Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Історія паперових грошей України 1917—1920 років

Історія України знає не так уже й багато не лише паперових грошей (бон), а й монет, які можна було б назвати українськими. До таких належать монети київського князя Володимира Ольґердовича ХІV ст., т. зв. «сєвські чехи», карбовані для України в 1686—1687 рр. У ХХ ст. монети ні в Україні, ні спеціально для України не карбувалися. Однак двічі випускалися паперові гроші — в часи Першої світової війни, революцій і громадянської війни та в роки Другої світової.

Емісії паперових грошей Українською Центральною Радою

Після лютневої революції 1917 року та утворення у березні Центральної Ради в Україні відразу ніхто не вів і мови про запровадження своєї національної валюти. Нова влада ставила перед собою завдання досягти лише права на автономію України у складі федеративної демократичної Російської республіки. Отже, власні гроші для України в умовах федерації та єдиного економічного простору не передбачалися. Однак протягом літа — осені різка зміна політичної ситуації змусила молоду українську владу терміново вирішувати питання про незалежність та суверенітет республіки. Ще до проголошення в IV Універсалі (січень 1918 р.) самостійності УНР Центральна Рада встигла провести низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету України. 19 грудня Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів. Першу емісію становили карбованці.

Перші паперові гроші УНР були випущені, за різними джерелами, 24 або 26 грудня 1917 р. (за новим стилем, відповідно, 5 або 7 січня 1918 р.).

Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Тоді ж на герб України були запропоновані тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом і навіть свастика. Художник Георгій Нарбут (1886 — 1920), ім’я якого тісно пов’язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи давні монети, вибрав тризуб із хрестом. Саме він і був зображений на перших українських паперових грошах.

Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її білетом з номіналом у 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками», — мабуть, через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартушках (кияни називали фартушки «горпинками»).

Гроші пішли в обіг блискуче, маючи однакову вартість зі старими російськими. Економісти вважали, що якби не прив’язка до російського рубля, то вони навіть були б вищі за курсом. Тепер серед колекціонерів-боністів банкнота у 100 карбованців високо цінується як перший зразок української валюти.

Після підписання Брест-Литовського мирного договору і повернення Центральної Ради до Києва, 1 березня 1918 р. гривня стала основною грошовою одиницею. Та «грошовий голод» змусив вжити термінових заходів. У Києві Український державний банк почав друкувати тимчасові розрахункові білети, які надійшли в обіг ще до появи банкнот закордонного друку. Проте виготовлення грошей у Німеччині зволікалось, і через це тимчасові білети набули більшого, ніж передбачалося, значення. Так і відбулася ІІ емісія Центральної Ради (починаючи з 6 квітня 1918 р.). Були випущені паперові гроші у 100, 200, 400, 500 і 1000 крб., з водяними знаками, на високоякісному папері.

30 березня 1918 р. вийшов закон про випуск паперових грошей номіналами у 5, 10, 25 і 50 крб. (загальною вартістю на 100 млн. крб.) Планувалося, що їх обіг буде більш-менш тривалим (до 1.03.1924 р.). 5 і 10 крб. так і не були випущені, 25 крб. з’явилися 6.04.1918 р., 50 крб. («лопатки»)— пізніше.

У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Спочатку вони були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх як марки і гроші одночасно на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з’явились у обігу вже після падіння Центральної Ради.

29 квітня 1918 р. відбувся з’їзд вільних хліборобів, на якому, не без допомоги німців та австрійців, гетьманом України було обрано Павла Скоропадського (1873 —1945). Він же й проголосив країну Українською Державою, розігнавши перед цим Центральну Раду.

31 травня 1918 р. гетьман Скоропадський віддав наказ про запровадження нових паперових грошей — гривень. Друкувалися вони у Берліні, оскільки були замовлені в Німеччині ще Центральною Радою.

5 серпня 1918 р. з’явились перші паперові гривні. Це були 3,6 — відсоткові облігації внутрішньої позики й називалися «Білетами Державної Скарбниці» номіналом у 50, 100, 200 та 1000 грн. Такі білети друкувалися з 8 купонами (по 4 з кожного боку банкноти). Художник Георгій Нарбут був автором ескізів. Спочатку планувалося використовувати ці білети як облігації для внутрішньої позики, проте через брак грошей у серпні 1918 р. уряд наказав використовувати їх як гроші.

Але уряд П.Скоропадського так і не зміг опанувати становище у сфері фінансів та грошового обігу. Попередня влада залишила своєму наступнику досить важку спадщину. Українська Держава не мала бюджету, всі установи жили у борг, видатки на державне управління безперервно зростали. Через це Україна жила за рахунок інтенсивної роботи друкарського верстата. Збільшення грошової маси призвело до величезної інфляції та зростання цін.

Але, незважаючи на велику кількість випущених знаків, в


Сторінки: 1 2 3 4