Інший кераміст О. Безпалків, — майстер керамічного рельєфу. Мініатюрні зображення лю-дей, тварин, архітектурних споруд, сюжетні сцени художниця переважно розташовує на невеликих пластах чи чотиригранних керамічних штофах. Ком-позиції, насичені дрібними деталями, відрізняються тонким опрацюванням основних форм та аксесуарів. Обрана тема подається у вільній експресивній манері. Нерідко в декоративному трак-туванні фігур порушуються реальні про-порційні співвідношення. Емоційно ви-разні образи позначені властивою народним майстрам щирістю та безпо-середністю.

Одна з кращих робіт художниці — триптих «Дума», що включає серію керамічних штофів «Ремесла», «Розва-ги», «Військо» (1973). На прямокутних стінках автор відтворює сцени минуло-го. Зображення трактовані декоративно. Невисокий мальований в коричнево-сі-рих тонах рельєф виділяється на охристо-червоному фоні. Завдяки вдалому поєднанню традиційної утилітарної фор-ми та стилізованого, майстерно викона-ного декору названі твори сприймаються як дорогоцінні реліквії минулого.

Пласти О. Безпалків вирішуються у формі невеликих картин, де саме зобра-ження і обрамлення моделюються в ке-раміці. Кольоропластичне рішення таких станкових в своїй основі творів відкри-ває цікаві можливості. Хоча автора під-стерігає небезпека втрати відчуття спе-цифіки матеріалу, вона успішно уникає імітації живопису. Серія декоративних пластів — «Квіти», «Риби», «Птахи в клітці» (1975), наприклад, позначена умі-лим використанням природних власти-востей матеріалу. Реальні зображальні мотиви тут вдало трансформуються у виразні декоративні композиції. Подібне декоративне трактування відрізняє і серію пластів, присвячених архітектур-ним пам'яткам Львова — «Чорна кам'я-ниця», «Будинок Корнякта», «Кривчицька церква», «Бернандинський ко-стьол» (1975) та ін.

Поряд з творами камерного характе-ру О. Безпалків виконує великі, ліпле-ні з шамоту тарелі, де горельєф нерідко переходить в об'ємне зображення, до-повнюється кольоровими градаціями. Художниця майстерно вирішує композицію в колі, досягає в обмеженому піднятими краями тарелів просторі ілю-зорної глибини, ніби проникає всереди-ну виробу. Утилітарна форма та зобра-жальний мотив існують у нерозривній органічній єдності.

Слід, проте, відзначити, що львівські митці ніколи не сприймали традиції як догми, строго канонізовану систему, не прагнули копіювати, цитувати чи вдосконалювати створене народом. Вони прагнули переосмислення, відродження і розвитку традицій на рівні професійного мистецтва. Поряд з цим розуміння своїх коренів завжди поєднювалось з відкритістю новітнім світовим тенденціям. Ефективності творчих пошуків, досягнення наступних значних здобутків сприяло ознайомлення з досвідом роботи художників інших держав.

Висновки

Розглядаючи історичний розвиток, формування та становлення львівської кераміки слід відзначити наполегливість та творчий пошук кількох поколінь художників, вивчення тенденцій розвитку та специфіки функціонування різних форм виробів, дають підстави стверджувати існування львівської професійної школи декоративної кераміки.

У львівській кераміці можна виділити характерне коло творчих проблем, до-мінуючу тематику, які значною мірою визначаються усвідомленням причетно-сті до справи збереження і збагачення національної культури, розуміння її не як архаїчної, минулої, а життєздатної, скерованої в майбутнє. Метою пошуків та експериментів ряду художників стало вивчення традицій самобутнього мистец-тва забутих гончарних осередків та по-вернення їх до життя на рівні сучас-ного інтелектуального образного мис-лення. Багато уваги митці приділяють історичній тематиці, інтерпретації фольк-лору, популяризації шедеврів архітек-турного зодчества, відомих імен діячів науки та культури.

Львівським керамістам властиві гост-ре почуття сучасності, відкритість но-вітнім тенденціям розвитку даного ви-ду мистецтва, постійний творчий неспо-кій, потяг до сміливого експерименту. Роботи львівських митців відрізняє ви-сокий технічний рівень виконання, здат-ність ефективно застосовувати природні якості матеріалу. Вони працюють прак-тично в усіх відомих керамічних матеріа-лах, використовують найрізноманітніші прийоми формотворення, майстерно опе-рують багатою палітрою керамічних барвників. Коло творчих зацікавлень художників на сьогодні надзвичайно широке. Кращі представники школи з однаковим успіхом та натхненням про-ектують камерні, мініатюрні і монументально-декоративні твори, зразки для серійного виробництва та унікальні ро-боти станкового характеру, їм прита-манне уміння створювати оригінальні декоративні композиції для конкретних архітектурних об'єктів. Творам львівсь-ких митців властиві висока інтелек-туальність, емоційна наповненість, бага-топланове асоціативне звучання.

Творча інтерпретація народних тра-дицій у львівській професійній школі декоративної кераміки поєднується з широким і майстерним використанням виражальних засобів, запозичених у інших видів мистецтва. Особливо це відчутно в роботах станкового характе-ру та декоративних композиціях для екстер'єру та інтер'єру. Плідні пошуки художників на шляху синтезу мистецтв сприяють виникненню своєрідних «зон взаємопроникнення» між декоративною керамікою, скульптурою, живописом та графікою. У співдружності мистецтв ви-рішуються проблеми синтезу та взаємо-збагачення, ефективної участі у форму-ванні естетично організованого життє-вого середовища. Розширюючи арсенал виражальних засобів, львівські кера-місти не втрачають відчуття специфіки матеріалу.

Творчі досягнення львівської профе-сійної школи декоративної кераміки на сьогодні значні та вагомі. Роботи львівських художників користуються заслуженим авторитетом і популярністю на республіканських, всесоюзних і між-народних виставках, конкурсах та сим-позіумах.

Школа має свою історію і займає ни-ні активні творчі позиції. Запорукою її майбутнього, рушієм творчого процесу служить поєднання багатого досвіду ху-дожників старшого покоління та ентузі-азму молоді. Сучасні виставки виявили тенденцію до омолодження гончарного мистецтва. Більшості майстрів 30-40 років, і це вселяє надію, що молода генерація з багатьох регіонів, і зокрема Львівщини, буде продовжувати розвиток вічного мистецтва – кераміки.

Зміст

Вступ....................................................................................................... 3

Розділ І Розвиток гончарства на території України ........................... 5

Розділ ІІ Передумови виникнення школи ...........................................10

2.1. Осередки гончарного виробництва .........................................10

2.2.