Півторак Василь, “Поляк”, 1918-1947

Півторак Іван Миколайович, “Бігун”, 1922-1947

Півторак Михайло Іванович, “Їжак”, 1924-1948

Сопилюк Ярослав Дмитрович, “Вітер”, 1920-1946

Стасюк Олекса Васильович, 1912-1946

Тороус Василь Михайлович, “Лісовий”, 1908-1947

Тороус Микола Михайлович, “Сагайдачний”, 1910-1945

Тороус Петро Михайлович, “Довбня”, 1923 – 1947

Тороус Михайло Васильович, “Сірий”, 1920-1947

Тороус Дмитро Васильович, 1928-1946

Тороус Михайло Іванович, “Ворона, 1922-1947

Тороус Степан Васильович, 1922-?

Тороус Василь Федорович, “Олень”, 1924-1944

Ткачук Михайло Матвійович, 1921-1944

Ткачук Дмитро Васильович, “Булка”. 1916-1946

Федорчук Дмитро Іванович, 1895-1944

Федорчук Іван Дмитрович, “Жук”, 1924-1947

Федорчук Максим Дмитрович, “Дубок”, 1926-1947

Ягнич Михайло Васильович, 1921-1945

Ягнич Дмитро Іванович, “Тур”, 1921-1945

Якуб’як Олекса Іванович, 1915-1944

Якуб’як Ілько Іванович, 1917-1944

Якуб’як Іван Васильович, 1908-1945

Якуб’як Михайло Васильович, “Хорт”, 1918-1946.

Список склав житель с. Саджавка Михайло Грицюк.

Із спогадів станичного

Михайла Андрійчука

“Високо під вершиною гори Діл, за Прутом, був повстанський бункер. Тут весною 1947 року загинула група повстанців, оточена підрозділами НКВС.

Було це 8 квітня, на Вербну неділю. Люди почули постріли, побачили дим. Криївка горіла. Хлопцям пропонували здатися живими. Двоє з них хворіли на тиф: Максим’юк Олексій (“Зимний”) і Федорчук Максим (“Дубок”). За хворими доглядав Максим’юк Микола (“Вівчар”). Напередодні їх провідував районний провідник “Сич” (Пеньківський Василь).

Хлопці без вагань вирішили: живими в руки ворога не здаватись, краще смерть. Але спочатку знищили книги та документи, щоб не дістались ворогові. Михайлу Палійчуку якимось чудом вдалося втекти...

Мертвих, обгорілих повстанців по землі волокли до човна (серед них були “Іскра”, “Сірий”, “Ворон”, “Бігун”, “Зимний”, “Дубок”, “Вівчар”, “Малий”, “Смішний”). А потім повезли в Ланчин в НКВС.

Людей зігнали впізнати мертвих, та ніхто не видав. Пізніше односельчани прийшли на місце трагедії і знайшли обгорілу книгу П. Куліша “Чорна рада” і ще сторінки невідомих книг.

На цьому місці зараз встановлено пам’ятний хрест”.

(Записали краєзнавці 6-А класу Саджавської ЗОШ у 2002 році).