Ядро Землі має радіус 3470 км. ( 19 % об’єму ). Виділяють зовнішнє ядро від 2900 – 5100 км. , і внутрішнє радіусом приблизно 1270 км.. Температура в ценрі Землі 4000 – 5000 градусів цельсію , а тиск досягає 3.5 млн атм. З приводу хімічного складу ядра висловлювалися різні думки :

1). Ядро Землі складається в основном у з заліза та невеликих домішок нікелю, тому його називають Nife.; подібний склад мають деякі залізні метеорити, що падають на землю. Через високу температуру зовнєшнє ядро перебуває в розплавленному рідинному , а внутрішнє у твердому стані ;

2). Зовнішнє ядро селікатне , а внутрішнє залізне;

3). Ядро складається з селікатних сполук і є кам’янистою речовиною з доміжками заліза , ущільнене високим тиском . Густина ядра більша 10 г/смі , а в центрі – навіть 12 г/смі. Воно перебуває під тиском ( 1.4- 3.5 млн атм ) і має дуже високу температуру . Тому речовина перебуває в особливому металізованому стані.

Запаси води на Землі величезні 1.46 * 10 9 кмі , тобто 0.025 % усієї маси Землі . Проте абсолютна більшість цієї маси – це гірко солона морська вода , непридатна до пиття та технологічного використання . Присна вода на планеті становить лише 2% - від загальної кількості , причому 85% її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди , айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води - це річки , прісноводні озера , деяка частина підземних вод , саме ці джерела і використовуєть людством для своїх потреб. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад людської крові – містить тіж хімічні елементи і приблизно в тих же пропорціях. Це один з доказів того , предки людей як і інших ссавців жили у морі . Океани і їх моря з’єднані між собою за принципом сполучених посудин .

Кожний з океанів має свої течії , припливи і відпливи , вітри і температури , розподіл солоності тобто характеризується фізичними , хімічними , біологічними властивостями , динамічними процесами будовою дна . Там де між океавнами немає материків межі умовні . Океани відрізняються один від одного , як географічним положенням так і морфологічними рисами.

Моря – це відособлення частини океанів вклинені в сушу або відокремлені островами чи півостровами . За ознакою відокремлювальності та особливостями гідрологічного режиму моря поділяють на внутрішні , окраїні та міжостровні . Річки – це водні потоки , що течуть у виробленому ними руслу . Кожна характеризується довжиною та площею басейну. Напрямок течії річок відбиває нахил місцевості і залежить від рельєфу. Проте річок з прямолінійною течією майже небуває . Виняток становлять окремі ділянки молодих річок , особливо гірських затиснутих між хребтами , звичайно річки звивесті утворюють меандри - тобто заокруглені закру ти , зузмовллені діяння м річної ірозіїї. Швидкисть течії залежить від падіння річки .

Біосфера – це одна із сфер географічної оболонки , що включає насені живими організмами частини атмосфери , літосфери та літосфери.

Походження організмів на землі вивчають з двох точок зору : географічної ібіологічної . Перша з них полягає в виявленні умов виникнення , поширення та розвитку живого , друга у вивченню появи живої речовини. Жива речовина на планеті виникла близько 3 мільярдів років тому , і форми життя надзвичайно різноманітні . Перші мешканці Землі – синьо – зелені водорості та різні бактнрії .

Атмосфера, гідросфера , в верхніх шарах літосфери утворюють оболонку або сферу біосфери . Людина , як біологічна і стота , також є складовою частиною біосфери. Вона неможе існувати в іншому середовищі ніж те ,що склалося на планеті за її довгу історію – неможе дихати повітрям іншого складу , неможе пити воду ,забруднену шкідливими доміжками , неможе жити при іншому , ніж сьогоднішнє , внапруженні магнітного поля .

Атмосфера як газоа оболонка ,планета утворена самою Землею. Повітряна оболонка Землі , її атмосфера є однією з найголовніших умов житття , атмосфера має також екологічне значкння . Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів , регулює сезонні і добові коливання температури є носієм тепла і вологи. Через атмосферу відбувається фотосинтез та обмін енергії , інформації – це основні процеси біосфери. Для деяких організмів атмосфера є основним середовищем життя . Атмосфера складається з таких шарів : тропосферра , стратосфера , ммезосфера ,мермосфера , екзосфера, геокорона; далі атмосфера поступово переходить у міжпланетний космічний вакуум. У верхніх шарах Земної атмосфери сонячне випромінювання спричиняє сильну іонізацію. Іонозовані шари атмосфери називаються іоносферою.

Тропосфера – це нижній шар атмосфери , що безпосердньо прилягає до землі . В ньому зосереджено 79 % усієї маси атмосфери . Висота тропосфери над полюсами – близько 8 км. , над помірними широтами 10 - 12 км ., над екватором 16 – 18 км.. Температура від земної поверхні до тропо паузи поступово знижується в середньому на 0.6 градусів на кожні 100 м., від 14 градусів на рівні моря, до 56 градусів на верхній ммежі тропосфери. У тропосфері основна