Реферат
Село Добротів
АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ СЕЛА ДОБРОТОВА
Про те, що на території села Добротів проживали стародавні люди, свідчать залишені ними знаряддя праці. Найдавнішим з них 15-20 р. Це кремнієві скребки, ножі, проколки. Всі вони білі за кольором. До наступного періоду мезаліту належать які мають форму вербового листка (верболисті). Це наконечники стріл, різці, ножі. В цей час відбулося потепління і на території нашого села появилися звірі, які водяться сьогодні. Ще було винайдено лук.
ЗАСНУВАННЯ ДОБРОТОВА
На превеликий жаль цей період життя нашого села залишається ще дуже маловивченим. Але і ті скупі дані свідчать про нелегке життя селан. Голодні роки, пошесті, стихійні лиха погіршували їхній стан. Найбільшою бідою того часу були напади татар.
В ІІ-ІІІ ст. н.е. предки-язичники обожнювали незнайомі їм сили природи, поклонялися сонцю, вогню, деревам. До сьогодні в тій чи іншій мірі, збереглися аграрно магічні елементи Коляди на Різдво, Купала в веснянках і гаївках на Великдень. Відмінність і самобутність таких святкувань від традицій інших сіл говорять про якийсь, особистий, відокремлений шлях і час розвитку нашого села.
Про княжі часи, і те, що діялося на території нашого села ми дізнаємося із археологічних знахідок. Наприклад, сокира, ножиці і наконечники стріли – яскраві свідки про землеробів воїнів, наших предків.
З переказів старожилів відомо, що на горі Валиковиця проживала родина, в котрій крім батьків було 12 дітей. Це підтверджує топонім Валиковиця із характерним, для того часу наголосу на першому від кінця складі.
Перша письмова згадка про Добробротів припадає на 1460 рік. В цей час селами від Делятина до Саджавки володіють брати Делятинські. З 1578 р. селами від Микуличина до Ланчина володіють польські пани Яків Хотомірський та Христофор Биздницький.
В кінці ХVІ ст. До брилів переходить у власність Костянтина Белзецького – галицького стольника.
Село До брилів було пільним, і майже все населення займалося і майже все населення займалося землеробством та вирощуванням худоби.
Проживали селяни за дворищною системою п два господарства в дворі в однокімнатних будинках “бур деяк”
ДОБРИЛІВ В ПЕРІОД МІСТА
Село До брилів було власністю панів Безлецьких. Це були багаті люди, великі землевласники, власники соляних помислів у мали неабиякий вплив у короні. На кінець ХVІ поч. ХVІІ ст.. припадає період найбільшого розвитку в селі ремесел та торгівлі. На цьому фундаменті зводяться політичні та економічні привілеї Белзецький. Збагачуючись вони вимагають від польських королів права перебудувати свої найбільш розвинуті села в місті, за рахунок яких можна б було збільшувати прибутки від доходів з ремесла і т.д.
З 1616 р. с. До брилів одержує статут міста. Мабуть дуже переконливими були дані про торгівельні можливості в цьому маленькому села, мабуть добре були розвинені ремесла, щоб домогтися в короля дозволу на заснування міста. Більше як 100 років це мікро містечко відігравало важливу роль в економічному та культурному розвиткові краю.
В 1923 р. в Добрилові зводиться замок-укріплення. Як форпост перед Делятином, де проживали Белзецькі: батьки – Константин сини: Олександр; Станіслав, Єварист, Ян, Теодор – Андрій, Боневентура – Константи. Замок обноситься валами, ровами з водою, деревяним частоколом, вежами.
В 1624 р. в містечку До брилів проживало 228 осіб, це найменше місто в Польщі. Поряд з ним, на карті Біплана бачимо тільки 4 міста, виділених ним в долині річці Прут. Тільки розвинуті були торгівля та ремесла могли більше як 100 р. процвітати. До брилів славився на всю округу своїми ваговими ярмарками.
Після смерті в 1643 р. Канстянтина Белзецького, сини розпочали п’ятилітню міжусобну війну за спадок батька.
Жителі Добрило ва Івась Велзівський, Федір Сміганов, Пецлаще, Михайлович, Федик, Кушнір, Квасник та інші були в загоні Андрія намісника, який в 1648 р. із своїм загоном підтримав національно-визвольний рух Семена Височана.
В 1670 р. місту належало 30 моргів землі, було 38 хат де проживали 209 жителів. Функціонував 1 млн. Селяни утримували 20 корів і волів.
З 1661 по 1717 рр. місто управляється за Магдебурзьким правом.
ДОБРИЛІВ У ХVІІІ СТ.
В 1729 р. До брилів втрачає статус міста, відміняються всі привілеї, занепадає торгівля. Видобування та переробка солі носить місцевий характер. Поряд з Добриловом впевнено зростають Делятин та Ланчин.
ПРИЧИНИ ЗАНЕПАДУ ДОБРИЛОВА
Причина перша: зміцненя фільварково-панщинцької системи та подальше закріплення селян.
З 1612 по 1633 р. відбулося 26 нападів. За переказами старожилів, після одного такого напад село зазнало непоправних людських і матеріальних втрат.
З 1616 до кінця ХVЫЫЫ ст. село носить дві назви Обрилів і Добротів.
Назва Добротів прижилася лише в цьому столітті. І в цей час занепадає торгівля, ремесла, соледобування. Розвивається сільське господарство, тваринництво. Про повну картину стану тваринництва в Добротові дізнаємося із квитанцій рогового податку Делятинського ключа за 1738 р.
На початку ХVІІ ст. арена система стала основною формою господарювання магнатсько-шляхетської верхівки. В 1739 р. в Добротові орендарем був єврей, котрого вбив О.Довбуш. Орендар керував збором податків, панщиною, збирав мито, давав у борг і навіть опікувався церквою.
Добротів у І світову війну.
З початку вибуху війни 1 серпня 1914 р. наш край стає ареною двобою двох монстрів, які прагнули вирішити свої імперіалістичні плани руками підвладних народів. І в цьому горищі нещасної бойні загубилося село Добротів, яке і не догадувалося про ті випробування. Що йому приготували Августівні особи.
1 серпня 1914 р. в селі Добротів було об’явлено про мобілізацію до Австрійського війська чоловіків від 21 до45 років. На дверях Гміни