Як типовий приклад робіт загальних зборів громади можна навести роботу Константинівської земельної громади Зміївського району Харківської округи. Її протоколи добре збереглися за 1927-1929 рр. Це була звичайна земельна громада, яка налічувала у своєму складі 334 двори. Виявилося, що сход цієї громади вирішував у 1927 р. такі питання про: найм сторожів для охорони лугу, лісу, посівів; вибори уповноважених по земельних справах; випас худоби в лісі; ремонт греблі, мостів, колодязів, клубу, кладовища; організацію споживчого кооперативного товариства; пожежну валку; землеустрій; порядок проведення громадських робіт; чергування нічних сторожів; наділення громадян городами; розподіл сінокосів; меліорацію лугу; правила використання лісу і боротьбу зі свавільними порубками в лісі; прийняття нових членів у громаду; прийняття статуту земельної громади; вибори правління земгромади; звіт ревізійної комісії земельної громади; доповідь уповноваженого земельної громади про виконану роботу; оплату праці сторожів і членів правління громади; землеустрій; про розподіл палива (хмизу) між нужденними. У 1928 р. сход цієї земельної громади вирішував питання про: розподіл сіножатей поміж дворами; кредитування членів громади для осінньої посівної кампанії; затвердження протоколів правління земельної громади; різні поточні справи (встановлення норми городніх дільниць, організацію виселків при землеустрої громади, наділення садибами та ін.), посівну кампанію, плату за землеустрій, відвід виселків, відвід землі для колективу, відвід землі під нові польові дороги, хлібозаготівлі, вибори уповноважених сільськогосподарської кооперації; другу державну позику індустріалізації; сільськогосподарський податок; розподіл сінокосу (отави); остаточне затвердження проекту землеустрою громади; заготівлю палива для громадян; самооподаткування; кредити на землеустрій; розподіл землі під коноплянник; розподіл непридатних для посівів земель; розподіл сіножатей; охорону межових знаків; виділення сінокосу для громадського бугая; виділ дворів на виселки Реп'яхівку, Красне, Старосілля; дорізку землі до норми садибного місця; оголошення і затвердження списку земельних груп під час проведення землеустрою; заходи підвищення врожайності сільськогосподарських культур. У 1929 р. загальні збори громади вирішували питання щодо весняної посівної кампанії; хлібозаготівлі; довиборів членів земельного правління; виборів агроуповноважених (по сотнях); закладки масиву чистосортного ячменя; організації прокатного пункту; передачі трактора «Фордзон» від земельної громади в артіль «Хлібороб»; нового єдиного сільськогосподарського податку на 1929 р. і 1930 р. [5. – Ф. Р-3772. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 1-89]

Правління або уповноважених громади обирали на один рік, і вони були представниками земгромади в усіх її відносинах з державними установами, громадськими організаціями й приватними особами [9, ст. 42-49].

Кількість уповноважених не регламентували, все залежало від загальних зборів і кола обов'язків. В обстежених у 1927 р. земельних громадах Харківської округи кількість уповноважених складала в окремій громаді 1-5 осіб, а пересічно: 1-2 особи [5. – Ф. Р-845. – Оп. 1. – Спр. 475. – Арк. 75-100].

Серед обов'язків уповноважених по земельних справах або правління: виконання ухвал загальних зборів громади і нагляд за виконанням ухвал сходу членами громади; складання прибутково-видаткових кошторисів громади і витрата коштів згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами; нагляд за раціональним використанням землі; зокрема, щоб не здавали землю в оренду з порушенням закону; ознайомлення загальних зборів про виявлені порушення; нагляд за громадськими будівлями; за дотриманням правил членами громади, в яких перебувала на утриманні громадська худоба, встановлених сходом умов і правил годівлі та використання цієї худоби; за проведенням заходів по боротьбі з епізоотіями і за вживанням заходів щодо запобігання захворюванням худоби; укладання від імені громади угод на позики, купівлю та продаж майна; подання загальним зборам звітів про свою діяльність. Уповноваженим по земельних справах або правлінню надавалось право вирішувати суперечки щодо землекористування окремих дворів громади, подавати від імені громади позови до суду і відповідати у суді по позовах проти громади [5. – Ф. Р-1934 – Оп. 1. – Спр. 93. – Арк. 14; Ф. Р-1963. – Оп. 2. – Спр. 26. – Арк. 10-11].

Як приклад роботи правління земельної громади можна навести на діяльність правління Велико-Проходянської земельної громади Липецько- го району Харківської округи. У 1927/28 господарському році вона вирішувала такі питання: 14 грудня 1927 р. – про проведення меліорації боліт та заболочених луків, про виплату боргу сільбанку, розміщення облігацій індустріалізації серед громадян; 17 січня 1928 р. – про обстеження лісів громади; 5 березня 1928 р. розглядали питання про кошти для проведення землеустрою в громаді, найм луків в урочищі Харків колишнього Суслова, заяви громадян про наділення їх садибними ділянками; 22 травня 1928 р. – про перевірку садибних ділянок; 19 серпня 1928 р. вирішували питання про розподіл хмизового лісу між членами громади, проведення землеустрою, ремонт дороги, заяви громадян про наділення землею, самозахват садибної землі Г.А. Нікуліної громадянином І.К. Скоромним, влаштування прогону для худоби, виплату винагороди громадянинові В.Ф. Овчиннікову за косовицю трави для потреб коней правління громади, про обмін садибами; 21 жовтня 1928 р. слухали питання про результати обміну землі в громаді, розбір заяв громадян [5. – Ф. Р-1850. – Оп. 1. – Спр. 26. – Арк. 1-45].

Коли в земельній громаді було кілька уповноважених, кожен із них мав свої напрями роботи: один зосереджував увагу на розподілі землі, інший стежив за лісовим господарством громади, в обов'язки третього входило ведення судово-земельних справ тощо [4. –