучасні тенденції суспільного розвитку, про

майбутнє людства, що охоплюється поняттям "глобальні проблеми"? Які характерні ознаки дають змогу говорити про них як про явище особливе, що стосуєтьсявсього людства? Відповіді на ці запитання важливі не лише в

теоретичному, а й у практичному плані. Від того, які саме проблеми

будуть визнані глобальними, якою мірою буде пізнана їхня природа, багато

в чому залежить і вибір рішень, а, отже, й доля багатьох народів і

держав, майбутнє планети.

Одні вчені на Заході довільно звужують коло глобальних проблем, зводячи

всю їх багатоманітність до двох-трьох. Інші вдаються до протилежних

крайнощів, відносять до них проблеми, які не мають нічого спільного із

світовими процесами, а стосуються тільки певних країн або окремих

соціальних груп.

Усе це зумовлює необхідність докладної характеристики глобальних проблем

сучасності. До них слід віднести ті, які, по-перше, мають справді

планетарний, загальносвітовий характер, зачіпають життєві інтереси всіх

народів і держав; по-друге, загрожують усьому людству в разі, якщо не

будуть вчасно вирішені; по-третє, вимагають для свого розв'язання

спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів.

Ще однією характерною рисою глобальних проблем можна вважати їхній

динамізм. Він означає насамперед можливість збільшення кількості

проблем, що зараховуються до глобальних, а також вірогідність

ослаблення чи посилення гостроти однієї з них. Тому важливо вчасно

оцінити ті проблеми, які можуть набути глобального характеру, і вчасно

виробити реакції суспільства на гострі питання сучасності.

Виходячи з динамічного характеру і складності глобальних проблем

сучасності, можна припустити, що спільні зусилля держав не обов'язково

швидко приведуть до повсюдного і повного вирішення їх. Зокрема, дедалі

зростаючі потреби держав у мінерально-сировинних ресурсах зумовлюють

загострення мінерально-сировинної проблеми протягом найближчих

десятиліть, а господарська діяльність у багатьох країнах поки що не дає

змоги домогтися помітного поліпшення екологічної ситуації.

Для розуміння суті і шляхів вирішення глобальних проблем необхідно

з'ясувати їхнє походження і природу, причини загострення протягом

останніх десятиліть. Слід зазначити, що з ними, але не в глобальному, а

в локальному (чи регіональному) масштабі людство зіткнулося ще за часів

своєї молодості і вже тоді змушене було шукати шляхи їх вирішення. До

певного часу спостерігалася якась гармонія у діях протилежних процесів:

одні з них порушували природну рівновагу, інші — відновлювали. Доки

незрілими лишалися суспільні відносини, а також засоби праці, відносна

гармонія між людиною і природою зберігалась. Але з розвитком

продуктивних сил людина дедалі більше оволодівала мистецтвом боротьби

із стихійними силами, підкоряючи собі природу, добивалась таких змін у

природі, які відповідали б її зростаючим потребам. Тісний взаємозв'язок

у відносинах між людиною і природою, суспільством і природою та

всередині суспільства став виступати як загальна закономірність.

Перехід людства від кочового скотарства до осідлого землеробства, тобто

від споживання до виробництва продуктів, ознаменувався етапом

перетворення природи в предмет і знаряддя життєдіяльності людини. Але

прогрес розвитку продуктивних сил супроводжувався і негативними

результатами, шкідливими і навіть згубними для людини.

У науковій літературі наводяться цікаві історичні приклади,коли в

Греції, Малій Азії та інших місцях люди викорчовували ліси для

одержання в такий спосіб орної землі, вони не уявляли, що тим самим

поклали початок нинішньому запустінню цих країн, позбавляючи їх

центрів нагромадження і збереження вологи. Те ж саме відбувалося в

Північній Італії, де на південному схилі Альпійських гір люди

вирубували хвойні ліси і не передбачали, що знищують умови для розвитку

місцевого скотарства. Це факти із стародавньої історії. А період

науково-технічного прогресу нового часу, коли людство залучило до своєї

діяльності практично всі ресурси нашої планети, вже дали чимало

трагічних прикладів такого типу.

3.Система "людина — природа"

Суперечності