Вивчення ступеня і характеру освоєності природи країни
При дослідженні країни або регіону необхідно знати, наскільки довготривалим було господарське освоєння і використання природних умов і ресурсів. Зрозуміти та оцінити природу неможливо без правильного уявлення про масштаби втручання у неї людини.
Для вивчення територіальної структури природних ресурсів необхідні такі критерії, як ступінь диференціації в забезпеченості території природними ресурсами та їх різноманітність, територіальна концентрація, територіальне сполучення ресурсів та їх доступність, економіко-географічне положення. Слід звернути тут увагу на наступні аспекти:
- Територіальний розрив між ресурсами, з одного боку, виробництвом і населенням - з іншого. Значний розрив зазвичай притаманний великим розвинутим державам, всередині яких часто виділяються: а) економічно активна територія, де скупчене населення та основне виробництво і продовжують експлуатуватися агрокліматичні ресурси, але сильно вичерпані мінерально-сировинні ресурси; б) неосвоєна територія нерідко із несприятливими для людей фізико-географічними умовами, але з багатими мінерально-сировинними ресурсами - ресурсний резерв країни. Це, наприклад, США, Канада, Австралія, Бразилія та ін. Особливо складні тут проблеми дорогої інфраструктури, необхідної для подолання відстаней між регіонами споживання природних ресурсів і регіонами, де вони розміщуються і добуваються.
- Із розвитком інтернаціоналізації у сфері природних ресурсів зростає взаємодоповненість ресурсно-сировинних баз країн. Тому слід оцінювати і те, яку роль для країни відіграє зовнішній фактор. Прикладом можуть бути країни Східної Європи. Росія - найбільш важливий експортер практично всіх видів корисних копалин у ці країни.
Список літератури