УДК 930.1:631.11(477) "1922/1930"

В. В. КАЛІНІЧЕНКО

ЗЕМЕЛЬНА ГРОМАДА В УКРАЇНСЬКОМУ ДОКОЛГОСПНОМУ СЕЛІ (1922-1930 РР.): ПОВНОВАЖЕННЯ, ОБОВ'ЯЗКИ ТА СТРУКТУРА ВЛАДИ

Вивчено структуру, повноваження та обов'язки земельної громади, порядку обрання її керівних органів, функціонування адміністративного апарату, прав та обов'язків членів цього поземельного інституту в українському доколгоспному селі.

Ключові слова: селяни, земельна громада, влада.

Изучены структура, полномочия и обязанности земельного общества, порядок избрания его руководящих органов и функционирования административного аппарата, прав и обязанностей членов этого поземельного института в украинской доколхозной деревне.

Ключевые слова: крестьяне, земельное общество, власть.

Article is devoted studying of structure, powers and duties of a ground society, an order ofelection of its directing bodies and functioning of administrative apparatus, the rights and duties of members of this land institute in Ukrainian dokolkhoznoy to village.

Key words: peasants, a ground society, the power.

Земельна громада – поземельно-господарське об'єднання селян УСРР в доколгоспному селі засновувалося в УСРР згідно із Земельним Кодексом 1922 р. [6, ст. 10], охоплювало всі селянські господарства республіки. Земельна громада була організацією, що мала великі потенційні можливості для розвитку сільського господарства – у ній поєднувалися особисті та суспільні потреби селян, економічної необхідності в суцільній колективізації селянських господарств не було. Однак цей важливий поземельний інститут не мав належного висвітлення в історіографії [7]. Узагалі більшість сучасних істориків-аграрників земельну громаду помилково ототожнюють з дореволюційною селянською общиною і вважають її чимось архаїчним, безмежно відсталим і не вартим уваги [8, с. 141]. Всебічне дослідження земельної громади необхідно розпочати з висвітлення її юридичного статусу, прав та обов'язків.

Земельна громада генетично походить із сільської громади, що діяла в дореволюційному українському селі. Але юридичне оформлення земельна громада дістала по Земельному Кодексу УСРР 1922 р. [6, ст. 10]

Держава покладала на земельну громаду такі функції: проводити зрівняльний (однаковий для всіх) розподіл землі в об'єднаннях з общинною формою землекористування; охороняти стійкість землекористування окремих дворів у громаді; стежити за належним використанням землі; не допускати випадків незаконного здавання землі в оренду або фактів відкритого і прихованого продажу землі; встановлювати правильний порядок користування угіддями спільного використання; клопотати про проведення в об'єднанні землеустрою; вживати заходів до збереження єдності двору; організовувати і втілювати заходи з меліорації і культивації непридатних для сільського господарства земель, заліснювати піски та яри, облаштову- вати ставки, осушувати болота та мочарі; організовувати розпорядок і час випасу худоби на громадському вигоні й регулювати використання толоки; встановлювати й змінювати сівозміну при землевлаштуванні об'єднання; стежити за дотриманням окремими громадянами чистоти посіву в одно- сортних масивах; організовувати боротьбу з бур'янами і шкідниками сільського господарства; сприяти поширенню агрономічних, ветеринарних, зоотехнічних знань серед селян; організовувати злучні пункти та стежити за доцільним використанням громадських племінних тварин; організовувати громадське використання млинів, крупорушок, олійниць, прокатних пунктів сільськогосподарського реманенту, всього того, що необхідне в повсякденному господарюванні селянина і яке складно або й неможливо набути одному господарству; стежити за порядком у громадських лісах і організовувати правильне використання лісу [10. – Ф. 27. – Оп. 7. – Спр. 14. – Арк. 3-6.].

Таким чином, коло обов'язків громади охоплювало питання землекористування, землеустрою, меліорації, лісового господарства, агрономічних і зоотехнічних заходів, переробки продуктів сільського господарства тощо. Щоб змусити окремі недбайливі двори дотримувати встановлених розпорядків, громада отримала право запроваджувати обов'язкові правила для своїх членів [1, с. 22].

Земельна громада, як об'єднання селянських господарств, повинна була мати орган, що виявляв її волю, керував її справами. Таким органом були загальні збори (сход) повноправних її членів [6, ст. 51]. Але неможливо було щодня скликати загальні збори, й не могли збори, що складалися з багатьох осіб, розглядати й вирішували всі поточні питання. Тому загальні збори для щоденної роботи, вирішення поточних питань обирали уповноважених, якщо громада була невелика, якщо громада була велика – правління. Для контролю за роботою уповноважених (правління) обиралася ревізійна комісія. У земельних громадах, що збігалися у своїх межах з територією сільради, обов'язки, які покладалися на виборні органи земельної громади, виконувала сільська рада [6, ст. 50, 51]. Але правління та уповноважені земельної громади, а також і сільська рада мали право виступати перед державними й іншими установами і приватними особами від імені земельної громади тільки в тому разі, коли мали на це відповідне доручення від загальних зборів (сходу) громади. Без такого доручення (особливої постанови загальних зборів) дії уповноважених, правління або сільради, як органу управління земельної громади, вважалися недійсними, а отже, не обов'язковими для земельної громади [2, с. 60]. Таким чином, згідно із Земельним Кодексом загальні збори (сход) земельної громади – найвищий орган влади у земельній громаді. У загальних зборах або на сході мали право брати участь всі землекористувачі, як чоловіки, так і жінки, які досяг- ли вісімнадцятирічного віку і були членами цієї громади [6, ст. 53].

Загальні збори (сход) вирішували всі питання земельної громади, а саме: встановлювали і змінювали порядок користування різними угіддями в громаді; приймали статут громади й, у разі необхідності, вносили до нього зміни і доповнення; вирішували клопотання про зарахування в громаду нових землекористувачів зі сторони або про вхід із громади з землею; приймали постанову