в Українських Карпа-тах, у межах Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. У верхівях (до смт Делятина) П. має гірський характер. Долина слабозвивиста, V-пoдібна, на окремих ділянках яв-ляє собою ущелину. Шир. її змінюється від 35 до 780 м, переважна — 200—300 м. За-плава П. на цій ділянці пе-реривчаста, шир. —50 м, максимальна — 300 м. Річище звивисте, порожисте; багато не-великих островів; біля м. Ярем-чі є водоспад. Шир. річки від 15 до 40 м, найбільша — 120 м (біля Делятина). У серед, течії долина П. набуває тра пецієподібної форми, шир. її 2—5 км, подекуди — до 9 км Заплава двостороння, шир. 0,5 —1,5 км. Річище звивисте, розгалужене, є пороги; пере-січна шир. річки 40—100 м, найменша — 8 м, найбільша — 260 м. На нижній ділянці (від смт Липкани у Молдові) до-лина П. переважно ящикопо-дібна, на окремих ділянках V-подІбна; шир. від 0,8 км до 12 км (біля гирла). Заплава двостороння, шир. З — 7 км. Річище дуже звивисте, розга-лужене (крім пониззя); шир. зростає від 30—40 м до 140 м. Глибини коливаються від 0,2 м до 1,5 — 2 м. Похил річки змінюється від 100 м 7км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла) Осн. притоки (в межах України): Пістинька, Рибниця, Черемош, Дереглуй (праві), Тлумачик, Добривідка, Турка, Чорнява, Белелуя, Шубранець, Рингач, Черлєна (ліві). Для водного режиму П. характерні весняна повінь, нестійка літ-ньо-осіння межень і паводки протягом більшої частини року. Каламутність води за рахунок наносів досягає 400—430 г/м3 і більше. Льодостав з кінця грудня — поч. січня до поч. березня (у верхів'ї скресає на тиждень пізніше); в окремі роки П. не замерзає. Під час льодоходу бувають затори. Гід-ролог, пости біля с. Кремен-ці (з 1959), Яремчі (з 1950), Чернівців (з перервами 1895 — 1911, 1919 — 24, 1926—35 та з 1945), в Молдові — біля міст Унгени (з 1956) та Леово (з 1956). Діють Снятинська ГЕС і гідротехнічний комплекс «Костешти — Стинка» з водосховищем (у Молдові). У верхів'ях на відвідних каналах споруджено водяні млини. Во-ду П. використовують для водопостачання та зрошуван-ня. Для захисту від руйнування та паводкових вод на окремих ділянках береги ріки обваловано, укріплено каменем і бетонними плитами, у заплаві (пониззя) прокладено дренажні канали. У гірській ча-стині бас. П.— Карпатський природний національний парк; діють численні туристські маршрути по Пруту. На П.— міста Яремча, Коломия, Чернівці (Україна), Унгени, Леоно, до якого ріка судноплавна (Молдова).
Види лікарських рослин, які зустрічаються на території Івано-Франківської області.
Бузина чорна. Зустрічається переважно в Прикарпатті, зрідка в Карпатах. Зростає у листяних лісах, серед чагарників, на заростаючих лісосіках. Іноді бузина чорна зустрічається у придорожніх лісонасадженнях і полезахисних смугах. З лікувальною метою використовують квітки, кору та плоди.
Барвінок малий. Зустрічається в лісах, на схилах степових балок. Як декоративну рослину розводять в садах і парках. З лікувальною метою використовують траву.
Валеріана лікарська. Росте на вологих луках, між чагарниками та по берегах річок. Для виготовлення ліків використовують дворічні кореневища та корені.
Гірчак перцевий. Росте по берегах річок, поблизу ставків і по канавах, у вільшаниках та інших вологих лісах. Використовують траву (квітучі гілки).
Глід колючий. Зустрічається на лісових узліссях і галявинах, в придорожніх лісонасадженнях і полезахисних смугах. Використовують квітки і достиглі плоди без плодоніжок.
Горобина чорноплідна. Культивована. З лікувальною метою використовують плоди.
Грицики звичайні. Росте на полях, біля шляхів, поблизу помешкань. Використовують траву.
Деревій звичайний. Зустрічається на полях, луках, лісових галявинах, біля узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів. Заготовляють траву, листки і квітки у період його цвітіння.
Звіробій звичайний. Росте на сухих луках, пагорбах, галявинах, у лісових посадках та між чагарниками. З лікувальною метою використовують надземну частину рослини - стебло, листки, квіти.
Золототисячник звичайний. Росте в сухих місцях між чагарниками, на пагорбах, галявинах. Використовують траву з прикореневими листками.
Конвалія травнева. Зустрічається в хвойних, листяних і мішаних лісах. Для виготовлення ліків використовують окремо квіти, листки і траву рослини.
Кропива дводомна. Росте як бур'ян по засмічених місцях, на городах, у садках, на узбіччі шляхів. З лікувальною метою використовують листки, корені і насіння.
Крушина ламка. Росте на узліссі, між чагарниками. Дуже часто разом з вільхою. Ліки виготовляють з кори крушини.
Кульбаба лікарська. Росте на луках, полях, у садах, садках, обабіч шляхів. Використовують корені кульбаби.
Материнка звичайна. Росте на лісових галявинах, серед чагарників, на узбіччі доріг. Для виготовлення ліків використовують всю надземну частину.
М'ята перцева. Росте в садках, на городах. Розводять на плантаціях. Для виготовлення ліків використовують листки.
Наперстянка великоквіткова. Росте в розріджених лісах, на галявинах, узліссі, серед чагарників, на лісосіках, місцями утворює зарості. З лікувальною мстою використовують листки.
Первоцвіт весняний. Росте на луках, серед чагарників, на лісових галявинах, у розріджених лісах, на схилах та обабіч шляхів. Заготовляють рослину з квітками під час її цвітіння.
Пижмо звичайне. Росте вздовж шляхів, на межах, сухих луках, на берегах річок. З лікувальною метою використовують квіткові кошички без квітконіжок.
Підбіл звичайний. Росте у ярах, по ровах, а здебільшого на берегах річок, біля струмків, у хвойних лісах. Для виготовлення ліків використовують квітки і листки.
Ромашка лікарська. Росте на городах, полях, обабіч доріг. З лікувальною метою застосовують суцільні квіткові кошики без стебел.
Фіалка триколірна. Росте на лісових галявинах, у чагарниках, у садках і парках. Для виготовлення ліків використовують всю рослину.
Цмин піщаний. Росте на піщаних грунтах: у соснових лісах, на узліссі та