Здобудеш українську державу, або загинеш у боротьбі за неї.
(Із Декалогу)
С.Бандера
А вони невмирущі, як фенікси
Зміст
сторінка
1. Передмова ………………………………………….…. 5
2. Молитва з прологом ………………….……………. 7
3. А вони невмирущі, як фенікси ……….……10
4. Про моє село …………………………...…………………..12
5. Смерека ………………………………………….……………. 19
6. Фашист - молодший брат комуніста…..24
6. Кривава рапсодія …………………………….………....26
7. Стогін тортурної симфонії почуто…….…30
9. Рукавичка …………………………………………..………. 34
10. Дівчинка з криївки …………………………………. 36
11. "Мой паровоз, в Сібірє астановка"……. 41
12. Дитинство ……………………………………………..……. 44
13. Словник ………………………………………………………. 52
14. Життєпис ...................................................................................54
Передмова
Збірка п. Ольги Юрчишин "А вони невмирущі, як фенікси" - це "Душі Героїв, знищених катами, з небесних висот витають над нами". Це мемуарні факти розсекречення операцій чекістів, що чинять диверсії під марку борців УПА, це факти, як здійснювалась пропаганда серед населення, щоб всилити зневіру у перемогу визвольної боротьби проти комуно-фашистського терору. Висвітлено грані тих, кому судилось вижити в репресіях, перемогти в боях, а публіцистичні роздуми закликають до почуття людяності - поваги в ставленні до загиблих борців за волю.
Заклик до нащадків: засвідчити і затаврувати судом криваві дії комуно-більшовицьких злочинів.
Репрезентація опису про подвиги героїв визвольної боротьби ОУН-УПА, про події на засланні, в гулагах, на Соловках, широка багатогранна і рельєфна. Та автор мав на меті і зумів показаати той народ, який у всіх конфліктах і конфронтаціях був оберегом Центру - Проводу; ні на мить не вагався, а діяв безстрашно і упереджено. Ця тема також має бути заслужено популярною серед підростаючого покоління поряд із основною місією визвольної боротьби ОУН-УПА і набути належного розголосу.
Незважаючи на вікові особливості автора, у відповідності до відліку часу нового, спалах творчої наснаги, зафіксований в пам’яті життєвих перипетій, в стилі мемуарному - вилився у певній послідовності: від історичних подій сучасності - до років минулих, часу "Дитинства". Щоб і юний читач звернув увагу: як починається прозріння, формується світогляд, світосприймання, на скільки є важливим для нашої незалежної України виховання в християнській вірі і це переконливо доведено через всі твори від першого до останнього.
Дуже вдало закомпоновано початок збірки. Це посвята скульптурного зображення Матері Божої Діви Марії на колишній території Коломийської тюрми. За словами авторки - "катівнями стогнала". На фоні сивочолих ветеранів, що повернулись з війни і заслання, "як символ свободи", були і ті, хто сидів у цій тюрмі і бачив скляні очі тюремних надзирателів. В лаконічній формі подана загальна характеристика теперішнього буття, молитовне горіння душевного прагнення покращити долю сучасної незалежної України.
Правдиво і емоційно змальовано картину життя села в післявоєнний період "Про моє село". Тільки очевидець може так детально показати час облав, час маскування під повстанців, щоб виявити учасників опору, їх організацію і плани боротьби з ворожою в той час Росією. Правдиво зображено знущання облавників над нашими людьми. Різниці не було в знущанні ні для дорослих, ні для дітей. Дика азіатська сваволя - і нічого святого.
Символічний образ смереки - краси природи, і вірне служіння загальній справі, а в Шепарівському лісі - про тисячі розстріляних фашистами.
Читач із захопленням познайомиться із спогадами п.Олі Юрчишин. ЇЇ творіння, наче дороговказ, в теперішній боротьбі за утвердження незалежності нашої багатостраждальної України, що гармонійно пов’язується лейтмотивом "Бог і Україна".
Михайло Мендзат, педагог, член Фонду художників України, політв'язень Івдільських і Мордовських лагерів, проживає в с.Корнич, Коломийського р-ну.
Примітка: Читачу, якщо в творах знайдуться незрозумілі слова, пояснення слів подаються на стор.52-53
Хай святиться ім’я твоєєе
Пройшли роки,
дощами змилися сліди
Борців за волю України,
та душі Героїв,
знищених катами,
з небесних висот
витають над нами.
Пунктів пересильного,
призивного уже давно нема,
а там, де фабрика гардинна,
катівнями стогнала,
по-сатанинському обладнана, тюрма.
Сьогодні на святі урочистім
з'явилась на п'єдесталі
Матір Божа Пречиста...
Ця статуя Діви Марії -
посвята від тих,
що повернулись з війни,
із заслання як Символ Свободи,
віри, любові, надії.
Щирою молитвою
у Пречистої Богородиці
просімо кращої долі,
єдності, миру, благодаті,
доброї волі.
Хоч Україна незалежна,
та радості ще дуже мало,
бо нехристи й охвістя
безбожників-комуністів
Верховну Раду осідлало.
Недарма в неволі
Шевченко Тарас
слова пророчі
залишив для нас,
Боже, як не даєш доброї долі,
то дай злої-злої.
А доля і воля як слова-побратими.
Із словами оцими
розсіялось нашого цвіту по цілому світу...
А ті, що безсмертні,
в кайданах з рідним краєм прощались, - співали:
"Хай нас по тюрмах саджають,
хай нас катують вогнем,
хай нас в Сибір засилають,
ми всі тортури знесем". (А як нам...)
Нескорені мужньо витримували
лиху свою долю,
та завзято боролись
за святую волю.
Матінко Божа,
Царице Небесна,
Свята, Єдина,
заступись за нашу поневолену,
але нескорену Україну,
візьми її під Свій Покров,
щоб лихоліття не повторилось знов.
Молись за кращу долю народу,
щоб Господь гріхи наші простив,
нас Силою Духа Святого скріпив.
Нам хрест на Голгофу з честю знести,
Господи, провини наші прости.
Щоб віра Христова запанувала над цілим світом,
Пречиста Богородице, допоможи нам нині,
щоб Благословлена Господом Дорога
повела до спасіння Україну
через Воздвиження Патріархату
з'єднаної Української Християнської Церкви
навіки вічні безповоротно, неповторно
в Церкву одну святу апостольську соборну.
Амінь.
4.12.1998 р.
Пам’яті Івана Майданського присвячено.
50 річчю від дня страти.
А ВОНИ НЕВМИРУЩІ, ЯК ФЕНІКСИ
Зима... А центром Коломиї
кати червоні (через повішання)
ведуть на страту
Борця за волю України,
скрученого колючим дротом,
ще й посміхаються пихато.
В його очах ясних, як небо,
у погляді несхибному, міцному,
в думках останніх передсмертних
уявлялося майбутнє
Незалежної Вкраїни,
рідний Печеніжин,
гніздо родинне свого дому.
Вороги неньки - України
Петра Калнишевського -
Отамана Січі Запорізької
чвертьстоліття в підземеллі
Соловецьких казематів морили...
Тараса Бульбу – (персонаж)
на тесаний кіл настромили,
Олексу Довбуша - четвертували...
Сталінські канібали -
"освободітєлі червоні
западніков-бендєровцев, бандітов"
в особі Івана Майданського -
не залякали, не зламали!
Невмирущих, як фенікси,
не опановує страх,
Вони в серцях і в пам'яті народу
живуть
