На це вказують безліч затактових вступів, які в поліфонічній формі канону є засобом динамізації, активізують розвиток твору. Сповільнення (rallentando -8т.) вимагає тільки останній такт з ферматою на III долі.

Частина III куплету "Maestoso" - A-dur - це гімн Верховині, - її людям та природі. Характер виконання вимагає трохи повільнішого темпу, ніж в попередніх куплетах, враховуючи темп Maestoso, мажорний лад, акордовий фактурний виклад хорально-гімнічного характеру.

Ця частина є кульмінацією всього твору, сповільнення в кінці побудови.

Коломийки - викладені у співставленні, в контрастному темпі - Andante -росо allegro.

В І куплеті - коломийка "росо allegro" leggiero (легко) динаміка "р".

В II к. - темп попередній, динаміка "тр" - в партії тенора побільшуються "танцювальні мотиви" у зв'язку з іншим характером літературного тексту.

Сповільнень в І та II куплета немає - "коломийка" виконується в одному

темпі. III "коломийка" - розпочинається більш прозорим звучанням (вища теситура тенора, баса), динаміка "р". Ця остання "коломийка", розгортаючись поступово в темпі, динаміці, заполоняє своїм вихром танцю весь твір, створюючи картину масового весілля.

Розпочинається III коломийка в повільному темпі з поступовим прискоренням до фіналу. Особливою знахідкою, характерним нюансом відтворення та підходу до опрацьовування поетичного слова є фраза: "тільки при...", яку композитор МЛисенко трактував в ритмічному та темповому відношенні так: f risoluto (рішуче)

Слід відмітити особливості нашого трактування темпу в коломийці, в якій прискорюємо звучання в II половині (з 9 такту).

Динамічна палітра у творі яскрава, різноманітна, вона повинна здійснюватись відповідно до побудови фрази, до її висотно-мелодичного розвитку, метрично-ритмічних устоїв та місцезнаходження логічних наголосів в поетичному тексті. Багато було проаналізовано в аналізі взаємодій цих компонентів музичної виразності про динамічний розвиток окремих фраз.

Ми торкнемося тільки загальної динамічної схеми виконання. Як відмічалось раніше, основна найголовніша кульмінація припадає на II куплет (Maestoso + росо allegro).

Ця кульмінація підкреслюється:

1) більш повільним темпом Maestoso (до попередніх Andante).

2) більшою динамікою f < .

' 3) співставленням мажорного та мінорного ладу (A-dur, a-moll) до попереднього а-moll (I, II куплет).

4) акордовою фактурою.

5) поетичним текстом.

Паузи в кінці III куплету заспіву перед "коломийкою" - необхідно витримати, тоді буде більш підкреслений контраст характерів.

Наведемо схему виконавського динамічного плану.

За зразок наводимо заспіви 3-х куплетів та останньої коломийки. І к. Andante mesto mp < .

Характер звуковедення повністю залежить від загального характеру твору.

Контрастність побудов, їх співставлення спонукають нас використовувати і різноманітні прийоми хорового виконавства, спираючись на контрастність штрихів, динаміки, теситури.

Плавні мелодії заспіву вимагають використання при співі штриха legato, плавного голосоведения, розспіву на голосних звуках, притишення шиплячих приголосних та підкреслення приголосної "р" в словах "Верховино, ігри, топір...". Ця перебільшена вимова "р" створює цей своєрідний ефект контрастів між ліричною мелодією та прихованою мужністю, героїзмом, пафосом, який знаходиться в цьому ліризмі, допомагає диригенту та хористам заглибитись в

поетичне слово, його змістовне значення.

Виконання штриха "legato" тісно пов'язано з характером звуковипробування кантилени, з правильним взяттям діафрагматичного дихання, з м'якою атакою звуку ( на р, тр), цезурами, фразуванням, логічно-поетичними наголосами.

Стаккато (уривчасто) - "коломийка" вимагає ясно відчутних пауз між звуками, підкреслено чіткої артикуляції, дикції. Цей штрих тісно пов'язаний з динамікою, бо гострота звучання повинна підкреслити потрібний нюанс. Однак необхідно зауважити, що виконання "коломийки" з цим прийомом на динаміці "р" та "f", а також рухливе фразування за допомогою < та > викликає певні вокальні труднощі.

Від правильного звукоутворення залежить тембральне забарвлення звучання твору.

Диригентський аналіз.

Авторський текст твору - це свого роду "розгадка, архітектурне креслення" виконання якого випадає на долю диригента.

Саме виконавець безпосередньо передає слухачам задум автора, приймаючи на себе відповідальність за трактування твору.

Здійснюючи виконавський аналіз, необхідно знайти ті засоби та прийоми, за допомогою яких авторський задум можна виявити найбільш переконливо і яскраво.

Вирішуючи всі естетичні проблеми з точки зору виконавства, необхідно пов'язувати їх з вдосконаленням техніки диригування.

Розглянемо дві контрастні частини твору "Верховино - ти світку наш" з погляду диригентури.

Заспів (Andante, Maestoso) всіх куплетів по тридольній схемі (3/4), штрихом legato, в якому всі жести плавні, в рухах кисті та ліктя допомагає плечова частина руки.

Характерним для штриха legato є те, що в точці долей не повинно бути затримки руху.

Пізнавальне і виховне значення

Творчість Миколи Віталійовича Лисенка посіла центральне місце в історії української музичної культури.

Він підсумував великий період у її розвитку і на ґрунті глибокого вивчення життя, народної творчості та кращих класичних надбань створив українську музичну школу.

Своєю титанічною працею він охопив величезне коло питань музичного мистецтва, став засновником найважливіших його галузей - в творчості, виконавстві, теорії тощо.

Лисенко сформував і розвинув майже всі існуючі в українській музичній, творчості жанри. В його спадщині є значна кількість опер та інших музично-драматичних творів, багато хорів, романсів і камерно-інструментальних композицій.

Лисенко, по суті, вказав шляхи розвитку різних жанрів української опери, здебільшого для неї ще не відомих ("Тарас Бульба"), "Утоплена", "Ноктюрн", "Енеїда", "Сапфо", "Різдвяна ніч", "Наталка Полтавка", дитячі опери: "Коза-Дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна").

Своєю педагогічною діяльністю Лисенко заклав фундамент вищої спеціальної музичної освіти на Україні. На хоровій практиці композитора були виховані видатні діячі української хорової культури - Стеценко, Демуцький, Кошиць, Леонтович, та інші, творчість яких тісно пов'язана з українською народною піснею. М.Лисенко — перший створив на Україні професійний хор.

М.Лисенко - художник-патріот. Власну творчу працю він розумів, як служіння Вітчизні й своєму народові.

"Не моє особисте" "я" мене любе в моїх роботах, -