тлінні останки розшукати,
по-Божому шану віддати.
Хто не згубив совісті,
той відчуває стогін
тортурної симфонії…
Ні, то не реквієм,
то живим тривожить душу
чуття заритої катами,
Кривавої рапсодії.
Квітень 1995р.
Стогін тортурної симфонії почуто
ПРО УТВОРЕННЯ КОМІСІЇ
З ПІДГОТОВКИ "КНИГИ СКОРБОТИ УКРАЇНИ"
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
На виконання Указу Президента України від 11.05.99 р.
№ 499/99 "Про додаткові заходи щодо забезпечення випуску історико-меморіального серіалу 'Книги Пам'яті України" та забезпечення випуску в 2000 р. 1-го тому "Книги Скорботи України" Івано-Франківської області:
1. Утворити комісію міськвиконкому з підготовки обласної "Книги Скорботи України" для забезпечення збору мартирологічного матеріалу про загиблих цивільних осіб від воєнних дій окупаційних режимів.
2. Відділові культури, музеєві міста, відділові освіти провести методологічні семінари щодо підготовки обласної "Книги Скорботи України" для випуску в 2000 р. 1-го тому.
3. Комісії вжити заходів для залучення широкого активу громадськості — вчителів і учнів шкіл та профтехзакладів, викладачів і студентів вузів, серед колективів військкоматів та військових частин, підприємств і установ з метою організації поквартирних і дворових обходів для збору мартирологічного матеріалу про загиблих цивільних осіб від воєнних окупаційних дій окупаційними режимами.
4. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника міського голови Я. Якубовського.
В. КОРЧИНСЬКИЙ,
міський голова.
ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ
збору інформації про мешканців Івано-Франківської області
та осіб з інших теренів, які загинули
від дій окупаційних режимів
1.У період Першої світової війни 1914-1917 рр.:
а)полеглі Українські Січові Стрільці в боях з російськими та італійськими військами;
б)загиблі мирні особи під час воєнних дій російського та австрійського режимів (від репресій, хвороб, голоду тощо).
2.У період боротьби 1918-1920 рр.:
а)полеглі Українські Січові Стрільці, вояки Української Галицької Армії (УГА), Січові Стрільці (під командою полковника Є. Коновальця);
б)загиблі мирні особи під час воєнного лихоліття (від репресій, хвороб, голоду тощо).
3.У період польської окупації 1919-1939 рр.:
а)загиблі мирні особи і члени ОУН від репресій і польського окупаційного режиму (розстріляні, замордовані у в'язницях, померлі від ран тощо);
б) загиблі члени ОУН і добровольці в боях за Карпатську Україну;
в) загиблі члени КПЗУ.
4.У період першої більшовицької окупації 1939-1941 рр.:
а) загиблі мирні особи, священики і члени ОУН від репресій більшовицького режиму (розстріляні, замордовані у в'язницях,
померлі від ран тощо), б)загиблі члени КПЗУ.
5. У період німецько-фашистської окупації 1941-1944 р.:
а) загиблі члени ОУН, вояки УПА в боротьбі з окупаційним фашистським режимом за Українську Самостійну Соборну Державу;
б)загиблі добровольці військових частин Української Національної Армії;
в) заги6лі мирні особи від репресій фашистського режиму (розстріляні, замордовані у в’язницях, померлі від ран тощо).
6.У період другої більшовицької окупаціі 1944;-1991 рр.:
а) загиблі члени ОУН, вояки УПА в боротьбі з окупаційним більшовицьким режимом за Українську Самостійну Соборну Державу;
б)загиблі мирні особи (родичі, знайомі членів ОУН і вояків УПА) від репресій за сприяння визвольному рухові;
в)загиблі мирні особи від репресій більшовицького режиму, під час колективізації, каральних акцій НКВС.НКДБ. винищувальних загонів, провокаційних банд-боївок НКВС і НКДБ під виглядом ОУН-УПА, у в'язницях, концтаборах, на засланнях;
г)загиблі священики УГКЦ;
д) загиблі від голоду в 1946-1947 рр.;
е) загиблі від репресій за політичні й релігійні переконання;
є)загиблі краяни, яких радянська влада заслала в місця військових конфліктів (В'єтнам, Угорщина, Ангола, Афганістан, інші країни);
ж)загиблі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Роман СТРУТИНСЬКИЙ, заступник голови обласної державної адміністрації.
