Ліжники (джерга)

Ліжник – домоткане ворсове вовняне покривало. Ткали ліжники з грубої ледь скрученої вовняної пряжі. Завдяки заключним етапам обробки – валянню і чесанню ліжник набуває пухнастої ворсової м’якої поверхні. Напротязі століть на Гуцульщині виробились традиційні композиції орнаментів від яких ліжники отримують певну назву.

Килими (доріжки, покривала, ковбики, гобелени)

Килими відзначаються найбільшою різноманітністю серед інших декоративних тканин. Для гуцульських килимів характерний поперечно-смугастий орнамент при відсутності спільного поля. Площа килима розділені на широкі і вузькі смуги, заповнені геометричним орнаментом. Гуцульські килими без ворсові, гладкі, поліхромні. За назвою основного елемента композиції килим отримує відповідну назву.

Верети (накидки, доріжки, кар’єри тощо)

Верета виконувала головним чином функцію постільного покривала, мала вигляд довгої вузької, або зшитої з декількох вузьких полотнищ, напіввовняної тканини. Верети ткалися з конопляної, рідше лляної пряжі і орнаментувалась рапортом з декількох перебірних вовняних стрічок. Зустрічаються також верети ткані у клітку („карпатї”, „хрестамі”). Ширина сучасних верет залежить від заправ очної ширини верстата. Здебільшого вони мають кольорове тло і замкнуту композицію. Переважають різні техніки перебірного ткання.

Скатерті (серветки, серветки)

Скатерка – тканий виріб для покриття столу, або скрині. Відповідно до розмірів стола або скрині мала форму вузького видовженого прямокутника. Їх ткали з конопляної або лляної пряжі чиноватими переплетеннями. Біле полотнище ритмічно перетикали однорідними або різними за візерунком смугами. Кінці скатертей заповнювали ширшими і багатшими орнаментами виконаними технікою перебору.

Пішви (наволочки)

Пішви виготовлялись спеціально для подушок. Переважно прямокутної форми. Ткались з коноплі, льону переважно пиноватими переплетеннями. Полотнище пішви згиналось навпіл і зшивалось по довшим сторонам, а на згині („ребрі”) було розміщено декілька кольорових орнаментованих смуг виконаних перебірними техніками. Основне поле залишалось білим, або перетиналось кольоровими вузькими стрічками. З кінця ХІХ ст. набули поширення наволочки декоровані орнаментальними мотивами доцентричного розташування.

Рушники

Рушники на Гуцульщині і Покутті були не так інтерєрного, як обрядового призначення. Рушники ткалися з коноплі, льону, рідше бавовни, різноманітними ремізночовниковими і перебірними техніками. Основне поле рушника здебільшого лишалося білим, або перетикалось незначною кількістю тонких кольорових смуг. Краї рушників декорувались багатим тканим перебірним орнаментом.

Короткий словник термінів народного ткацтва

Бесаги (бисаги) – подвійна торба, перекидна сумка.

Бесагові тканини – тканини з яких виготовляють бесаги, переважно клітчасті.

Валило – пристрій для ущільнення, збивання, валяння ліжників.

Верета (вереня) – конопляне, лляне, напіввовняне, або вовняне покривало.

Веретено – ручне знаряддя для прядіння, тонка паличка з видовженими і загостреними кінцями і потовщенням посередині.

Віконця – орнамент що утворюється на поверхні тканини саржевого переплетення (зворотня саржа).

Вічка – орнамент, саржевого переплетення дуже дрібні ромбики (зворотня саржа).

Вичіски (штим) – короткі волокна вовни, відходи вовни.

Волічка – нитка високоякісної вовни фабричного виробництва.

Волос – довгі волокна вовни вичесані на гребені, або щітках.

Горбатка (обгортка, опинка) – незшитий жіночий одяг з тридільним розташуванням узорних і без узорних площин.

Гранишник – композиція гуцульського килима.

Гребінці – орнаментальний мотив у вигляді прямокутних зубчиків репсового переплетення.

Гуцул – композиція гуцульського килима.

Джерга – ліжник.

Дзьобенка – невелика прямокутна жіноча ткана торбинка.

Драбинка (шахівочка) – узор на тканині у вигляді стовпчиків, що повторюються у шазовому порядку, різновид репсового переплетення.

Дригання – скручування, зсукування ниток.

Запаска – жіночий тканий поясний одяг із двох поперечно-смугастих полотнищ.

Заснівка (проянівка) – повздовжня кольорова смуга утворена кольоровими нитками основи. Такими смугами переважно обрамляють краї тканини.

Зрібне (згрібне) – льоняне або конопляне волокно низької якості.

Зріби – відходи прядива, короткі льоняні або конопляні волокна.

Ільчате (їльчате, ільчісте) – різновид саржевого переплетення, яке утворює на поверхні тканини дрібні ромби або кривульки.

Кавалєр – композиція ліжника.

Кавалерське очко – композиція ліжника.

Клинці – орнаментальний мотив у вигляді прямокутних (різновид килимового перебору).

Клочане – волокно найнижчої якості конопляне або льняне для виготовлення верет.

Клоччя – грубі найкоротші волокна коноплі або льону, відходи чесання.

Коверцьовий – композиція ліжника.

Колиска – композиція гуцульського килима.

Кочета (кочіла) – узор утворений стовпчиками і настилами перебору „під дошку”.

Крайки (оскрайки) – тканий, або плетений вовняний пояс.

Кривий – композиція ліжника.

Кривульки (смерічки, сосонки) – зигзаподібні орнаментальні мотиви утворені саржевим переплетенням.

Кросенця – пристрій для виготовлення тканих поясів, маленький ткацький верстат.

Кросна – вертикальний ткацький верстат.

Куделя – деревяна ручна прялка.

Кужівка – 1. Частина прялки, конусоподібний кілок, на який намотують прядиво. 2. Прялка механічна.

Кужівка „німецька” – механічна прялка.

Кужіль – прядиво, намотане на кужівку.

Кучері – орнаментальний мотив.

Кучер – композиція гуцульського килима.

Ліжник (джерга) – домоткане вовняне ворсове покривало.

Ліжникарство – виготовлення ліжників.

Лопатковий – композиція ліжника.

Ляда – пристрій ткацького верстата, яким прибивають ніткання (ботан).

Міцок (міцка, мицька) – вовна зістрижена з ягнят.

Мотовило – пристрій для змотування ниток у мітки довга жердина роздвоєна з одного кінця, а з другого має поперечку.

Натенина – вовна зістрижена з однорідної вівці.

Обгортка – те саме що горбатка і опинка.

Окрайка – те саме що і крайка.

Опинка – те саме що горбатка, обгортка.

Павучок, павучків – узір, що нагадує по формі павучка, або букву „ж”, утворений репсом і настилом перебору „під дошку”.

Пасмо – 30 ниток при розрахунку ниток, або 10 чесниць.

Перебірний (ребір, забор) – орнамент виконаний настилами ниток спіткання, узорний.

Переміжка – головний убір заміжньої жінки у вигляді довгого рушника.

Піпрєжа – моток ниток основи готовий до снування, має 10 пасом.

Піткання – уток, нитки що переплітають основу.

Пішва – наволочка на подушку.

Повехниця – вузька смуга, яка обрамляє верхню частину