У 1938 р. в Саджавській шестикласовій школі працювало 6 вчителів і навчалося 112 учнів. Протягом 1930-х років директорами школи були Яворський, Бриндзей.

Про культурне життя села свідчать такі факти, що Саджавку в 1920-30их роках відвідували письменниці Ольга Кобилянська, Олена Кисілевська, син Івана Франка Петро, які гостювали у пароха села Сидора Бобиневича та його дружини - української письменниці–мемуаристки Марії Устиянович”.

ІСТОРІЯ СЕЛА У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ

“Економічне життя Саджавки у міжвоєнний період

“Підставою прожитку мешканців Саджавки було хліборобство. Велика роздрібленість селянської земельної власності довела до того, що саджавчани в основній своїй масі сталися власниками невеликих, малоземельних господарств і лише з трудом могли прогодувати свої родини.

Значне полегшення прийшло в 1935 році, коли громадська рада постановила віддати селянам під рільну управу велике громадське пасовисько. Таким чином саджавчани дістали під управу понад тисячу моргів Морг – одиниця виміру площі грунтів. 1 морг 0,26 га. додаткової землі оплатою від 10 до 15 золотих від морга на рік.

На заораному пасовиську позалишалися де-не-де непридатні під ріллю видолинки з джерельною водою та малими потічками. Декілька підприємливих селян позаводили на цих місцях рибні ставки загальною площею 24 га, де вирощували коропів (за оплатою 30 золотих річно від 1 га).

Мало село й 30 га власного громадського лісу, деревний матеріал якого вживано на громадські будови. Діяли також в селі два млини, дві олійні і дві молочарні “Масло союзу” при кооперативі “Прут”.

Мала Саджавка й чимало добрих ремісників. Були свої ткачі, гончарі, столярі, теслярі, будівничі, шевці, кравці, кушнірі, ковалі, колодії та ін. Були й свої “лікарі” – знахарі й знахарки. Теплі й гарячі купелі брали селяни в лазні Дмитра Кузьмина за оплатою одної в’язанки дров”.

(М.Сербенюк “Саджавка на Прутом”. – Гуцульщина, 1985, №1).

Ольга Кобилянська в Саджавці

Чарівні Карпати та швидкоплинний Прут зачарували гірську орлицю – Ольгу Юліанівну Кобилянську.

Документально встановлено, що вона бувала у селі Саджавка в 1918, 1928 і 1929 роках. Тут проживала з 1905 до 1941 р. її добра знайома, товаришка юних літ Марія Бобикевич (1859-1942 рр,) – дружина священика Сидора Бобикевича.

У листі від 25 липня 1928 р. О. Кобилянська писала:

“Від вчера, то є 24-го, я в Саджавці, тут дуже добрий воздух і мені мило й добре” [16; 139]

Донька Марії Бабикевич Клавдія згадувала:

“Теплі літні вечори переживалися спільно на ганку. Під шум Прута, що блистів у світлі місяця, велися цікаві балачки про мистецтво, музику...” [16; 139]

Будинок, де зупинялась письменниця, і зараз стоїть у Саджавці на тихій вулиці, названій її іменем. До 125-річчя з дня народження О. Кобилянської на цьому будинку встановлено меморіальну дошку (4 грудня 1988 року).

(За матеріалами шкільного історико-краєзнавчого музею с. Саджавки).

Гартування національного духу саджавчан

“За двадцять років, всупереч польській окупації, Саджавка національно дозріла й завдяки своїм національно-громадським установам, а зокрема УВО й особливо ОУН, досягла високої національної свідомості й зайняла передове місце серед громад усієї Галичини, а в Надвірнянськім повіті була “безконкуренційно найсвідомішим українським селом”

(М.Сербенюк “Саджавка на Прутом”. – Гуцульщина, 1985, №1).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ

За яких умов наш край був окупований Польською державою?

Використовуючи нарис М.Сербенюка “Саджавка над Прутом” охарактеризуйте економічний розвиток нашого села у 1920-30-х рр.

Розкажіть про національно-культурне життя у Саджавці в період польської окупації.

Знайдіть в експозиції шкільного історико-краєзнавчого музею експонати, що розповідають про діяльність товариства “Просвіти” в Саджавці та його активістів.

Використовуючи краєзнавчу літературу та інші джерела, напишіть реферат “Ольга Кобилянська в Саджавці”.