Майстерня також являється колекціонером старовинних силянок та ґерданів, які за її словами, є джерелом творчого натхнення. Анна Семенівна любить свій край, не дає цивілізації згубити нашу самобутність. Своє мистецтво, любов до нього передає своїм обидвом дочкам Ользі та Наталії.

Геник Євгенія Петрівна, народилась 5 березня 1926 р. в с. Верхній Березів, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. Освіта – середня спеціальна 1950 р. закінчила Коломийське педагогічне училище, вчитель І-ІV кл.

З 1958 по 1960 рр. працювала інструктором гуртка Станіславської обласної станції юних талантів. З 1960 по 1986 рр. працювала керівником гуртків художньої вишивши при Коломийському палаці піонерів.

В 1979 р. Спілка художників України присвоїла звання “Народний майстер декоративно-прикладного мистецтва”.

В 1981 р. нагороджена медаллю “Ветеран праці”, за довголітню добросовісну працю.

В 1989 р. стала членом “Спілки художників України” 1992 р. Член “Спілки майстрів народного мистецтва України”.

Почесне звання “Заслужений майстер народної творчості України” Присвоєно указом президента України Геник Є.П. за вагомі досягнення у праці, високу професійну майстерність, в 1997 р.

Майстриня з юних літ займається вишивкою, виробами з бісеру почала захоплюватись з 1977 р. В даний час в доробку заслуженого майстра народної творчості налічується понад 200 прикрас, унікальних за формою, пластичним рішенням, кольоровим звучанням. Це різноманітні ґердани, силянки, змійки, кулони, брошки.

Чулак Марія Дмитрівна, народилася 21 вересня 1932 р. в с. Прокурава, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.

Народне мистецтво живе в її душі з дитинства. Захоплення з юних літ вишивкою, писанкарством, бісероплетінням, різьбою по дереву поступово удосконалювались, переростали в професійність. Одні види мистецтва більше подобались і ставали улюбленими іншим приділялось менше уваги. Таким чином найулюбленішими заняттями стали: писання писанок і виготовлення прикрас з бісеру. Вже давно ці види мистецтва стали її професією і неможливо виділити якому з них вона віддає більше любові. Перед Великодніми святами ніщо не може більше захопити її душу ніж писанки, а потім все ж таки повертається до бісеру.

Вперше її роботи були встановлені на суд глядача в 1991 р. Марію Дмитрівну визнали як самобутню майстриню. У 1992 р. відбулася перша персональна виставка в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. В цьому ж році вона стає членом Спілки майстрів народного мистецтва України. З рідкісною красою її творчості знайомі не лише земляки, а й вся Україна, а також за кордоном. В даний час майстриня радо ділиться досвідом, має багато учнів. Колекція її неповторних орнаментальних композицій ґерданів, силянок, краваток нараховує понад 300 робіт. Свою любов допри красного привила і мені, своїй дочці.

Виготовлення круглої силянки на шести нитках, або змійка

(рис. 1.)

Шість ниток довжиною 100 см. прикріплюємо до одного цвяха. Починаємо роботу з того, що на першу нитку набираємо 2 бісерні намистинки, а на другу – 3. Крізь третю намистинку другої нитки протягуємо першу нитку. Тепер на третю нитку набираємо 2 намистинки, а на четверту – 3 і протягуємо третю нитку крізь намистинку четвертої нитки. Так само діємо і з наступною парою ниток – п’ятою та шостою. Всі намистинки цього, першого, ряду плетемо так: на шосту нитку набираємо 2 намистинки, на першу – 3 і крізь третю намистинку першої нитки протягуємо шосту нитку з 2 намистинками. На п’яту нитку набираємо 2 намистинки, на другу – 3 і протягуємо п’яту нитку крізь третю намистинку другої нитки. На четверту нитку набираємо 2 намистинку, на третю – 3 і крізь третю намистинку третьої нитки протягуємо четверту нитку. Ці 15 намистинок можуть бути іншого кольору.

Та послідовно набираємо намистинки, чергуючи пари ниток і водночас змінюючи через ряд кольори намистинок. Коли силянка набуде потрібної довжини, всі шість ниток з’єднують в одну, з обох кінців набирають на неї по 10-12 більших бісеринок і прикріплюють застібку.

Оригінальна прикраса готова.

2) Плоску силянку на десяти нитках можна сплести так. Десять вощених ниток довжиною 100-110 см. зав’язуємо вузликом і прикріплюємо до одного цвяха (рис. 2). Першу намистинку набираємо на п’яту нитку і протягуємо крізь неї шосту нитку (рис. 2, а), Далі на шосту нитку набираємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо четверту нитку (рис. 2, б). На п’яту нитку набираємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо сьому нитку (рис. 2, в). На шосту нитку знову набираємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо третю нитку (рис.2,г). На п’яту нитку набираємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо восьму нитку (рис. 2, д).

Знову до шостої нитки додаємо 2 намистинки, а крізь останню протягуємо другу нитку. На п’яту нитку набираємо також 2 намистинки і крізь останню протягуємо дев’яту нитку. На шосту нитку нанизуємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо першу нитку. На п’яту нитку набираємо 2 намистинки і крізь останню протягуємо десяту нитку (рис. 2, с).

Тепер на четверту нитку набираємо 2 намистинки, а на сьому – одну і протягуємо сьому нитку крізь останню намистинку четвертої нитки (рис. 2, є).

На третю нитку набираємо 2 намистинки, а на сьому знову одну і протягуємо сьому нитку крізь останню намистинку третьої нитки. На третю нитку набираємо ще 2 намистинки, на восьму - 1 і на восьму нитку протягуємо крізь останню намистинку третьої нитки (рис. 2, ж).

На четверту нитку набираємо 2 намистинки, на дев’яту – 1 протягуємо дев’яту нитку