Реферат - Феномен України з точки зору процесу словотворення
19

походить від дуже давнього слова "бат", що означало чоловічу іпостась світотворення. Крім слова "батько" в українській мові утворено цілу назву слів від цього первісного поняття. До них належить слово "бат" у значенні старший брат та у значенні "палка" (слово "палка" теж утворене від імені чоловічої іпостасі світотворення - бога вогню Пала); зображення палки, як і термін "бат" символізує чоловіче начало світобудови. Словом "бат" називалась також велика палка, тобто "колода" (тут слово "бат" ототожнюється з іншою назвою чоловічого начала - "Коло"). Від слова "бат" утворені такоож слова "батіг", "батати", українська назва військового загону - "батова" і французька - "батальйон"... Якщо в слові "батько" підкреслюється чоловіче начало голови роду, то у слові "вітсць" - його життєдайне начало. В давньо-арійській мові, отже й у давньоукраїнській мові слово "віта" означало "життя", "життєдайність". Українська мова зберегла цілий кущ слів, породжений коренем "віта". Це слова: вітатися, привіт, віти, вітер, вітчим, вітчизна, вітець. При запозиченні слова "вітець" до російської мови воно зазнало змін і набрало форми "отец" під впливом тюркської назви батька - "ота". Зрозуміло, що слово "отец" вже не має свого глибинного, містичного значення. Слово "неньо" або інакше "наньо" характеризує голову роду не як містичне космотворче начало, а як добру домашню істоту, захисника-вихователя, який разом з дружиною (ненею); помічницею (нянею) винянчує і виховує своїх дітей. Ми розглянули витоки лише кількох українських слів, але структура книги не дає нам змоги безмежно розтягати текст розділу. Тому про інші українські слова, утворені від імен богів, скажемо у якнайкоротшій формі. Ім'я прабогині наших предків - Лади породило такі слова, як лад, ладити, ладнати, недоладний, нелад, злагода тощо, від імені її доньки - Дани (Тани) утворились слова: доня, данина, даний, підданий, дно, давати, тонути, танок, танцювати, танцюрист тощо. Від другої іпостасі Дани, що мало ім'я Морена, утворились слова: морок, море, мор, марити тощо; від третьої - Моколи - слова: мокнути, мокрий, умочити, мокати тощо. Від четвертої іпостасі Дани - богині шлюбу і кохання Приї, утворились слова: приємно, приятелювати, приятель, приязнь, приймати, сприймати. Від імені бога - сузір'я Вола і Тура пішли слова: волати, воля, волячий, тур, турнути, турбуватись тощо. Від імені розподільника благ - Бога, утворились слова: багач, багатіти, багатство, багато, багаття тощо. Ім'я бога війни Псруна породило слова: перший, перти, прю (стати на прю), пороти, прати тощо. Кельтський варіант імені Перуна - Тараніс породив слова: таранити, таранн тощо; етруський варіант цього імені - Сатрес (пізніше Стрибог), породив слова: стріла, стріляти, стрілець, стрий, струм, струмувати, струмок, бистрий, стрілянина, бистрина тощо. Мсжирічинськс ім'я сонячного бога - Бар-Бар (Вар-Вар) призвело до появи в українській мові таких слів, як барва, барвінок, варна, варвар тощо. Від імен давніх богів, спільного середземноморського культу утворилися слова від сонячного бога Ра (1) "Щоб слово Ра не заносило читача аж до Єгипту, - пише В.Ілля в статті "Кольори української долі" ("Л.У." від 20.XII.90p.), треба нагадати, що коли питали старих жінок на Волині, хто їх навчив тої чи іншої старої пісні, відповідь була: "Маги Ра"): віра, рада, радіти, раяти, рало, раз (удар), разити, образити, райдуга, рай, край, країна, краяти, украяти, порада, ратай, рація, рачливо, право, прагнути, праця, пращур і десятки інших; від поняття про другу іпостась сонячного бога Ра - Ора (Гора, Горса, Хорса) - утворилися слова: горній, гордий, горіти, гора, горнило, орати, орій (арій), орало, оранка, оратай, хор, хорист, хороший; хороми, хоронити; від імені бога Пта (Птаха), зображуваного єгиптянами з крилами і дзьобом, - у слові птах та похідних словах імена давньоарійської Трійці богів: Вішну, Брахма, Сіви (Шіви) відбились у словах: вишній, Всевишній, вишина, виш, вишка, рахмани, рахманний, сів, сівба (2) ба - кімсрійське дитя; Сів-ба, дитя Сіви.), сівач, сіяти, просів тощо; ім'я арійського бога підземного царства Ями відбилось у словах: яма, ямчина, ямкуватий тощо; бога кровопролить, бійок, підземного вогню та всілякої біди - Пека - пекти, пекельний, пекучий, спекатися тощо; бога сонця, добробуту, затишку, домашнього вогню - Цура (Чура) - цар, цуратися (відмежовуватися), чурбан (межовий стовп), сурмити, сурмач, сурма та ін.; від імені антагоніста Сура - Асура - утворились слова: басурман, (диявол-людина); від імені божества землі - Зем (Зам) - земля та похідні слова; від імені халдейського бога небесного склепіння - Небо, утворилися слова: небо, небосхил, небокрай, небесний, небожитель; від імені бога Дія утворились слова: діяти, дяк, дія, діяльний, бездіяльний, добродій, злодій тощо; від імені Вія - віяти, віялка, віяло, повія, війна, військо тощо. Імена праслов'янських та слов'янських богів дозфистиянської доби також увібрані українською мовою, яка утворила від них відповідні за змістом неологізми. Так ім'я сонячного бога Ярила дало слова: ярий, ярина, ярість, яріти, ярка, яркий та ін.; бога лічби Числоби - численний, числити, число та ін.; богині добра і захисту людей, матері-землі Берегині (Обереги) - берегти, обережно, берег та ін.; богині жалоби й оплакування Карни - каркати, карати, карний та ін.; богині ночі й привидів - Мари - марити, марнувати, марніти та ін.; бога-зачинателя всього живого - Рода - родина, народження, родовища, родичі та ін.; богині волі - Своби - висвободито, свобідний, свобода та ін..; богині воєнної перемоги - Слави - уславитись, преславний, славнозвісний та ін.; Сонячного

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8