на принципах новогогуманізму. Нова цивілізація в тенденції свого розвитку являє собоюякісно новий ступінь у розвитку людини і суспільства, що інтегрується вєдине людство, системність якого можна порівняти в якісному відношенні зприродними системами, залученими в сферу людської діяльності. Тільки нацьому етапі людство займе своє гідне, відносно самостійне місце всистемі оточуючих космічних процесів і сил, стане специфічним єдиним утворенням.
Розмірковуючи про перспективи людства, слід підкреслити, що мова йде про
можливості якогось єдиного демократичного і гуманного світового
співтовариства, в якому будуть співіснувати різні форми власності — і
суспільна, і приватна, неоднакові форми суспільних відносин. Але з
однією умовою. Це мають бути суспільства демократії, суспільства, де
людина буде центром усіх відносин.
Зрозуміло, що тільки на цьому шляху можливе подальше розгортання
прогресивних процесів, розквіт нової цивілізації. Зверненість до
культури, людини, її духовного світу диктується необхідністю
кардинальної зміни продуктивних сил, раціональним використанням
найновіших досягнень науково-технічного прогресу. При цьому слід маги
на увазі, шо розвиток технічної і технологічної основи суспільства не
автоматично впливає на перетворення соціального життя, а
опосередковано, через систему суспільних відносин, яка зберігає певну
самостійність. Тому науковий погляд на перспективи людства у зв'язку з
технічним прогресом може сформуватися на основі всебічного аналізу
системи "людина — наука — технологія — суспільство".
Список використаної літератури
1. Надольний «філософія» 2006р
2. Сілаєва Г.О.» філософія» курс лекцій, 2003р
3. Білявський Г.О. «Основи екології», 2006р
4. http/ ukr.net/