СКЛАД комісії міськвиконкому з підготовки "Книги
Скорботи України" Івано-Франківської області
Я.Якубовський — заступник міського голови, голова комісії.
Т.Гінчицький — завідувач відділу культури, заступник голови комісії.
Г.Ганцях — редактор телерадіомовної компанії "Коломия", секретар комісії.
Члени комісії:
С.Андріїшин — коломийський краєзнавець.
М.Арсак — директор музею історії міста.
В.Вінтоняк — начальник служби в справах неповнолітніх.
М.Герило — в.о. завідувача міськво.
В.Нагірний — кореспондент ґазети "Коломийський вісник".
Я.Полатайчук — голова культурно-просвітницького товариства "Поступ".
В.Чехічін — заступник з виховної роботи командира військового гарнізону.
А. ГРИЦАН, керуючий
справами виконкому.
Присвячую нескореній поетесі
п. Ірині Сеник.
Я ВІРЮ
О, нелюди, ненажерливі і ситі,
вам дошкуляє правда
про ОУН, УПА,
що визнана у всьому світі.
Негідні ви признати тих,
хто віддавав життя
за України волю.
Зачерствіла, зчорніла
у вас душа, бо збайдужіла
до людських страждань і болю.
Невже не знаєте,
що вам прийде кінець,
не ймете цьому віри…
Ви з жиру біситесь,
як бісились колись,
вилазячи з диявольської шкіри,
опікаючи в обіймах Україну
комуно-сатанинським фашизмом,
смакуючи соціологічні факти,
засіяні ще у роки тридцяті
штучно створеного канібалізму.
Та в пам’яті прийдешніх поколінь,
як і в серцях сучасників,
історія ознаменує все належне.
Ні, не забудемо про те,
як наш знедолений народ
у перші роки незалежності
від нечестивих, від лукавих
витримував все протилежне.
За знищені мільйони люду
в Гулагах, по Сибіру,
за сльози, за обман, за чвари,
за ставлення до незалежності вороже,
я вірю, над комуністами
ще буде суд, лукаві пропадуть,
Господь нам в цьому допоможе!
11 лютого 1997 р.
РУКАВИЧКА
Я згадую собі не раз,
як мати застерігала повсякчас
протоптаною стежкою ходити,
щоб на снігу своїх слідочків не робити.
Тепер над тим роздумую,
в цьому дивного нема нічого…
Просто мій Ангел-хоронитель
оберігав мене від всього злого.
Приходилось мені зимою
до Пруту підбігати, стою-постою,
сміливості наберусь і спитаю:
Діду Грицю, чи це не ваша рукавиця?
Моя, не бачиш, що моя,
я ополонку на ріці робив,
із поспіху її на снігу загубив.
А іншим разом
від перевізника вуйка Горецького
йдучи, наздоганяю
білолицю красиву молодицю,
яка прошепотіла:
Може ти підняла мою рукавицю?
Дивись, у мене до цієї рукавиці пара,
узор такий самий,
а на долоні, щоб не рвалась,
пришила латку…
О, дякую, що не загубилась.
(значить усе в порядку).
Більше ні з ким
не сміла розмовляти,
Цю рукавицю від мами з дому
несла і знала:
коли, кому і “щось” я маю передати.
Ну, а весною, восени
за Прут в олійницю
любила я ходити,
щоб з конопляного насіння
пахучої зеленої олії збити.
Хоч як було тепло,
дід Гриць під капелюхом
заплетену довгу косу ховав.
Вернувшись із війни австрійської,
волосся більше не втинав.
А як Господь йому в роботі помагав.
Сам змайстрував олійницю і млин,
а в полі орав
