ПЛАН
Державна символіка
ПЛАН
1.Вступ
2.Українська державна символіка
3.Висновок
ВСТУП
Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та симантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи - не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів.
Українська державна символіка
Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР,-
відображує традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний її символ, нині відомий під назвою «Тризуб».
Перша літописна згадка про тризуб як про вели кокнязівський знак стосується ХХст.Його зображення відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря,а з іншого -тризуб.
Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Життя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви,на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі,в гербі французької королеви Анни, на надробку св. Еріка у Швеції та ін.
Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки популярним, що хрест дове-лось об`єднати з ним в один знак,- для сприймання широкими верствами народу.Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).
Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови, графіка кожного знаку лаконічна чітка і промовиста. Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили, то тризуб, відображаючи як триєдність світобудови, так і троїстість полум`я-енергії, принцип вогню і поступу.
У прямих предків сучасних українців-слов`янсь-
кого племені полян,званих також «русь» і «сколо- ти», як і у їхніх попередників, паувала триком-понентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох братів,що «сіли» на трьох київських горах.Зверхники полян-русів, київські князі, так само, як і царі скіфів, карбували на своїх монетах знак Трійці-Тризуб.
Поряд з офіційною функцією державного і релігійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега.Тризуб зображався як в орнаментах тканин, килимів, карбу-вання, так у рукописних текстах книг,на монетах і печатках, на ювілірних виробах,державних відзнаках, підвісках і навіть на посуді.
Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає, на жаль, у XVIIст. разом із заміною рукописів друкованими книжками. Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих, гірських районів України він живе й досі.Так у Карпатах, під Різдво чи Йордань, селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба.
Крім містичного знака-тризуба українська державна символіка включає жовто-блакитні барви.
На відміну від однозначного слова «колір»,слово «барва» багатозначне. В старовину воно озна-чало не лише певний колір, але й уніфікований одяг,тобто належність до певної групи людей.Один з діалектних варіантів слова«барва» набув значення матеріального барвника, це слово «фарба», інший «варна» - зберіг лише його друге значення: певної групи людей.
У давніх аріїв було три барви (варни): біла -
старшина, жреці - правителі, яких звали рахмани
(брахмани) ; червоно - малинова - воїни (шатри, кшаттії); чорна - сіячі та скотарі (вайш`ї і шудри).
Запорожці, як люди, що повністю присвятили себе священній війні за Україну, дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів - зодягались у червоно-малиновий одяг і мали, мрім мирного жовто-блакитного, бойовий, червоно-малиновий стяг;
гетьман мав срібно-білого прапора, військово-магнатськи формування - червоно-білого,а військово народні - червоно-чорного. Оскільки гетьман у певних ситуаціях мав виступити то від старшини, то від козацтва,то від селян, а то й від усіх зразу - він мав бунчуки білого, червоного, та чорного кольорів. Біло-червоно-чорна символіка кольорів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по білому,що символізує єдність усіх груп у одному народі.
Можна наводити чимало прикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні, але жоден зцих традиційних кольорів не став державною бар-вою в силу двох причин. Перша полягає в тому, що ця барва є спільною для десятків націй і на-родностей,які розвинулися з єдиної давньоарійсь-
кої спільності,а друга - в тому, що за цими ко-
льорами протягом тисячоліть, міцно установилася соціальна функція. В українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно - жовта.
Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.
Коли ж нація почала оживати,- відродилась і сим-
воліка.Національна барва з`являється по всій Ук-
раїні і,насамперед, у розписах церков та у церковних речах -ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Ця барва оживає також у творах мистецтва - мініатюрах і прикрасах, у масовому виготовленні жовто - блакитних тканин, у гербах українських земель. Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою підковою і золотим кавалерським хрес-том.
Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно-
жовтою барвою,яка виразно виявилася за середньовіччя, коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної символіки. Як відомо,Київ-
щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі, Галичина - золотого лева на голубому полі.Так на землях України узаконилась однакова національна барва. Збіг досить промовистий,
якщо зважити,що ці землі на той час не були об`єдннані в